Вчора журналісти медіапроекту “Нинішній час” (англ. Current Time, рос. “Настоящее время”) взяли у нас коментар щодо реакції прес-секретаря президента РФ Пєскова на інформацію про цикл ультимативних публікацій з даними російських пілотів, що беруть участь у бомбуванні сирійських міст.
На сайті “НЧ” матеріал вийшов скороченим, тому публікуємо повний текст інтерв’ю.
Оригінал ультиматуму: https://informnapalm.org/ua/vstanovleno-ekipazh-su-24m-z-bortovym-26-nasha-vidpovid-na-provokatsiyu-rosijskyh-terorystiv/
Запитання журналіста “НЧ”:
1) Пєсков відреагував на вас, на ваші публікації? У чому суть ультиматуму? Це інформвійна чи інформтероризм?
2) Скільки ще інформації про льотчиків у вас є? Ви боїтеся російських спецслужб?
3) Чи означають слова Пєскова, що і всі інші публікації про військових, в тому числі на Донбасі, він визнав? Чи відрізнялася методика?
Відповіді:
Пєсков відреагував на вас, на ваші публікації?
1.1. Так, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков ясно відреагував на наші матеріали. І не лише він. Одразу після оголошення та введення в дію ультиматуму в російських ЗМІ з’явилися статті з осудом та погрозами. Однак ми помітили, що мас-медіа Росії бояться як вогню навіть згадувати назву InformNapalm. Вони використовують вислови “один сайт”, “в українських медіа” і под. Мабуть, вони не хочуть, щоб читачі самі зайшли і оцінили опублікований нами фактаж як про війну в Сирії, так і, передусім, про війну на Донбасі. Адже саме в наших матеріалах про Донбас є докази участі кадрової російської армії. Фактично, докази російсько-української війни.
У чому суть ультиматуму?
1.2. Суть нашого ультиматуму – зупинити злочини кремлівсько-терористичних сил в Україні та за її межами. Ми нав’язали міжнародним злочинцям гру: кожне порушення об’єднаними російсько-сепаратистськими силами режиму припинення вогню на Донбасі тягне за собою нову публікацію #OSINT-розслідувань про Сирію. З вказаними іменами, прізвищами, фотографіями, бортовими та реєстраційними номерами літаків. Простіше кажучи, всіх фактів, пов’язаних зі злочинами російських пілотів під час військової операції.
Це інформвійна чи інформтероризм?
1.3. Глобально – ми ведемо точкову інформаційну війну. Політичні очільники РФ давно розв’язали не тільки військовий, але й інформаційний терор як проти України, так і проти власного народу. На жаль, мало хто з росіян це усвідомлює. Ще менше тих, хто готовий з цим боротися. Наші публікації – це шокова терапія, покликана збудити людей, уражених інформаційним вірусом, і вивести їх зі створеної Кремлем матриці. Нам чужі методи терору. Інакше ми публікували б дані всіх без винятку російських пілотів. Але, як бачите, ми розкриваємо тільки тих, хто скоює військові злочини проти мирних сирійських громадян. А це багато про що говорить.
Скільки ще інформації про льотчиків у вас є?
2.1. У нас є вся інформація про пілотів 120-го та 47-го змішаного авіаційного полку, а також про авіабазу 6980.
Ми постійно перевіряємо та доповнюємо зібрані дані щодо участі конкретного військовослужбовця у виконанні злочинних наказів проти мирного населення Сирії.
Ви боїтеся російських спецслужб?
2.2. Ми не відчуваємо страху перед російськими спецслужбами, адже обов’язок кожної людини – боротися і відстоювати справедливість. Кремль давно і підло веде війну проти кожного українця: наших громадян викрадають, вбивають, залякують, репресують. Обов’язок кожного – боротися за волю й незалежність своєї країни, свого народу. Ми ж боремося на тих фронтах, де змогли знайти найбільш ефективне застосування своїм здібностям і своїм знанням.
Чи означають слова Пєскова, що й усі інші публікації про військових, в тому числі на Донбасі, він визнав?
3.1. Певно що так, можна вважати, що заяви Пєскова та низки інших офіційних осіб Кремля – це агонія. Вони почали робити нерозумні помилки, отже, у них здали нерви. Навіть не називаючи прямо наш ресурс, вони дали зрозуміти, що спосіб виявлення військових злочинців – чи вони в Сирії, чи на Донбасі – дуже ефективний. Вони зіштовхнулися з чимось незвичним для розвідників старої школи, вони не знають, як з цим боротися, і їм страшно. І довго закривати очі на зібрані факти вони не зможуть. Їм доведеться давати публічні пояснення під тиском світової спільноти.
Чи відрізнялася методика?
3.2. Методика збору та обробки інформації з відкритих джерел завжди індивідуальна. Звісно, є базові речі, та підхід завжди ситуативний. Інформація – це як ноти, які у вмілих руках можуть перетворитися на музику, здатну згодом стати класикою. Ми сподіваємося, що InformNapalm уже став для багатьох класикою бойового застосування розвідки відкритих джерел.
Джерело Roman Burko