Російська регулярна армія, яка нібито «не воює» на території України, серйозно зайнялась проблемою утилізації трупів своїх солдатів, яких, згідно з даними українського міноборони, загинуло вже понад 2000. З цією метою в Ростовську область доправили розроблені в Санкт-Петербурзі мобільні крематорії ІН-50.1К на базі вантажних автомобілів Volvo. Їх, як повідомила в інтерв’ю виданню «Цензор.нет» російська правозахисниця, засновниця групи «Вантаж 200 з України в Росію» в соцмережі Facebook Олена Васильєва, бачили неподалік від українського кордону вже мінімум двоє свідків.
— Те, що російський прем’єр Дмитро Медведєв передав військовим шість пересувних крематоріїв, це правда, — стверджує Олена Васильєва. — Двоє людей вже підтвердили, що бачили в Ростовській області машину крематорію. На думку спеціалістів, у мобільного крематорію продуктивність значно вища, ніж при звичайному похованні всіх загиблих. Посипати землю попелом простіше і швидше, ніж закопувати в неї тисячі тіл.
Цікаво, що спочатку мобільні крематорії ІН-50.1К розроблялись ЗАО «Турмалін» із Санкт-Петербурга виключно в мирних цілях. Зокрема, за їх допомогою планувалось утилізувати різні небезпечні біологічні відходи: наприклад, трупи бездомних тварин або туші загиблих від заразних інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин. Традиційно в Росії у випадку масових епізоотій загиблих корів та свиней було прийнято вивозити на скотомогильники, складати туші у великі купи, обливати бензином та спалювати, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції. Те, що залишалось, закопували в землю за допомогою бульдозера. Однак при цьому все одно залишався ризик зараження персоналу небезпечними інфекціями.
Мобільні крематорії дозволили утилізувати біологічні відходи набагато швидше, дешевше і безпечніше — на місце масової загибелі худоби почали просто відправляти такий спецавтомобіль. Судячи з усього, від небезпечної інфекції «російського світу» це теж непоганий засіб.
Джерело: Армія Росії отримала мобільні крематорії
Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0
Переклад Людмили Кирилюк