- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Луганський «Постріл» в голову кремлівській пропаганді

Увагу команди InformNapalm привернула нова фатальна помилка кремлівських пропагандистів, яка дозволила знову задокументувати факт вторгнення російських військ та надання технічної допомоги терористичним бандформуванням, що дестабілізують ситуацію на сході України.

Цього разу в кадр потрапили російські легкоброньовані автомобілі КамАЗ-43269, які випускають в кількох модифікаціях під різними назвами – “Постріл” і “Дозор”.

На відео чергових «навчань бойовиків»у Луганську за 30.12.14, розміщеному пропагандистським каналом терористів “ЛНР/ДНР” News Front та підхопленому згодом російським телеканалом «Вісті» [1],  можна роздивитися приблизно 10 машин цього типу. Появу на навчаннях в Луганській області цих машин по епічності брехні російських ЗМІ можна порівняти лише зі знаменитою появою так званого віджатого в української армії танка Т-72Б3 [2].

2

Пояснимо. БПМ-97 (КамАЗ-43269 “Постріл” [3]) випускають для прикордонслужби ФСБ, а “Дозор” – для ЗС РФ). Це на 100% російська броньована прикордонна машина виробництва російського заводу КамАЗ, що стоїть на озброєнні Прикордонної служби ФСБ, РВСН, 7-ї військової бази, розташованої в абхазькому місті Гудаута, а також УФСВП.

На цей час випущено приблизно 150 екземплярів цих машин. В Україну вони ніколи не постачалися й тому в Луганській області могли опинитися тільки разом з російською армією.

Коли відео про навчання бойовиків у Луганську з використанням автомобілів КамАЗ-43269 потрапило в мережу, це можна було сприйняти за тонкий розіграш  пропагандистів, які могли б висміяти ці підхоплені докази аргументами про те, що зйомки велись на території Росії, а з “ополченцями” – це ми так, пожартували. Надто вже очевидною була російська належність цієї машини, щоб так помилитися (вихідне відео дуже чітке, видно всі деталі машини, помилитися в ідентифікації неможливо, так само неможлива купівля такої машини у «воєнторзі» чи виробництво силами «луганських умільців»).

Але коли частина з цього відеоролика потрапила в репортаж «Вістей», то сумніви щодо фатальної помилки розвіялися. Це 100% ляп, за який варто було б зняти голову не одному ФСБ-куратору і шеф-редактору.

3 [4]

Та це не єдиний прорахунок російських пропагандистів. Вони примудрилися наслідити і у Вікіпедії. У статті, присвяченій БПМ-97, вони також, не збагнувши вчасно, чим загрожує РФ черговий скандал через спонсорування терору, додали рядок про бойове використання цього автомобілю з описом луганських навчань.

4 [5]

Можливо, злий жарт з розумом агресорів зіграло те, що матеріал було опубліковано відразу після святкування Нового року, вранці 1 січня, хоч на вечір того ж дня, коли кремлівські «контролери» проспалися й продерли очі, інформація з цієї сторінки про луганські навчання зникла. Наступного дня з цієї сторінки зникли не тільки згадки про «бойовий досвід» БПМ, але й у когось виникла термінова потреба перейменувати сторінку. Причиною цієї вимоги до Вікіпедії було вказано «неправильну назву заводу «КамАЗ».  Таке незграбне замітання слідів тягне появу битих посилань, здатних знизити резонанс фатальної помилки.

Проте Вікіпедія зберігає повну історію правок та змін, завдяки чому можна виявити описані вище помилки:

5 [6]

Очевидно, що для більшості жителів України участь збройних сил РФ та російських спецслужб у конфлікті на Донбасі не є загадкою. Команда InformNapalm від початку неоголошеної війни з РФ та окупації Криму періодично представляла й продовжує представляти цілі масиви фактів та доказів російської воєнної агресії. Багато з них добули способом розвідки відкритих джерел інформації (OSINT), багато перекладено й поширено різними європейськими мовами.

На цей момент актуальним залишається питання: що далі? Яка стратегія найправильніша: брати звіра замором, тримаючи дистанцію, чи всадити осиковий кіл йому в серце?

Після Революції гідності настав час революції духу. Далеко не всі українці сьогодні самовіддано мобілізували свої сили для загальної єдиної мети – перемоги над агресором. Це стосується не тих, хто зараз на фронті, а тих, хто в тилу.

Від кожного українця зараз залежить доля і майбутнє нашої країни, залежить, чи зможемо ми подолати цей трагічний рубіж і зробити великий перехід від Революції гідності до Революції духу.
Відповідь на це запитання лежить у кожного в серці…


Матеріал підготували Al Gri та Роман Бурко спеціально для informnapalm.org [7]