Оскільки зведення за 4 серпня було опубліковано ввечері, то за час, що минув з моменту його публікації, масштабних змін не відбулося. Але є ряд уточнень і доповнень.
Як з’ясувалося пізно ввечері, терористи завдали удару по батальйонах «Азов» і «Шахтарськ», які йшли звільняти Донецьк. Це зовсім не дивно, враховуючи серйозні укріплення бойовиків у тому районі, але дивно те, що нічого не прилетіло з тилу, наприклад, з району Амвросіївки. На цей район слід звернути увагу. Про проблему тилів наших підрозділів знають усі, окрім керівництва АТО. Ми хотіли б нагадати, що воюючи з терористами, які пропускають сили АТО через окуповані території та наносять удари вже з тилу, тактика фронтального бою не спрацьовує, і погоня за встановленням прапорів на адміністративних будинках відіграє злий жарт. Також, нам не зрозуміло, навіщо пускати батальйони територіальної оборони на зайняття міста? Чому перед наступом не проводиться масована артилерійська підготовка по укріпленням бойовиків? Які завдання у батальйонів територіальної оборони? Питання риторичні…
Контрудар убік Маріуполя, про який ми говорили вчора, залишається актуальним дотепер. Крім того, інформація про звільнення Ясинуватої не підтвердилась. Тому, на наш погляд, зачищення Донецька проводити ще зарано, поки не вирішене питання з повним блокуванням траси Н21, із Ясинуватою, Єнакієве, Зугресом, Макіївкою та Харцизьком. Чому? Тому, що контроль над цими містами дозволяє бойовикам перегруповуватися та наносити удари по силам АТО в несподіваних для них районах.
Що стосується Горлівки, як ми вже писали раніше, там відбулося перегрупування сил бойовиків. Крім того, туди прибув новий польовий командир. Місцеві говорять, що бачать цю “цяцю” уперше. Враховуючи помічену активність бойовиків на східному, стосовно Горлівки, напрямку, залишається актуальною можливість контрудару по Дебальцеве, що дозволить створити оточення сил АТО в районі Шахтарська. А також, вдарити в тил військам, які намагаються звільнити Первомайськ.
Після нанесеного контрудару по силам АТО в району Червонопартизанська, наші війська були змушені залишити рубіж оборони. І якщо будь хто скаже будь що погане на адресу цих бійців і командирів, то буде досить не правий. За інформацією нашої групи, в районі Свердловська та Ровеньок було зібрано до 100 одиниць техніки супротивника, включаючи танки, бронетранспортери та артилерійські установки. Тому відхід наших сил з району удару – це єдине правильне рішення, можливе на той момент, метою якого було збереження боєздатності підрозділу.
А от чому сили терористів не були знищені у вищезазначених містах, це питання вже не до нас. Що стосується Савур-Могили, то після парадного в’їзду НГШ туди на танку, об’єкт був залишений нашими військами, що пов’язане із рядом контрударів бойовиків зі Сніжного та Міусинська. Зараз проводиться зачищення прилеглих населених пунктів від терористів. Триває наступ на Луганськ з Півночі, і це єдине місце, де силам АТО поки вдалося дійсно досягти невеликого успіху. Є ще ряд позитивних моментів, але поки що ми вважаємо, що інформацію про них слід притримати, аби таких моментів було ще більше… Про колони російської техніки біля границі, постійні обстріли та провокації, польоти російських безпілотників на території України писати нічого не будемо. Усе і без того зрозуміло. Це війна.
P.S: Ми вважаємо, що конструктивна критика завжди краща, ніж солоденькі промови про нереалізовані перемоги. Ми прагнемо до максимальної об’єктивності, бо в такій ситуації не можна ані недооцінювати ворога, ані переоцінювати свої сили. Правда на стороні українців, і якою би гіркою вона не була, саме вона здатна цементувати фундамент майбутніх перемог у визвольній війні за волю й честь України. Слава Україні! Слава її героям!
