Саміт миру пройшов на швейцарському курорті Бюргеншток. США та Україна підписали безпекову угоду на полях зустрічі G7. Основний акцент конференції Recovery Ukraine був спрямований на малий та середній бізнес. Путін продовжив демонструвати родинну подібність з Адольфом Гітлером.
NB: Низка подій у середині червня виглядають кульмінацією зовнішньополітичної активності цього року. Саміт миру у Швейцарії обійшовся без присутності президента Байдена та товариша Сі, комюніке зустрічі підписали ¾ з майже сотні учасників. Проведення саміту стало успіхом української дипломатії та наших партнерів, проте говорити про тріумф язик не повертається. Україна нагадала світові про масштабне протистояння з Росією, продемонструвала готовність шукати шляхи до миру, проте не може похвалитися значною підтримкою з боку Глобального Півдня. Сольний виступ Путіна 14 червня на тему російсько-українського примирення мав забагато спільного з підходами Адольфа Гітлера, аби бути сприйнятим всерйоз. На користь саміту пішла і корекція в останній момент проєкту підсумкового комюніке, у якому речі назвали своїми іменами, зберігши норми дипломатичного етикету.
Попри відсутність у Групи Семи директивного механізму втілення власних рішень у життя, результати зустрічі в Італії виглядають перспективними для України. Країни Сімки не лише закликали Росію компенсувати збитки, завдані Україні її агресією, у розмірі майже пів-трильйона доларів, але і домовилися про кредитування України на суму 50 мільярдів доларів під фактичну заставу російських активів у Європі. На полях саміту G7 Джо Байден та Володимир Зеленський підписали безпекову угоду, яка оформила правові рамки нинішньої співпраці США та України у військовій сфері.
Берлінська конференція Recovery Ukraine зібрала понад 2 тисячі учасників, серед яких були Олаф Шольц, Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський. Останній навіть пообіцяв забезпечити до кінця 2024 року 1 ГВт маневренного енерговиробництва, що виглядає фантастичним сценарієм. Організатори конференції зробили акцент на співпрацю у процесі відновлення України з представниками малого та середнього бізнесу, проте відмінність у розумінні потреб України між її представниками та західними партнерами залишається помітною.
Європейський Союз. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла сформувати альянс з проукраїнськими силами в Європейському Парламенті. Проте навряд чи цього аргументу буде достатньо для збереження її посади на другу поспіль каденцію. Еммануель Макрон наголосив, що не збирається у відставку, незалежно від результатів ініційованих ним дострокових парламентських виборів. Віктор Орбан може похвалитися результатами зустрічі у Будапешті з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який пообіцяв з розумінням ставитися до позиції Угорщини у питаннях підтримки України. Олаф Шольц пообіцяв поставити Україні нові Patriot та IRIS-T, проте відмовляється вимовляти вголос слово Taurus. Уряд Польщі провів виїзне засідання у Бєлостоку, обговорюючи проблему мігрантів на кордоні з Білоруссю.
США та Британія. Запроваджені США нові санкції проти Росії спричинили колапс Московської міжбанківської валютної біржі, яка втратила можливість торгувати доларами та євро. Показово, що це сталося 12 червня, коли у Росії святкують день незалежності.
США не лише виділили під час саміту миру Україні 1,5 мільярди доларів на покращення стану енергетики, але і зняли заборону на постачання зброї «Азову». Цей крок має не лише практичне, але і пропагандистське значення, оскільки руйнує численні міфи російської пропаганди.
Ентоні Блінкен вирушив у чергове турне на Близький Схід, намагаючись добитися реалізації мирного плану Байдена по врегулюванню конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС, проте всерйоз говорити про швидкий прорив на Близькому Сході не випадає.
Тим часом журі присяжних визнало Гантера Байдена винним у незаконному зберіганні зброї, що навряд чи підвищило шанси його батька, діючого президента США, на переобрання.
Росія та її сателіти. Путін провів саміт миру сам з собою, зігравши на випередження подій у Бюргенштоці. Виступаючи у російському МЗС, він 14 червня запевняв у небажанні брати Київ навесні 2022 року, намагався виправдати варварські обстріли Харкова та вимагати передати під російський контроль Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Якщо врахувати, що The New York Times опублікувала на своїх шпальтах повний текст проєкту російсько-українських домовленостей, які обговорювалися навесні 2022 року, нескладно здогадатися, що спалах «миротворчості» господаря Кремля була запланованим. Для посилення ефекту від сказаного Путіним його кум Віктор Медведчук закликав окупувати Одесу.
Очевидно, для посилення миротворчого ефекту ядерні сили Росії провели навчання із застосування тактичної ядерної зброї, до яких долучилися білоруські військові. Ядерний шантаж залишається вагомим інструментом у зовнішній політиці Кремля.
Координаційна Рада білоруських демократичних сил третього скликання провела 12 червня своє перше засідання за участі Світлани Тихановської. Не обійшлося без скандалу: після виступу лідерки білоруських демократичних сил низка новообраних «координаторів» вийшли з засідання, яка проходило у віртуальному режимі. Становлення засад сучасного білоруського парламентаризму відбувається не без труднощів.
Пострадянський простір. Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян розгорнув значну зовнішньополітичну активність. Він звинуватив Білорусь у недружніх діях, які полягали у постачанні зброї Азербайджану, та натякнув на можливість виходу Вірменії зі складу ОДКБ. Офіційний Єреван поступово виходить зі сфери впливу Кремля, і цей процес відбувається на фоні протестів проти політики Пашиняна, очевидно, інспірованих Москвою.
США, Канада та Велика Британія виступили зі спільною заявою, у якій наголосили на прагненні Росії змінити владу у Молдові, підтримуючи лояльні Кремлю сили. Діюча президентка Мая Санду під час виборчої кампанії зіткнеться, як говорять аналітики, з проблемою виходу до другого туру, проте зберігає шанси на другу президентську каденцію.
Міжнародні цікавинки. Президентом Мексики стала науковиця Клаудія Шейнбаум, жінка вперше очолила цю країну.
Автор: Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на офіційні сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.
