ФБР розробило анонімний месенджер, який допоміг затримати понад 800 осіб у всьому світі. Про це з посиланням на The Washington Post повідомила “Радіо Свобода”.

Ідею операції спецслужби розробили після того, як були заблоковані два анонімних месенджери, і зловмисникам потрібна була нова платформа. Тоді ФБР розробило месенджер ANOM. Застосунок поширювався в злочинному середовищі через інформаторів. У 2018 році детективи під прикриттям змогли переконати в надійності ANOM австралійського наркодилера Хакана Аіка, який порекомендував месенджер кримінальним босам. Їх приклад наслідували злочинці нижчої ланки.

У цілому, як повідомляє видання, застосунок використовували на 12 тисячах телефонів злочинні синдикати понад 100 країн.

Український досвід кібервійни

В контексті цієї новини про успіхи ФБР буде цікаво нагадати й про досвід звичайних українських IT-волонтерів, які ще у 2016 році реалізували подібну операцію по поширенню серед проросійських бойовиків та російських військовослужбовців спеціалізованого додатка «CropUkrop».

На десятках російських сайтів, сторінках російських пропагандистів і блогерів, до яких хактивісти Українського Кіберальянсу отримали прихований доступ, були поширені різноманітні повідомлення з порадою встановлювати додаток «CropUkrop», публічно задекларованими функціями якого був “DDos сайтів InformNapalm, Миротворець та інших ресурсів”. Насправді ж, цей додаток лише  імітував DDos-атаки і паралельно приховано пересилав інформацію зі смартфонів агресора.

За 7 днів було заражено і зламано понад 2500 телефонів, серед яких були не тільки рядові любителі «російського світу» з окупованої території Донбасу, але й бойовики, російські військовослужбовці й пропагандисти з території РФ. Їх дані потім були використані у розслідуваннях та розвідці.

Детальніше про цю операцію можна прочитати у статті: “Переселенець із Донецька створив додаток під Android, який зламав 2500 телефонів агресора“.

Цікаво, що приклад цієї операції за 4 роки неодноразово наводився волонтерами InformNapalm як на тематичних міжнародних конференціях з кібербезпеки, так і у неформальному спілкуванні з іноземними журналістами, дипломатами і експертами, які цікавились досвідом асиметричної протидії російській агресії у інформаційному просторі.