Іран завдав удару по Ізраїлю, який мав задовольнити самолюбство Тегерана. У Вільнюсі пройшов саміт Тримор’я. В Ужгороді зустрілися прем’єри України та Словаччини. Лукашенко вчергове побував в гостях у Путіна.
NB: Близькосхідний конфлікт отримав черговий спалах, на який звернув увагу весь світ. В ніч з 13 на 14 квітня Іран запустив десятки ракет та дронів по території Ізраїлю, що дозволяє владі у Тегерані розповісти про «потужну відповідь». Масштаби удару було нівельовані участю США, Великої Британії та Йорданії у перехопленні ракет та дронів, добре проявила себе і система «Залізний купол» над Ізраїлем. Уряд єврейської держави дозволив умовити себе не завдавати удару у відповідь, проте це не означає, що на Близькому Сході встановився стабільний та тривалий мир, протистояння набуватиме звичних точкових форм.
Європейський Союз
Європейська Комісія досягла порозуміння у продовженні режиму вільної торгівлі з Україною за рахунок певних обмежень у постачанні сільськогосподарської продукції. Статус аграрного гіганта у даному випадку грає проти України, але дозволяє моделювати переговорний процес про вступ до Європейського Союзу.
У Європейському Парламенті показали, що вони вміють яскраво хайпувати, пообіцявши не затверджувати рахунки Європейської Ради до надання Україні нових батарей ПРО Patriot. Щоправда, це рахунки минулорічні, з яких кошти вже витрачено, проте подих виборчої кампанії, фінал якої заплановано на початок червня, відчули багато європейців.
У Вільнюсі пройшов саміт Ініціативи трьох морів, яка об’єднала більше дюжини європейських держав, переважну більшість серед яких складають члени ЄС. У столиці Литви побував і Володимир Зеленський, український президент підписав безпекову угоду з латвійським колегою Едгаром Рінкевичем та почув обіцянку Анджея Дуди передати Україні ракети до радянських систем ППО. Тримор’я зберігає статус перспективного проєкта, що не звільняє його від необхідності наповнення предметним змістом.
Прем’єр-міністри України та Словаччини зустрілися в Ужгороді, відзначу, що це вже друга зустріч Дениса Шмигаля та Роберта Фіцо після приходу останнього до влади восени 2023 року. Атмосфера зустрічі виявилася підкреслено робочою, Фіцо не став повторювати зневажливі для українців власні передвиборчі гасла. В Ужгороді почали прокладати залізничну колію європейської ширини в напрямі словацького кордону, демонструючи прагнення до диверсифікації можливостей перевезень вантажів з території ЄС.
Президент Чехії Петр Павел дав зрозуміти, що Чехія знайшла вже більше 1 мільйона артилерійських снарядів для України, продовжуючи демонструвати справжнє лідерство у цьому питанні. Виходить справді вражаюче та показово для аналізу трендів міжнародних відносин.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц вирушив до Китаю, який залишається одним з найважливіших торговельних партнерів ФРН. Цікаво, що візиту передувало рішення про передачу Україні ще однієї батареї Patriot. Це наче засвідчує той факт, що у Пекіні говоритимуть про російсько-українську війну та долю світу.
США та Британія
Міністр оборони США Ллойд Остін під час слухань у Конгресі засудив удари України по російським НПЗ. Звісно, потім шеф Пентагону намагався дещо пом’якшити свою позицію, проте вона виглядає логічним продовженням заяв про неспроможність українських військових опанувати HIMARS, Patriot та інші високотехнологічні озброєння. Схоже, у адміністрації Байдена домінує небажання сприяти поразці РФ, яка може призвести до дезінтеграції агресора.
Спікер Палати представників Майкл Джонсон продовжує демонструвати навички політичної еквілібристики у питанні голосування за надання Україні допомоги. Цього разу парламентарій провів консультації з Дональдом Трампом, який висловився за надання Україні допомоги у вигляді кредиту, а не гранту.
Цікаво відзначити, що міністру закордонних справ Великої Британії Девіду Кемерону набагато легше далося написання спільної з французьким колегою Стефаном Сежурне статті, присвяченої 120-річчю Антанти, ніж спроба переконати Трампа змінити його позицію щодо надання Україні допомоги.
Росія та її сателіти
Російська провінція і надалі потерпає від повеней, які руйнують інфраструктуру та збільшують рівень незадоволення місцевого населення, проте не варто забувати, що революції та перевороти здійснюються у столицях, а не за Уралом.
Росія знищила ракетним ударом Трипільську ТЕС на Київщині, чим суттєво ускладнила забезпечення центральних регіонів України електроенергією та теплом не лише під час наступного опалювального сезону. Путін не упустив нагоди похвалитися цим ударом під час зустрічі з Лукашенком, отримавши від того васальне підтакування.
Проте це було не єдине «досягнення» Кремля минулого тижня, адже Слідчий комітет відрапортував про знайдені сліди фінансування терористів, що влаштували бійню у Crocus City Hall компанією Burisma Holdings, одним з керівників якої був Хантер Байден, син президента США. Нічого дивного у такому повороті слідства, за великим рахунком, немає, хіба фармакологічний та хімічний склад джерела натхнення кремлівських сценаристів.
Самопроголошений білоруський диктатор Олександр Лукашенко побував у Москві, де не лише підтакував Путіну, але і намагався просунути стратегічну для себе лінію. Вона полягає у тому, що Білорусь, яка не бере безпосередньо участі у бойових діях, однак обслуговує потреби РФ, є тій більш вигідною, ніж ескалація на білорусько-українському кордоні. Лукашенко навіть натякав на можливість посередництва (попередньо озвучивши низку меседжів кремлівської пропаганди), наче не розуміючи, що довіра до нього втрачена практично у всій Європі. До речі, той хто вважає, що Кремль довіряє Лукашенку, глибоко помиляється.
Пострадянський простір
Президентка Молдови Мая Санду та інші активісти партії PAS розпочали агітаційні поїздки по країні з метою підготувати громадян Молдови до проведення референдуму, на якому ті повинні висловитися стосовно перспектив вступу до Європейського Союзу. Як виглядає, референдум передуватиме президентським виборам, у яких Санду також братиме участь. 10 квітня вона побувала у столиці Гагаузької автономії Комраті, де ситуація є непростою для центральної влади. Башкан Гагаузії Євгенія Гуцул практично неприховано заграє з Кремлем та демонструє готовність просувати російські інтереси в регіоні попри відсутність спільного кордону з РФ.
У Грузії партія влади «Грузинська мрія» підготовку до парламентських виборів здійснює, просуваючи законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», проти ухвалення якого висловилися не лише опозиціонери, але і президентка Саломе Зурабішвілі та Європейський Союз. Проте «мрійники» продовжують наполягати на своєму.
Автор: Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на офіційні сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.
