Освячені вогнями Революції Гідності, нескорені сини України стали нині віч до віч з новим, ще більш небезпечним ворогом – путінською Росією. Тисячі українців кладуть свої життя на вівтар омріяної віками Волі – заради майбутнього своїх дітей, заради нас з вами. Вимолюєм в Господа миру для України, а нашим героям – повернутись живими з цієї страшної війни…

Воля або смерть.
Не було й у снах.
Небо прагне жертв.
Людоньки, війна!!!
Наші всі страхи
Стали враз до віч.
Каїне лихий,
Неньку не каліч!
Ну повіч, за що
Ти підносиш меч
Над моїм чолом,
Серце навпіл рвеш?
Мов злодюга, вліз
Ти у дім чужий,
Чи ж не бачиш сліз
Матерів, дружин?
Чи не чуєш ти
Їхніх голосінь?..
Знов ростуть хрести.
Достига полин.
Витікають сни
У провалля дум.
У очах ясних
Заклякає сум.
Вигорає день
У війни вогні.
Мати сина жде.
Діждеться чи ні?..

Гнів судомить вдих.
Дух гартує кров.
Боже, відведи
Від біди на крок!
Хоч на крок один
Від того юнця –
Надто молодий,
Пити б ще з лиця…
Господи, спини
Цих скажених псів –
Щоб жили сини!
Щоб жили усі!!!

Знов на ранок жертви…
Досі йде війна.
Воля або смерть.
Третього нема!!!

Автор вірша: Наталія Крісман,
читає: Наталія Крісман.

* Перевірено редактором.