Сьогодні ми хочемо ознайомити вас з роботою Міжнародного центру оборони і безпеки (МЦОБ), який ставить собі за мету розвиток стратегічного мислення трансатлантичної спільноти у відповідь на виклики безпеки в Північних і Балтійських країнах: від воєнної агресії і кібератак до загроз для соціальної солідарності та енергетичної безпеки.
Воєнна агресія Росії миттєво запустила в Україні велику кількість стихійних соціальних і економічних процесів. На тлі драматичних подій – Революція гідності в 2013-2014 роках, подальшої анексія Криму, штучно розпалених і дистанційно керованих сепаратистських настроїв на сході країни, які переросли у збройний конфлікт – в критичний момент і за короткий час проявилася сильна воля людей до самоорганізації. Феномен виникнення як цивільних, так і воєнізованих добровольчих організацій є унікальним у новітній історії Європи. Виникає запитання – як в Україні, так і у міжнародній спільноті: ким же були ці добровольці? Що їх мотивувало і об’єднувало? Як люди змогли стихійно самоорганізуватися, стати першими на передовій і стримати поширення воєнної загрози? Для пошуку відповіді на ці запитання Міжнародний центр оборони і безпеки (ICDS) створив міждисциплінарну групу для дослідження феномену участі добровольців у бойових оборонних діях в Україні проти агресії Росії. Основною метою дослідження ICDS було створення загального профілю військового добровольця в Україні. Усвідомлюючи, що цей аналіз не може претендувати на всеосяжність, дослідники ICDS поставили перед собою завдання надати громадськості об’єктивний погляд зі сторони, що може бути корисним для загального розуміння процесу формування добровольчого військового руху в Україні у часи неоголошеної війни і бойових дій. Аналіз цього явища може бути корисним і країнам Балтії, де вже існує система широкого залучення добровольців у сферу національної оборони. Як і очікувалося, дослідницька група ICDS зіткнулася з тим, що феномен військових добровольців в Україні був і залишається мало вивченим. Перед дослідниками стояла важлива робота у створенні конструктивного підходу до аналізу процесу творення, розвитку та інтеграції добровольчих підрозділів. Необхідно відзначити, що особисті історії кожного з тих, хто був “першим на передовій”, все ще несуть в собі велике емоційне навантаження. У країні, яка де-факто перебуває в стані війни, складно відстежити, повноцінно зрозуміти і виважено оцінити стихійні, складні і багаторівневі процеси, яким, без сумніву, є феномен добровольчого руху в Україні. У цьому сенсі цей рапорт ICDS може стати хорошим доповненням і послужити відправною точкою для подальших досліджень і експертних обговорень.
Ознайомитися з повним текстом рапорту можна за посиланням: Перші на передовій: відбиття воєнної агресії Росії проти України (PDF)