Володимир Зеленський зустрівся у Франції з Джозефом Байденом. Пройшли вибори до Європейського Парламенту, після яких Еммануель Макрон оголосив про розпуск Національних Зборів. Путін покрасувався на малій батьківщині. В Ізраїлі почався розпад військового кабінету.
NB: Святкування чергового ювілею висадки військ союзників на узбережжі Нормандії заслуговує на увагу не лише через високу концентрацію там західних лідерів та відсутність представника РФ. Це хороший привід пригадати, як 10 років тому було створено Нормандську четвірку, у форматі якої Франція та Німеччина намагалися зупинити агресію Росії проти України. Барак Обама тоді вирішив за краще триматися подалі, переклавши відповідальність на європейських партнерів. Інерція сприйняття Заходом Росії як адекватного, передбачуваного партнера дорого обійшлася Україні.
Європейський Союз. 7 – 9 червня пройшли вибори до Європейського Парламенту, було обрано 720 парламентаріїв у 27 країнах ЄС. У п’яти з них, включаючи низку федеральних земель Німеччини, голосувати змогли навіть 16-річні громадяни. Домінуюча у європейській політиці Європейська народна партія зібрала чверть мандатів та буде претендувати на формування коаліції разом з соціал-демократами та лібералами. Ще один помітний наслідок виборів – посилення позицій правих радикалів та євроскептиків, зокрема, у Франції «Національне об’єднання» Марін Ле Пен отримала 30% голосів на свою підтримку, а у Німеччині «Альтернатива для Німеччини» посіла друге місце, обійшовши всі три партії правлячої «світлофорної» коаліції. Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори, щоб спробувати змінити політичний порядок денний країни. Подав у відставку після програшу лібералів і бельгійський прем’єр Александер де Кроо.
Дванадцять країн-членів Європейського Союзу закликали сприяти прогресу вступу Молдови та України до ЄС, інакше кажучи – дати офіційний старт переговорам про вступ пострадянських країн за головування Бельгії у Євросоюзі. З 1 липня протягом півроку головувати в ЄС буде Угорщина, від якої не варто розраховувати на порозуміння з Україною.
Еммануель Макрон вирішив підвищити ставки у боротьбі за неформальне політичне лідерство у Європі. Крім створення коаліції інструкторів він пообіцяв передати Україні неназвану кількість бойових літаків Mirage-2000-5. Президент Франції наголосив, що підготовка льотчиків та техніків розпочнеться вже ближчим часом.
Тим часом у Польщі суттєво загострилася ситуація на кордоні з Білоруссю, де спрямовані режимом Лукашенка мігранти діють все більш нахабно. Внаслідок ножового поранення при спробі не допустити перетину кордону загинув польський військовий, ця ситуація змусила Анджея Дуду та Дональда Туска виступити єдиним фронтом. Доцільно нагадати, що мігрантська криза восени 2021 року на білорусько-польському кордоні стала димовою завісою для підготовки російського вторгнення в Україну, тому зараз польська влада намагається уважно стежити за ситуацією.
Ще одна країна Люблінського трикутника, Литва, запровадила заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з Білорусі, який поширився і на пересічних громадян сусідньої держави. 2024 рік для Литви – рік виборів, тому варто розраховувати на нові резонансні рішення у відносинах з сусідами.
У Копенгагені невідомий напав на данську прем’єрку Метте Фредеріксен, вона зазнала легкого ушкодження. Не повертається язик назвати неушкодженим політичними резонами Віктора Орбана: угорський прем’єр заявив, що Україна хоче втягнути у війну проти Росії весь світ, наголосивши, що Угорщина цим шляхом не піде. Роберт Фіцо (прем’єр Словаччини поступово приходить до тями після замаху) наголосив, що віддав на виборах до Європарламенту голос за мир, а не війну.
США та Британія. Джозеф Байден в інтерв’ю американським журналістам цілком прозоро дав зрозуміти, що Україні не варто розраховувати на швидкий вступ до НАТО. Схоже, це інтерв’ю остаточно знищили надію на диво на Вашингтонському саміті Північноатлантичного альянсу, який пройде у першій декаді липня. Зустріч американського та українського президентів на французькій землі не зуміла змінити цей тренд.
Росія та її сателіти. Ритуальний Петербурзький міжнародний економічний форум протягом останніх років перетворився на тусовку російських чиновників, трохи розбавлену закордонними гостями. Владімір Путін вчергове використав можливість свого публічного виступу для трансляції чергової порції імперської маячні. Він нахабно просторікував про нелегітимність виконавчої влади України, демонструючи нерозуміння політичної системи нашої країни, наголосив, що війна припиниться за кілька місяців, тільки но США перестануть постачати Україні зброю. Путін вважає, що в Україні є політики, з якими можна підписати мирний договір, який повинен виходити «з реалій на землі» (читай – окупації рашистами 1/5 частини України). Навіть твердження Путіна про те, що застосування ядерної зброї зараз не на часі не варто абсолютизувати: господар Кремля добре знає, як реагує світ на згадки про ядерну зброю.
Владислав Сурков, відставлений «сірий кардинал» Кремля, нагадав про себе через інтерв’ю про ювілей Нормандської четвірки, який він екстраполював на сучасну політичну ситуацію. Мовляв, «рускій Донбас» завдяки цим домовленостям був притягнутий ближче до РФ. Формула врегулювання відносин з Україною передбачає «мінус Зеленський», і це нагадує про цинічні підходи Суркова-Дудаєва.
Пострадянський простір. Молдовські журналісти викрили колишнього начальника Генерального штабу країни Ігоря Горгана як агента російських спецслужб, який інформував своїх московських господарів про військово-політичну ситуацію в країні та
Міжнародні цікавинки. Папа Римський Франциск у Ватикані отримав аудієнцію у Андрія Єрмака.
Китай на фоні підготовки до саміту миру у Швейцарії натякнув, що має власний мирний план. Перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Пекіні консультації зі своїм китайським візаві, продемонструвавши готовність до діалогу на міждержавному рівні.
В Ізраїлі один з головних опозиційних Беньяміну Нетаньягу політиків, Бені Ганц, оголосив про вихід зі складу військового кабінету, що має призвести зрештою до проведення чергових парламентських виборів, на яких у діючого голови уряду не буде шансів перемогти.
Автор: Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
