Ловля щуки взимку з використанням жерлиць є ефективним методом, який можна застосовувати як на початку, так і наприкінці зимового періоду. В останні місяці зими щука стає особливо активною. Після тривалого зимового спокою вода поступово “оживає” завдяки новим порціям свіжого повітря, які надходять у водойми з струмків, що прокидаються. Це активізує всю рибу, включаючи щуку, яка готується до нересту. Необхідно пам’ятати, що щука починає нереститися ще під льодом. Тому перші ознаки відступу холодів стають надійним сигналом майбутнього переднерестового клювання.
У цій статті ми розглянемо найбільш ефективні снасті для лову щуки на жерлиці та поділимося порадами щодо вибору водойми та місця для риболовлі взимку.
Вибір водойми та місця для риболовлі на щуку взимку
Найбільш перспективними для лову щуки наприкінці зими є озера, затоки, протоки річок та водосховища. Присутність коряжника, уступів і нерівностей дна в місці лову зазвичай сприятливо позначається на результативності риболовлі. Крім того, бажано вибирати водоймище, де можна легко наловити дрібних рибок-живців протягом невеликого часового інтервалу.
Можливо ловити щуку на жерлиці у будь-якій частині водойми. Деякі рибалки віддають перевагу мілководному лову і встановлюють жерлиці на глибинах до 2 метрів, а іноді навіть на глибині всього 30 сантиметрів. Інші віддають перевагу ямам глибиною від 7 до 12 метрів, а треті ставлять свої жерлиці на різних глибинах, створюючи своєрідні “поверхи” від мілководдя до глибини.
Якщо ви ловите на малознайомій водоймі, рекомендується використовувати останній варіант установки жерлиць. Зазвичай вважається, що з наближенням весни щука воліє полювати на невеликих глибинах поблизу усть, стариць, струмків і приток, а також недалеко від прибережних країн. Цей підхід загалом вірний, проте не кожна водойма має притоки, і не кожен рибалка буде бажати пробиратися до краю льоду для установки жерлиць.
Жерлиця та оснащення
У зимовій ловлі щуки на жерлиці використовується монофільна волосінь, а застосування плетених шнурів не рекомендується. Загальна довжина волосіні може досягати 20-25 метрів при ловлі на глибинах і 5-7 метрів при ловлі на мілководді з коряжником. Оптимальною довжиною волосіні для стандартних умов вважається близько п’ятнадцяти метрів. Як грузило для жерлиці використовується оливка з отвором. Зазвичай застосовуються грузила вагою від 8 до 25 грамів, при цьому стандартною вагою вважається 15 грамів. Купити жерлиці і все оснащення для них можливо в будь-якому риболовному магазині.
Жерлиця обов’язково оснащується повідцем, який може бути виготовлений із сталі, подвійної волосіні або флюорокарбонового матеріалу. Найбільш надійним та зручним варіантом є використання спеціального повідкового матеріалу, який зазвичай продається у розмотуванні завдовжки п’ять метрів. В якості альтернативи такому матеріалу можна використовувати відрізок сталевого дроту діаметром 0,2 мм або більш тонких матеріалів діаметром 0,12-0,15 мм, звитих в одну.
Повідець з м’яких матеріалів прив’язується прямо до вертлюжка, а сталевий повідець можна закріпити через застібку.
Техніка лову
Після прибуття на водойму та вибору ділянки для лову бажано якнайшвидше встановити жерлиці, щоб зловити перший час ранкового клювання. Однак це можливо тільки для рибалок, у яких є живець, привезений із собою. Використання живця, спійманого в інших водоймищах, вкрай небажане, оскільки він може містити інфекції або бактерії, які не характерні для даної водойми і можуть порушити її біологічну рівновагу.
Кількість встановлених жерлиць має становити близько 10 штук. Це дозволить охопити досить велику ділянку водойми та виявити найбільш результативні місця. Якщо за пару годин немає клювання, жерлицю слід переставити в іншу лунку. Протягом дня рекомендується кілька разів, а краще щогодини обходити жерлиці, прочищати намерзлий лід у лунці і перевіряти живця. Перше клювання варто особливо проаналізувати, визначити глибину, на якій вона сталася, відстань від берега, а також вид живця та інші деталі.
Деякі тонкощі лову щуки на жерлиці
Волосінь, що йде від жерлиці в лунку, не повинна прилягати до краю льоду, щоб уникнути її примерзання до стінки лунки. Живця слід розташовувати на відстані приблизно 40-50 сантиметрів від дна.
Фази “сніданку” щуки добре відомі кожному рибалці: захоплення живця впоперек тіла, рух у бік укриття, розгортання головою вперед і, нарешті, заковтування живця. Залежно від активності щуки ці фази можуть чергуватись з паузами різної тривалості, іноді процес заковтування може зайняти до половини години. Зазвичай рекомендується чекати останньої фази “сніданку” та руху щуки у воді. Однак на практиці в половині випадків цей момент не настає, тому що щука може виплюнути живця або зірвати його, зачепившись за гачок.
Найрезультативніші підсічки відбуваються під час руху щуки, коли волосінь розмотується, а не в момент спокою. Не рекомендується робити підсікання відразу ж після клювання, оскільки це може призвести до промахів. Найбільш непродуктивні клювання трапляються, коли щука не може висмикнути примерзлу волосінь. У такій ситуації щука зазвичай одразу ж кидає живця.
Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете вловити щуку на жерлиці взимку. Цей метод лову дозволяє отримати задоволення від риболовлі і досягти хороших результатів. Якщо Вам потрібна порада з вибору жерлиць та оснащення для них, завжди є можливість звернутися в риболовний інтрнет-магазин https://rybolov.ua.