Редактор білоруської редакції Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm дав коментар телеканалу «Белсат» щодо появи значної кількості проросійських бойовиків на території Білорусі. Публікуємо відео та текст розмови.
Скільки б не кричав з високих трибун Лукашенко про те, що не дозволить приїхати у Білорусь тим, хто воював в Україні (не залежно від того, на чиєму боці), його слова, на жаль, і тут розходяться з ділом. Під тиском спецслужб тільки ті з білоруських добровольців, хто воював на боці України. Під тиском не тільки безпосередні учасники бойових дій, але і їхні родичі та друзі, а також люди з проукраїнською позицією.
А от проросійські терористи у Білорусі почуваються комфортно, чим не раз вихвалялися навіть перед журналістами. Волонтери проекту InformNapalm.org виявили основні шляхи перекидання бойовиків т. зв. «днр» та «лнр» у нашу країну. Скільки їх зараз у Білорусі – сьогодні сказати неможливо. У тому числі й через фактичну відсутність кордону з Росією, а також тому, що силові структури закривають очі на різного штибу проросійські організації, які діють у нашій країні, і навіть сприяють їм. І вже зараз з нами на телефонному зв’язку з Гродно редактор білоруської версії проекту InformNapalm.org, громадський активіст – Денис Івашин.
- Денисе, добрий вечір!
- Добрий вечір!
- Денисе, наскільки нинішня ситуація в Білорусі нагадує ситуацію в Криму та на Донбасі перед окупацією, перед російським вторгненням? Чи можна порівняти?
- Так. Цілком можна порівнювати цю ситуацію. І вона виникла, в принципі, не сьогодні, а протягом останніх двох десятиліть. Це виражається в тому, що Білорусь насичена так званою агентурою впливу Російської Федерації, яка зосереджена саме у вищому військово-політичному керівництві країни. Лукашенко проводить політику так званої дружби з Росією, таким способом вибиваючи собі економічні ресурси, але практично країна є, можна про це сміливо казати, лайт-версією «днр».
- У такій ситуації чи можемо ми говорили – коли йдеться не про нинішній час, а про останні десятиліття – чи можемо ми сказати, що у Білорусі ця п’ята колона – проросійська колона, не тільки формується, а вже давно сформована і справді готова до дій? Таких дій, які ми бачили в Україні?
- Слід зазначити й акцентувати увагу, що протягом останніх двох років з України в Білорусь потрапляють проросійські найманці, бойовики, які мають досвід бойових дій. Раніше такого не було. Просто могли потрапляти якість функціонери, якісь громадські активісти проросійські, але щоб такі, хто має великий досвід бойових дій – такого не було. Вперше ми зіштовхнулися з такою загрозою.
- Про що це свідчить? Цей експорт бойовиків у Білорусь, тероризму в Білорусь? Йде підготовка такої ситуації, яку ми бачили на сході й півдні України? Чи про що йдеться?
- Перш за все велику роль відіграє економічний фактор цих окупованих територій, які контролюються російсько-терористичними силами. Ці регіони цілком ізольовані, там знищена економіка, вивезені більшість великих заводів, все порізано на залізо, на метал, «віджаті» всі торгівельні мережі. Люди тікають, забирають гроші, інвестиції. Люди там просто приречені. І зараз навіть ті ж самі бойовики, які вітали свій «новий прекрасний російський світ», вони вже масово починають тікати або в Росію, або в Білорусь.
- Чи можна цим пояснити те, що бойовики їдуть не тільки для підготовки можливої війни у Білорусі, а просто – жити? Чи можна цим пояснити відсутність сутичок між пробілоруськими активістами і приїжджими чи місцевими проросійськими активістами? Що зберігається такий статус кво – чи можемо ми так сказати?
- Проблема в тім, що, на жаль, у їхні голови не залізеш і їхні думки не прочитаєш. І ні для кого, я думаю, не секрет, що більшість цих бойовиків на обліку в спецслужб Росії. У певний час, коли це буде потрібно Росії для можливої реалізації кримського сценарію в Білорусі, цих бойовиків знайдуть за обліком і використають в інтересах Росії.
- Денисе, апокаліптичний, звісно, сценарій вимальовується. Але якщо розглядати його, які території в Білорусі можуть претендувати на звання такого білоруського Донбасу чи білоруського Криму? Чи можемо ми говорити про якусь конкретну територію, чи мова йде в принципі про всю територію країни?
- Так, можемо говорити про східні регіони Білорусі. Зараз з’явився новий тренд, пов’язаний з новою військовою доктриною Росії: вона будує так звану лінію нападу вздовж України й так само, що характерно, вздовж Білорусі розгортаються нові військові частини. З глибинки Росії перекидаються бригади, дивізії й формуються з’єднання. Найсвіжіший приклад – військова частина у місті Клинці Брянської області, за 45 км від кордону з Білоруссю і за 90 км від Гомеля. Можна сказати: 90 км від кордону з «Гомельською Народною Республікою».
- Денисе, інформація, яку InformNapalm збирає і публікує, вона куди йде: це тільки для громадськості, для медіа. Чи ви також співпрацюєте з якимись силовими структурами, на які слід сподіватися у випадку конфлікту?
- Так, на це, до речі, доводиться сподіватися, тому що, слід сказати, наша волонтерська спільнота працює тільки завдяки людям доброї волі. Це абсолютно безкоштовна діяльність. Люди займаються цим у свій вільний час, віддані серцем і душею цій справі – спротиву російській агресії. Ми дуже сподіваємося, що нашою інформацією користуються спецслужби, передусім, зрозуміло, України, бо вона зараз в авангарді цієї боротьби. Відомо, що багато громадських ініціатив, волонтерських структур користуються нашою інформацією.
- Зрозуміло. Спасибі, Денисе, за коментар, а також за вашу діяльність, яка, сподіваюся, віддалить загрозу від Білорусі, а може, зовсім відкине цю загрозу від нашої країни. Дуже дякую за розмову.
Редактор Котенко Катерина
Поділіться публікацією в соцмережі! Винесення матеріалів у публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння з Кремлем. Разом переможемо!
Переклад А. В.