- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Нові втрати російського авіаугруповання в Сирії: знищено військовий літак Іл-20

За повідомленням [1] міністерства оборони Російської Федерації, 17 вересня 2018 р. приблизно о 22.00 над акваторією Середземного моря за 35 км від узбережжя Сирії зник зв’язок з екіпажем російського військового літака Іл-20. На борту перебували 15 осіб.

Літак повертався на авіабазу Хмеймім під час атаки чотирьох винищувачів ВПС Ізраїлю на сирійські військові об’єкти в провінції Латакія, де зосереджені російські військові сили. Міноборони РФ також стверджує, що з допомогою радіолокаційних засобів контролю повітряного простору було нібито зафіксовано пуски ракет з французького фрегата “Auvergne”.

“Friendly Fire” – дружній вогонь

Як повідомляє [2] телеканал CNN з покликанням на джерела в уряді США, російський літак Іл-20 був збитий помилково сирійськими засобами протиповітряної оборони під час відбиття атаки ізраїльської авіації на сирійські військові об’єкти режиму Асада в Латакії. За інформацією телеканалу, інформація про зникнення літака була отримана з повідомлення сирійської армії на міжнародних частотах про початок пошуково-рятувальної операції.

На сервісі MarineTraffic [3] волонтери InformNapalm виявили інформацію про те, що справді після збиття літака Іл-20 на відстані трохи більше 20 км від узбережжя Сирії російський рятувальний буксир “Професор Микола Муру” (рос. – “Профессор Николай Муру” ) проводив пошукову операцію. Тож маємо приблизні координати місця падіння літака: 35 ° 05’57.5 “N 35 ° 41’48.8” E [4].

[5]

Офіційний представник міноборони РФ генерал-майор Ігор Конашенков заявив, що Іл-20 був збитий через дії ізраїльських ВПС, які нібито підставили його під удар сирійських систем ППО.

[6]

Генерал-майор Ігор Конашенков

Свою позицію він аргументує тим, що для РЛС ефективна поверхня Іл-20 на порядок більша, ніж має винищувач F-16. Він прямо звинуватив ізраїльську сторону:

У результаті безвідповідальних дій ізраїльських військових загинули 15 російських військовослужбовців. Це абсолютно не відповідає духу російсько-ізраїльського партнерства, – підкреслив [7] Конашенков.

Також він зазначив, що літак збили [8] ракетою комплексу С-200 сирійських ППО. Росія вважає дії ізраїльських військових у районі Латакії ворожими:

Ми лишаємо за собою право на адекватні дії у відповідь, — заявив представник держави-агресора.

 

На сторінці соцмережі Twitter прес-служби ізраїльських Військово-повітряних сил викладена офіційна заява про те, що ізраїльські літаки були вже в повітряному просторі Ізраїлю, коли протиповітряна оборона Сирії випустила по російському Іл-20 ракети. Крім того, під час здійснення авіаударів по цілях у Латакії, збитий російський літак не був у зоні проведення операції. Також зазначено, що саме велика кількість і неточність пусків ракет з сирійських зенітно-ракетних комплексів і стала причиною збиття російського літака (1 [9]2 [10]):

[11] [12]

Знищений літак штабу командування?

Іл-20 – радянський чотиримоторний турбогвинтовий військовий літак, збудований на базі пасажирського лайнера Іл-18. Призначений для здійснення радіоелектронної розвідки (РЕР) і радіоелектронної боротьби (РЕБ). На борту встановлена ​​станція загальної і детальної радіотехнічної розвідки, апаратура для радіоперехоплення, ІЧ-сканер, оптичні датчики, система захищеного супутникового спецзв’язку, в підфюзеляжній гондолі розміщена антена радіолокаційної станції бокового огляду. Виготовлявся з 1968 по 1976 рр. Екіпаж літака складається з 5 осіб льотного складу та 8 операторів радіотехнічних систем.

[13]

Знищений літак був однією з модифікацій Іл-20. Це міг бути Іл-20м – модифікація з більш потужними двигунами, зменшеною польотною масою і збільшеною дальністю польоту до 5400 км, що дає змогу тривалий час перебувати в повітрі в режимі патрулювання. Також це могла бути ще одна модифікація: Іл-22М – повітряний командний пункт із захищеним спецзв’язком (“Виріб 40” або “Зебра”), яку використовує тільки найвища ланка командування ЗС – на рівні командувачів військових округів, груп військ або головнокомандувачів родами військ. Якщо підтвердиться інформація саме про знищення цієї модифікації Іл-20, то можуть стати відомими гучні імена загиблих офіцерів штабу командування угруповання російських військ у Сирії.

3 серпня 2018 року літак однієї з цих модифікацій був помічений над н. п. Латамінья, що на кордоні провінцій Хама та Ідліб.

Після чергової офіційної заяви президента РФ Путіна наприкінці 2017 року про закінчення воєнної кампанії РФ у Сирії, російська військова авіація продовжує зазнавати дуже істотних втрат:

– 31 грудня 2017 року в провінції Хомс знищено гелікоптер Мі-24, загинули 2 члени екіпажу, 1 поранений;

– 2 березня 2018 року над провінцією Ідліб збито штурмовик Су-25, пілот загинув;

– 6 березня 2018 року під час посадки на авіабазу Хмеймім розбився військово-транспортний літак Ан-26, загинули всі 39 осіб, які були на борту;

– 3 травня 2018 року під час злету з авіабази Хмеймім розбився [16] винищувач Су-30СМ, загинули 2 члени екіпажу;

– 7 травня 2018 року під час патрулювання східних територій Сирії розбився [17] розвідувально-ударний гелікоптер Ка-52, загинули 2 члени екіпажу.

Тільки з моменту заяви про офіційне завершення військової кампанії в Сирії військово-політичне керівництво Росії заради реваншистських спроб відновлення геополітичного статусу імперської наддержави принесло в жертву сотні життів громадян РФ.

[18]

Російські надзвукові ракетоносії Ту-22М бомблять територію Сирії

Треба також пам’ятати і говорити про інший аспект воєнної інтервенції Російської Федерації в Сирію: у результаті ракетно-бомбових ударів Повітряно-космічних сил ЗС РФ по житлових районах сирійських міст загинуло багато тисяч мирних жителів, серед яких жінки і діти. Всі факти воєнних злочинів Росії має вивчати та досліджувати міжнародний трибунал.

Читайте також: Хто бомбить цивільних у Сирії: особисті дані 116 офіцерів ПКС РФ (інфографіка) [19]


Матеріал підготував редактор білоруської служби міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm [20] Денис Івашин [21].

Під час використання інформації активне посилання на джерело обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0  [22])


[23]