Сі Цзіньпін здійснив європейське турне, яке більше нагадувало розвідку боєм. Путіна перепризначили на посаду Путіна, на якій він здійснив кадрові перестановки для продовження війни. У Північній Македонії змінилася влада, а у Литві пройшов перший тур президентських виборів, який визначив повтор другого туру п’ятирічної давності.
NB: Візит китайського лідера до Старого Світу виглядав чітко продуманим та добре підготовленим, з передбаченими реакціями та розставленими акцентами. Прив’язка до відповідних дат (не лише круглі річниці встановлення дипломатичних відносин з Францією та Угорщиною, але і 25-і роковини бомбардування американцями посольства КНР у Белграді). Голова Сі продемонстрував Еммануелю Макрону та Урсулі фон дер Ляєн готовність до ведення переговорів зі складних питань, а Александару Вучичу та Віктору Орбану – перспективи економічної співпраці з Китаєм. Сі не поспішає приставати на одну позицію з Заходом у питанні завершення війни Росії з Україною, хоча і пообіцяв Макрону у Парижі, що Китай не постачатиме зброю Кремлю.
Європейський Союз
У Литві пройшов перший тур президентських виборів, у якому діючий президент Гітанас Науседа отримав трохи більше 44% голосів, а прем’єрка Інгріда Шимоніте заручилася підтримкою п’ятої частини виборців. Політики вже зустрічалися у другому турі президентських перегонів п’ять років тому, і шансів на реванш у Шимоніте цього року, відверто кажучи, небагато. Проте не менш важливим є інший тренд: посилення позицій популістів та путінфершетєрів-light, які проявлять себе під час осінніх виборів до литовського Сейму.
Суддя Варшавського адміністративного суду Томаш Шмідт оголосив про складання своїх повноважень у конференц-залі інформаційного агентства БЕЛТА. Він прибув до Мінська, щоб розповісти, якою поганою є Польща та яким чудовим виглядає в його очах Олександр Лукашенко. Щоправда, сам Шмідт навряд чи може претендувати на звання зразка суддівської доброчесності, швидше, навпаки. Його втеча отримала розголос у Польщі, і, не виключено, підштовхнула Дональда Туска зробити «випадкову» заяву про присутність військовослужбовців НАТО в Україні. Звісно, як інструкторів та спостерігачів.
США та Британія
Джозеф Байден в інтерв’ю CNN був змушений доволі несподівано для себе відповідати на критичні випади на адресу Білого дому. Президент США вирішив публічно попередити Ізраїль, що атака на Рафах у секторі Гази спричинить припинення постачання деяких різновидів озброєнь. Дональд Трамп вже звично пообіцяв завершити російсько-українську війну одразу після перемоги над Джозефом Байденом у президентських перегонах.
Росія та її сателіти
Призначення Владіміра Путіна на посаду Путіна супроводжувалося риторикою у стилістиці побєдобєсія, констатацією, що вибір формату спілкування з Росією залишається за Заходом та публічними реверансами на адресу «героїв СВО». Настільки публічними, що 9 травня Кремль оприлюднив відео зустрічі Путіна з військовими, які командують підрозділами в Україні у стилістиці «дійте, брати». Цікаво, що у риториці Путіна постійно звучить словосполучення «рубіжний період», яким він характеризує нинішню ситуацію в Росії.
«Новопризначений» російський президент провів кадрові перестановки у системі влади. Міхаїл Мішустін зберіг прем’єрський портфель, а міністр оборони Сєргєй Шойгу переїде у крісло секретаря Ради Безпеки РФ. Військове відомство очолить фаховий економіст Андрей Білоусов, і це призначення складно назвати хорошою новиною для всіх, хто вболіває за швидше настання миру. До когорти віцепрем’єрів долучився син Патрушева, а сама ситуація у коридорах російської влади нагадує п’ятнашки, гіпертрофовані до розмірів людських фігур.
На жаль, Заходу забракло політичної волі не визнати Путіна президентом Росії, попри те, що його перепризначення проходило на окупованих територіях України. У цьому контексті рішення Архієрейського собору Православної церкви України, який констатував відлучення Путіна від церкви, виглядає максимально адекватною та відкритою реакцією. Цивілізований світ продемонстрував готовність до співіснування з Путіним.
Пострадянський простір
Білоруські політики цього разу демонстрували різновекторність. Лукашенко у компанії Путіна щиро радів запрошенню Білорусі долучитися до другого та третього етапів навчань з використання нестратегічної ядерної зброї (відповідне озброєння у білоруської армії є). Самопроголошений президент Білорусі вважає, що у такий спосіб він покаже світові власну можливість впливати на ядерний баланс у Європі. Лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська зустрілася з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, продовжуючи підтримувати інтерес до теми безпеки у центрі Європи.
Президентка Молдови Мая Санду провела двогодинне інтерв’ю з російським журналістом Юрієм Дудєм. Мабуть, вона давно вже так довго не говорила публічно російською мовою, проте постаралася зайти на інформаційне поле, де домінують її політичні опоненти. Вона визнала, що кремлівська пропаганда має вплив у Молдові, проте запевнила, що не обговорила з Володимиром Зеленським силове розв’язання проблеми самопроголошеного Придністров’я.
Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян домовився з Путіним про виведення російських прикордонників з аеропорту «Звартноц», а також про повернення додому російських військових, які виконували роль миротворців після війни з Азербайджаном. Щоправда, про евакуацію російської військової бази у Гюмрі наразі не йдеться.
У Тбілісі відбулися найбільш масові протести у новітній історії країни проти ухвалення закону про іноагентів, на вулиці Тбілісі вийшли біля 200 тисяч громадян. Проте влада країни не має намірів відступати. Схоже, «Грузинська мрія» розглядає ухвалення цього закону як запоруку перемогу на осінніх парламентських виборах.
Міжнародні цікавинки
У Північній Македонії до влади прийшла політична сила ВМРО-ДПМНЄ: президентом країни обрано Гордану Сіляновську-Данкову, а сама партія у складі блоку «Моя Македонія» отримала більшість голосів у парламенті країни. З огляду на те, що нова президентка не стала вживати слово «Північна» з назвою країни під час церемонії інавгурації, відносини з сусідами та перспективи євроінтеграції цієї балканської країни будуть непростими.
Автор: Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на офіційні сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.
