- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Розвідувальні дані про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів РФ на окупованому Донбасі

Публікуємо для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm [1] розвідувально-аналітичну довідку про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів, які розгорнуті та керуються Російською Федерацією на окупованій частині українського Донбасу. 


З 2015 року, в умовах припинення активної фази бойових дій, почалося впорядкування підрозділів т.з. «ополчєнія Новоросії» в штатну структуру за взірцем армії РФ. Цей процес мав на меті створити однорідну квазіармійську структуру для:

Через нездатність подолати внутрішні протиріччя та поділити сфери впливу, т.з. «ЛНР» та «ДНР» не вдалось об’єднатися. Їх армії теж було відповідно розділено на два армійські корпуси – 1 АК (“ДНР”) та 2 АК (“ЛНР”).

Станом на літо 2015 року лінія фронту в основному стабілізувалася, бої перейшли у позиційну фазу, що дало можливість нарешті сформувати з десятків реальних і віртуальних батальйонів та груп бригади та полки 1 та 2 корпусів і, головне, укомплектувати їх технікою згідно з нормативним БЧС.

Бригади (та в окремих випадках полки) формувалися за взірцем штатного розкладу російських бригад та мали подвійне командування – з метою забезпечення підпорядкованості російській армії.


Читайте також: Волонтери опублікували масштабну інтерактивну базу даних російської агресії [2]


Подвійність командування забезпечується наявністю «кураторів» від РФ, які дублюють командні посади бригадного та батальйонного рівня, і, за задумом, мають реальну владу в підрозділах, на відміну від формально наявних командирів, призначених з місцевого населення. Місцеве командування при цьому активно розкручувалось в сепаратистських та російських ЗМІ для ілюстрації тези про «громадянську війну» і «місцевих, що взяли в руки зброю щоб боронити свій край», в той час як реальне оперативне управління повністю забезпечувалось приїжджими кадровими російськими військовослужбовцями.


Читайте також: Підполковник ЗС РФ розкрив гібридні схеми війни Кремля проти України [3]


Дублювання функцій, суттєва різниця в зарплаті, статусі, званнях, контроль за тіньовими доходами (металолом, продаж пального і матеріального забезпечення, дохід від «мертвих душ», контрабанда, наркотрафік), тимчасовість перебування радників (ротація в середньому триває 1 рік), байдужість радників до втрат ОС і до всього крім подачі прийнятної звітності нагору – все це створює фон для вкрай непростих взаємин, що не раз переходили у відкриті збройні конфлікти та непоодинокі випадки надання персональної охорони окремим радникам.

Процес опору впорядкуванню колишньої вольниці і особливо кишенькових батальйонів окремих місцевих бонз, як прямий так і прихований саботаж з боку місцевих «керівників» «ДНР» та «ЛНР», тривав до літа 2019 року. На початковій стадії він нерідко приводив до прямого протистояння, вбивств ватажків, оточення та роззброєння окремих підрозділів (від відносно бойових, на кшталт «батальйону Ольхона» до потішних казацкіх). Він же був не останнім фактором в рішенні ліквідувати О. Захарченка – після його смерті «особисті батальйони», що сховались в «міністерствах республіки» (майже кожне «міністерство» мало свою власну «гвардію)» швидко влились в «НМ ДНР». В «ЛНР», після втечі Плотницького, локальні «еліти» були значно поступливіші – і, відповідно, значно живіші за «Батю».

1 АК

З огляду на вищесказане, станом на осінь 2019 року процес реорганізації був у цілому закінчений. Список формувань наведено нижче (за кількома винятками, всі бригади що мають непарні номери відносяться до 1 АК, а парні – до 2):

Крім вказаних «лінійних» загальновійськових підрозділів, 1 АК включає в себе:

У відкритих джерелах досить часто згадуються такі назви, як «Славянський батальйон», «Патріот», «Вітязь», «Пятнашка», «Бобри» тощо, але ці підрозділи станом на зараз або взагалі припинили існування, або втратили статус окремих, та входять на правах рот в інші підрозділи.

Загальна довжина фронту в зоні відповідальності 1 АК складає орієнтовно 195 км. Зона відповідальності 1 АК не повністю відповідає лінії розмежування в межах ТОТ Донецької області.

Це не стосується зони відповідальності 7 ОМСБр, яка оперативно підпорядкована 2 АК, хоча й має у своїй зоні відповідальності т.з. Світлодарську дугу та Дебальцево, які знаходяться у Донецькій області.

Протягом 2016-2020 рр. всі бригади та лінійні полки мають визначені райони відповідальності, ротації між бригадами у повному складі не проводяться. Окремі підрозділи, наприклад ОШБ “Сомалі”, полк СпП ВВ, ОРБ “Спарта” не мають визначеної ділянки оборони, та ситуаційно застосовуються по факту необхідності посилення окремих ділянок, або проведення ротації та відновлення підрозділів лінійних бригад, у випадку необхідності поповнення втрат, виходу на полігони, тощо.

В цілому, зони відповідальності бригад 1 АК виглядають в наступний спосіб:

[4]Коротко охарактеризуємо наведені на схемі підрозділи та їх зони відповідальності.

9 ОШМСПМП

9 ОШМСПМП має в назві згадування морської піхоти, але жодних засобів десантування не має, підготовка ОС з десантування не проводиться. Структура полка практично повністю відповідає решті бригад 1 АК. Штаб полка знаходиться у м. Новоазовськ (переведений у місто у 2017 році після нанесення вогневого ураження по штабу в н.п. Безимєнне).

9 полк характеризується вкрай низькою навіть за мірками 1 АК дисципліною ОС (9 полк та 7 бригада тримають сумнівної честі першість за дисциплінарними порушеннями), низьким рівнем підготовки командного складу, а також – найбільшим протягом 2015-2020 рр. рівнем втрат серед особового складу. Чисельність за списком не перевищує 50% від штатної, що призвело до включення у склад полку для підсилення 6 БТРо. Сам 6 БТРо було створено в 2019 році, про якість набраного ОС промовисто говорить той факт, що при наборі в батальйон (оголошення є в відкритих джерелах) в перелік необхідних документів не включено довідку про відсутність ВІЛ, гепатиту, довідку про психічне здоров’я.

У 2019 р. 9 полк втратив тактично важливу висоту «Дєрзкая», втративши одночасно з тим оперативний контроль над напрямком Комінтерново-Заїченко.

Втрата «Дєрзкої» є не першою поразкою полка. Починаючи від Широкінської операції, полк лише втрачав позиції (Широкіно, Лебединське, Водяне, Гнутово, Павлополь, значні території в сірій зоні), не демонструючи жодних успіхів.

Район оборони полка командування 1 АК вважає за стратегічно важливий, оскільки відсутність щільної міської забудови, особливості ландшафту та інфраструктури, низька боєздатність полка, роблять вірогідним швидкий та успішний наступ сил ООС аж до кордону України та РФ.

Сил та можливостей для проведення наступальних операцій навіть на тактичному рівні полк не має.

Відсутність великих населених пунктів, зручна логістика, призводять до того, що зона відповідальності полка часто використовується РФ для «обкатки» артилерійських підрозділів, зокрема – випускників артилерійських навчальних закладів РФ.

1 ОМСБр («Слав’янська»)

1 ОМСБр («Слав’янська») – є сусідом праворуч 9 полка. Бригада одною з перших свого часу закінчила перехід на штатну структуру РФ. Штаб знаходиться в н.п. Комсомольське.

Район оборони бригади – найбільший по фронту за всі бригади 1 АК, що обумовлюється географічними особливостями: 60% по довжині фронту займає природна водна перешкода, р. Кальміус, що ускладнює активні бойові дії. Від н.п. Чермалик до н.п. Гранітне практично відсутні піхотні позиції, що знаходяться у вогневому контакті. Система оборони 1 ОМСБр на даній ділянці побудована на системі спостережних позицій.

Разом з тим, Кальміус має низку зручних бродів, у т.ч. в р-ні н.п. Гранітне, за який у 2015 році точилися запеклі бої, що закінчилися перемогою ЗСУ. Однак, всі можливі ділянки для форсування відомі обом сторонам, що дозволяє забезпечити їх оборону маневровими групами у загрозливий період.

У цілому – бригада має середній рівень боєздатності, добре укомплектована технікою, але чисельність ОС не перевищує 55% від штатної.

Район на північ від Гранітного контролюється найбільш боєздатним підрозділом бригади – 1 МСБ (н.п. Роздольне).

5 ОМСБр

Район оборони 5 ОМСБр «Оплот» починається від н.п. Комсомольське, і закінчується на н.п. Оленівка.

В цілому, це один з найцікавіших підрозділів 1 АК, і його район оборони представляє найбільший інтерес.

В центрі району оборони знаходиться н.п. Докучаєвськ, з панівними висотами на теріконах, що дозволяє противнику контролювати лінію оборони відносно незначними силами.

5 ОМСБр є бригадою резерву 1 АК.

Одночасно, 5 ОМСБр є одним з найбільш боєздатних підрозділів 1 АК, єдиним, що здатний вести самостійні наступальні дії, бодай на тактичному рівні. Бригада має нетипову організаційно-штатну структуру, яка включає в себе аж два танкових батальйони. Фактично, за умови включення в оперативне підпорядкування бригади батальйону «Дізєль», 5 ОМСБр перетворюється на типову танкову бригаду, в якій мотострілецькі батальйони отримують функції прикриття танкових підрозділів.

Бригада за потреби може бути у повному складі виведена з лінії розмежування, із заміною її підрозділів на передовій на такі підрозділи, як “Сомалі”, “Спарта”, полк ВВ тощо, без створення небезпеки ділянці оборони.


Читайте також: Донецьк. Комплекси радіорозвідки ЗС РФ «Торн» і «Таран» на базі «Спарта» [5]


За рівнем дисципліни, укомплектованості – це також один з найкращих підрозділів 1 АК.

Одночасно, Докучаєвський напрямок є одним з найнебезпечніших для сил ООС, оскільки відкриває прямий шлях на н.п. Волноваха, з можливістю швидкого перерізання стратегічно-важливої траси Донецьк-Маріуполь, та єдиної залізничної гілки на Маріуполь.

100 ОМСБр

100 ОМСБр «Купол» займає район оборони від н.п. Оленівка до ДонАп, відповідно, прикриваючи Донецьк.

Майже вся лінія оборони бригади спирається на міську забудову та панівні висоти у вигляді териконів. Виняток складає лише ділянка від Оленівки до Олександрівки, але цю ділянку обороняє БТРо, що включений до складу бригади.

Бригада укомплектована переважно за рахунок жителів Донецька, що забезпечує прийнятний рівень морально-психологічного стану. Укомплектованість бригади також вища за середню.

Однак, на наступальні дії бригада не здатна, через критичну важливість утримання позицій в обороні, на випадок контрнаступу.

11 ОМСп

11 ОМСп «Восток» займає район оборони від ДонАп до н.п. Пантелеймонівка. Смуга оборони полка спирається на Ясинуватську агломерацію. Станом на 2020 р. напрямок є другорядним, ведуться позиційні бої. На самостійні наступальні дії полк не здатний.

3 ОМСБр

3 ОМСБр «Беркут» займає критично важливий район оборони, від Пантелеймонівки до н.п. Байрак, фактично, забезпечуючи оборону Горлівки з західного та північного напрямку. Як і у випадку 100 ОМБр, оборона противника спирається на міську забудову, за винятком р-на Пантелеймонівки, який обороняє БТРо. Також, в зоні відповідальності 3 ОМСБр знаходиться Єнакієво, але, в тиловій зоні бригади.

Бригада є класичною по організаційно-штатній структурі, включає в себе три мотопіхотні батальйони та БТРо, має танковий батальйон, ГАДн, ГСАДн, РЕАДн, тощо. Комплектація особовим складом не перевищує 60%, при тому що технікою бригада укомплектована на 90-100%.

Періодично, ротація батальйонів бригади забезпечується тимчасовим заведенням на передові позиції підрозділів ВВ та «Сомалі».

На самостійні наступальні дії бригада не здатна.

На схід від н.п. Байраки продовжується територія, контрольована «ДНР», зокрема це н.п. Вуглегірськ та Дебальцево, але це вже територія, за яку несе відповідальність 2 АК, якому придана в оперативне підпорядкування 7 ОМСБр (буде розглянута пізніше).

2 АК

2 АК є менш чисельним, до його складу входять лише 4 лінійні бригади, з яких одна – належить 1 АК, але оперативно підпорядковується другому корпусу. Загальна довжина лінії розмежування у межах 2 АК – 158 км, з яких значна частина приходиться або на міську забудову, або на украй складні для пересування через природні перешкоди райони.

Отже, до складу 2 АК входять:

Отже, в основних рисах, організаційно-штатна структура 2 АК відповідає структурі 1 АК, що в свою чергу обумовлено їх формуванням за шаблоном російських АК, та вимогою від командування ЗС РФ забезпечити їх інтеграцію до структур російської армії.


Читайте також: Начальник розвідки 2-го АК ЗС РФ під контролем UCA. Part 3: Де впав БЛА «Тахіон», координати [6]


Не дивлячись на «компактність» корпусу, а можливо і з огляду на неї, підрозділи 2 АК краще забезпечені ОС відносно штатної чисельності (за винятком 7 ОМСБр). В цілому по корпусу боєздатність підрозділів вища за 1 АК.

7 ОМСБр

7 ОМСБр має в районі оборони н.п. Дебальцеве, яке є критично важливим залізничним вузлом, і при тому згідно з Мінськими домовленостями має входити у підконтрольні Уряду України території [7]. Більша частина району оборони представляє з себе непрохідні для важкої техніки ділянки місцевості, з великою кількістю перепадів висот, балок, тощо.

Єдина ділянка для розвитку наступу в обидва боки – траса Бахмут-Дебальцево. З боку підконтрольного ООС, траса впирається в оперативно-значимі Світлодарську та Миронівську ТЕЦ. З іншого боку, водна перешкода робить розвиток наступу малоймовірним.

Для 7 ОМСБр характерний високий рівень бойової підготовки піхоти, і разом з тим вкрай низький рівень дисципліни, чисельність особового складу відносно штатної сягає не більше як 50%.

6 ОМСП

6 ОМСП («казачій полк» ім. Платова) спирається на населені пункти, зокрема Стаханов, Первомайськ, Ірміно. Штатна структура полка достовірно невідома, але в цілому підрозділ має невисоку, типово казаческу боєздатність.

В зоні відповідальності полку знаходиться з боку ООС важлива траса Попасна-Бахмут, яка є єдиним в даному районі небезпечним напрямком для наступальних дій з боку РФ.

4 ОМСБр та 2 ОМСБр

4 ОМСБр (включно з батальйоном «Прізрак») та 2 ОМСБр – є формуваннями з типовою для обох АК структурою. Особливістю їх району оборони є те, що 80% по фронту він проходить по річці Сіверський Донець, що різко обмежує активність бойових дій на даному напрямку.

2 ОМСБр базується в Луганську, та за рахунок зручного розташування і фактичної неучасті в бойових діях має рекордний для обох АК відсоток укомплектованості в межах 80%.

Всі лінійні підрозділи 1 та 2 АК мають наразі майже ідентичну організаційно-штатну структуру, що відповідає типовому штату ЗС РФ.

Як правило, у склад бригади або полку входить 3-4 (в окремих підрозділах – включно з БТРо) мотопіхотні або мотострілецькі батальйони, танковий батальйон, ГАДн, ГСАДн, РЕАДн, ЗРДн, та інші підрозділи:

[8]

Чисельний склад по підрозділах та інтерпретація скорочень (на прикладі одної з бригад 1 АК):

Підрозділ Особовий склад штат Танк штат ББМ штат Артилерія/
міномети штат
РСЗВ штат ППО штат ПТЗ штат
Штаб 70
1 МСБ (мотострілецький батальйон) 413 30 6 9
2 МСБ 413 30 6 9
3 МСБ 413 30 6 9
ТБ (танковий батальйон) 221 30-40 2 9
ГСАДН (гаубічний самоходний дивізіон) 184 18
ГАДН (гаубічний артилерійський дивізіон) 320 18
РЕАДН (реактивний артдивізіон) 149 18
ПТАБАТР (протитанкова батарея) 78 6
ЗРДН (зенітний ракетний дивізіон) 114  10 33
РР (рота розвідки) 165 10
ІСР (інженерно-саперна рота) 58 3
Вогн. Р (вогнеметна рота) 41
РМР (рем. рота) 57  3
РМЗ (рота матзабезпечення) 45
МР (мед. Рота) 43  3
Всього* 3000 30 102 54 18 42 33

*В таблиці вказано не всі підрозділи, зокрема підрозділи забезпечення, у складі яких наявні цивільні працівники, тощо.

Склад окремих підрозділів може відрізнятися залежно від конкретної бригади, що найчастіше обумовлено історичними особливостями формування, та призначенням підрозділу.

Так, замість вогнеметної роти у складі бригади може бути вогнеметний взвод. У складі танкової роти може бути 3 або 4 роти.

Дуже часто зустрічаються рудиментні залишки окремих «легендарних» підрозділів, химерно інкорпоровані в загальну структуру бригади чи полку.

Бригади, що мають у своєму складі БТРо, мають 4 батальйони, БТРо може включати в себе окрему танкову роту, як, наприклад, 1 БТРо у складі 3 ОМСБр.

У 5 ОМСБр наявні лише 2 МСБ, але замість одного, до складу входить 2 танкових батальйони, що обумовлено застосуванням даної бригади в якості корпусного резерву.

На озброєнні лінійних бригад знаходиться як правило техніка аналогічна тій, що наявні у складі ЗСУ, що робиться з метою приховування постачань з боку РФ.

Як правило, це БТР-70 та -80, БМП-1 (БМП-2 наявні в мізерних кількостях), танки Т-64 та Т-72, САУ 2С1, гаубиці Д-30, БМ-21, МТ-ЛБ, ЗРК Оса та Стріла, ПЗРК Ігла, тощо.

Але, існують винятки, наприклад, на озброєнні 9 полку знаходиться батарея Нона-К, які відсутні на озброєнні ЗСУ, тощо.

Звертає увагу на себе той факт, що в залежності від бригади, декларована комплектація технікою складає від 80 до 100%, при тому що комплектація особовим складом майже ніколи не перевищує 50-60 %. Це свідчить про те, що бригади 1 АК є по суті кадрованими, та розраховані на швидке поповнення особовим складом кадрових підрозділів РФ.

Окремі підрозділи, зокрема «Спарта», «Сомалі», «Дізєль» тощо – мають специфічні організаційно-штатні структури, але ці підрозділи мають незначну чисельність, рівень укомплектованості знаходиться на рівні 40%, тому вони здатні або на проведення лише обмежених тактичних операцій, або використовуються як «пожежні команди» для ротацій на невеликих ділянках фронту, або для підсилення найслабкіших батальйонів лінійних бригад.


Читайте також: Військовослужбовці роти снайперів 19-ої ОМСБр ЗС РФ в рядах НЗФ “Сомалі” [9]


Найбільші проблеми 1 та 2 АК мають в управлінні на тактичному та оперативному рівнях.

Збережена радянська система прийняття рішень, типова для більшої частини ЗС РФ і значно ускладнена через подвійне управління, замкнене на РФ:

Як наслідок – кожне рішення проходить коло інстанцій, фактично зайвих для його успішного формування, і в результаті непоправно спотворюється.

Якщо такий процес, прийнятий в Совітах, слугував свого роду запобіжником «від дурня», і не впливав критично, з огляду на аналогічність процесів у вірогідного противника, то наразі, через 40 років, як у НАТО, так і, дуже значною мірою в Україні, сама процедура прийняття військового рішення, протоколи прийняття рішення, протоколи передачі даних, змінилися у бік мінімізації часу на проходження інформації. Прикладом може слугувати система управління вогнем артилерії ISTAR, яка на практиці була неодноразово застосована в ООС, та довела абсолютну перевагу над радянськими принципами управління артилерією.

Не можна сказати, що 1 та 2 АК зовсім не розуміють даної проблеми. Так, наприклад, у 2 АК систему КББ керівництво корпусу намагається побудувати з огляду на вимоги максимальної гнучкості та швидкості передачі інформації, але, такі приклади поодинокі.

Повністю відсутній, більш того не є технічно сумісним, прямий зв’язок на рівні рота-бригада, вогневий взвод-дивізіон, батальйон-корпус тощо. Обов’язковим є використання ланок зв’язку відповідно до ланцюга підпорядкування, що не є критичним в умовах дій в обороні в малоінтенсивній фазі, але є критично важливим при інтенсифікації бойових дій.

Так, неодноразово фіксувалося, що навіть незначне підвищення інтенсивності призводить до критичного перевантаження каналів зв’язку та прийняття рішень у противника.

Наприклад, виконання завдання вогневим взводом як правило повністю зривається у випадку застосування з боку сил ООС КББ, через відсутність прямої взаємодії взводу з ВУНА, і неможливістю отримувати інформацію про реальний стан поля бою.

Як результат, практика доводить, що швидкість реакції бригадних резервів на загострення складає не менш 4 годин (для найбільш боєздатних підрозділів бригади, таких як рота розвідки, в той час як час реакції ЗВРеЗ вимірюється не менш як 8 годинами), а час реакції корпусних резервів –  не менше доби. Виняток складають артилерійські резерви, у випадку їх знаходження на бойовому чергуванні.

На процес прийняття рішень критично впливає вкрай низька забезпеченість 1 та 2 АК засобами РЕР, аеророзвідки, передачі інформації в реальному режимі часу.

Підрозділи РЕР, ППО, ДКЛА рівня вище батальйонного, що задіяні на лінії зіткнення, як правило напряму підконтрольні РФ, комплектуються персоналом з РФ, тому обмін інформацією з ними у більшості випадків неефективний навіть на бригадному рівні.

Винятком є система РЕБ [10], яку на низці ділянок лінії розмежування противнику вдається наразі застосовувати у режимі реального часу.

В цілому, все це призводить до вкрай шаблонних дій противника, до побудови бойових дій майже виключно за реактивним принципом. У свою чергу, це дозволяє за потреби легко нав’язати 1 та 2 АК необхідний для сил ООС спосіб дій.

Критичною для обох корпусів є проблема морально-психологічного стану особового складу. В обох корпусах, у всіх підрозділах за винятком окремих батальйонів та рот СпП або розвідки, спостерігається надзвичайно низький рівень вмотивованості бійців.

Украй низький рівень матеріального забезпечення (300-400 долл. на місяць з урахуванням надбавок за бойові умови) призвів до природнього відтоку з лав корпусів кадрових військових-добровольців з РФ, та до заміни їх на кадри, що вербуються серед місцевого населення, де подібне грошове забезпечення є прийнятним. Чисельні навчання, перевірки, відправки командного складу на курси підвищення кваліфікації в РФ з подальшим дуже швидким присвоєнням старших офіцерських звань, лише малою мірою нівелює низький освітній та управлінській рівень особового складу.

Артилерійські підрозділи

Окремого розгляду варті артилерійські підрозділи російських окупаційних військ.

У склад кожної бригади 1 та 2 АК входить артилерійська група, що має у своєму складі:

Як правило, кількість вогневих засобів у дивізіоні складає 18 одиниць.

До складу ГАДн входять гаубиці Д-30, в окремих винятках – Нона-К (несамохідна), до складу ГСАДн – 2С1, до РЕАДН – БМ21, та до ПТАБАТр – МТ12.

Кількість боєготових одиниць, за даними аналізу відкритих джерел (фото на полігонах, під час бойових дій, тощо) складає не менше 12 на дивізіон. Боєготовність визначається кількістю підготовлених екіпажів.

В окремих випадках (наприклад – 9 полк) самохідна та буксируєма артилерія об’єднані організаційно в одну структуру.

В цілому, типова структура відповідає аналогічній як в бригадах ЗС РФ, так і ЗСУ.


Читайте також: Гаага чекає танкістів 136-ї бригади ЗС РФ: списки, документи, накази – OSINT+HUMINT [11]


Засоби артилерійської розвідки у складі бригад примітивні, та складаються з бусолей, ДС-1, ЛПР та інших оптичних приладів. Можливості артилерійської аеророзвідки як правило або відсутні повністю, або обмежені.

Як правило, по одній батареї зі складу ГАДн та ГСАДн знаходяться на чергуванні, з них як мінімум одна батарея постійно знаходиться на вогневих позиціях.

Гаубиць калібру 152 мм у складі бригад немає, чим різко знижується вогнева міць у порівнянні з БРАГами ЗСУ.

Набагато більший інтерес представляють з себе ОАБР, кожен корпус має у своєму складі по одній: ОАБР «Кальміус» у 1 АК та 10-й ОАБР (часто номер не використовується) у 2 АК.


Читайте також: Розкрито повний склад і озброєння самохідного арт.дивізіону бойовиків 1-ї ОМСБр [12]


Обидві бригади пройшли різні шляхи у формуванні, і через це мають різну структуру та озброєння.

Минаючи історію формування 10 ОАБр, зазначимо, що станом на сьогодні у її складі є РЕАДн та два ГДН. Наявність станом на зараз ГСАДн – знаходиться під питанням. Також, у складі бригади є ЗРДн.

Заслуговує уваги якісний склад підрозділів:

У складі РЕАДн, крім стандартних 18 машин БМ-21, наявна повноцінна батарея БМ-27 «Ураган». Одна з машин захоплена у ЗСУ, ще 5 поступили в порядку доукомплектування з РФ. Втім, за даними що потребують дорозвідки, станом на теперішній час в бригаді зберіглися лише 2 БМ-27. В наявності є щонайменше дві ТЗМ до БМ-27.

Один з ГДН укомплектований 18 одиницями 2А65 «Мста-Б», другий – 18 одиниць 2А36 «Гіацинт-Б».

За неперевіреними даними, на озброєнні бригади також наявна одна або дві батареї Д-20.

ЗРДн укомплектований ЗРК Стріла-10 та Оса, а також ПЗРК.

Ймовірно, у складі бригади для самозахисту також наявний ПТДн, з ПТРК «Фагот».

Також, на озброєнні артилерійської розвідки бригади наявні звукометричні комплекси та БПЛА російського виробництва «Гранат». Наявність БПЛА інших типів – достовірно невідома.


Читайте також: Росія на Донбасі використовує більше 8 типів БПЛА [13]


Заслуговує на особливу увагу високий рівень укомплектованості бригади особовим складом, що робить всі вказані підрозділи повністю боєздатними.

Що стосується ОАБр «Кальміус», то її бойовий склад дещо скромніший, в нього входить ГСАДн на 2С1, ГДН з невизначеною кількістю батарей, на озброєнні якого наявні 2А65, 2А36, Д-20, та РЕАДн на БМ-21. Дані про наявність у складі РЕАДн БМ-27 – непідтверджені.

Також у складі бригади наявний ЗРДн.

Тип БПЛА на озброєнні – достовірно невідомий.

До літа 2019 року на озброєнні артрозвідки бригади знаходився комплекс «Зоопарк».


Читайте також: Полк «Азов» на Донбасі виявив та знищив російський комплекс розвідки «Зоопарк-1» (ВІДЕО, ФОТО) [14]


Забезпеченість бригади особовим складом – критично низька, та складає менше 50%.

Враховуючи, що сили бригади розпорошені побатарейно по великій ділянці фронту, реального впливу на хід бойових дій вони вчинити не можуть.

Окремо слід зупинитися на різниці у системі артилерійської розвідки в обох АК, оскільки вони мають принципову різницю.

Мережа СП 2 АК об’єднана в єдину систему, де відбувається швидкий обмін інформацією, яка передається як на бригадний рівень, так і на 10 ОАБр. В систему артрозвідки також включені звукометричні пости, що доповнюють дані візуальних спостережень.

Натомість, у 1 АК єдина система артрозвідки відсутня, СП знаходяться у бригадному підпорядкуванні. Загальний рівень артрозвідки по корпусу дуже низький, на організацію ефективної КББ корпус не здатний. Інструментальні засоби розвідки корпус має, але системно не використовує.

Взаємодія між артрозвідкою корпусів наявна на стику 3 та 7 ОМСБр.

Середній час реакції системи КББ 1 АК складає 40-60 хвилин.

Значне якісне покращення системи КББ обох корпусів спостерігається під час задіювання контрбатарейних радарів, але їх використання є епізодичним, та забезпечується повністю кадровими підрозділами РФ. За умов використання систем типу «Зоопарк» час реакції скорочується до 15-25 хвилин.


Читайте також: Мешканці окупованого Донбасу надали унікальні фото російського комплексу 1Л259 «Зоопарк-1» [15]


Також слід звернути увагу, що в розпорядженні обох бригад є російські снаряди «Краснополь» [16] (керовані) та «Сахароза» (касетні). Обидва типи снарядів неодноразово застосовувалися в бойових умовах, однак з низькою ефективністю.

Висновки

Підбиваючи підсумок, можна зробити узагальнюючі висновки:

Разом з тим, за умов підготовки з боку РФ можливого наступу на східному напрямку, 1 та 2 АК цілком здатні забезпечити захист від можливих контратак ЗСУ, повністю вивільняючи кадрові російські підрозділи для суто наступальних дій (згідно з принципом, що підрозділи які задіяні в обороні, не ведуть наступальних дій).


Читайте також: Сценарій наступу військ РФ на Північно-Східному напрямку. Аналіз операційної ситуації [17]


Розвідувально-аналітичну довідку підготував Роман Гріньов спеціально для читачів сайту InformNapalm.
Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Україномовні сторінки спільноти InformNapalm в соцмережах: Facebook [18] / Тwitter [19]Telegram. [20]