- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Путін нагородив російських танкістів за Дебальцеве

Один з найвідоміших російських танкістів сучасності – бурят Доржі Батомункуєв, який горів у танку під Дебальцевим. Він став відомим завдяки короткому ролику з Кобзоном і фразі, що стала інтернет-мемом: «Ви бурят? Я так рад!»

Доржі виявився дуже говірким і дав інтерв’ю [1] журналістці «Нової Газети» Олені Костюченко. Завдяки цьому інтерв’ю ми дізналися, що, крім нього, на Донбасі також був командир його танка Спартак Тіпанов, який потім лікувався в російських військових шпиталях разом з багатьма т. зв. «ополченцями» з терористичної організації ДНР. І російські військовики, і рядові бойовики лікувалися [2] в пітерських військових шпиталях і відновлювалися у 442-му окружному військовому клінічному шпиталі Ленінградського військового округу. З того інтерв’ю ми дізналися прізвище ще одного російського танкіста, який був поранений під Дебальцевим:

» — Були загиблі?   Ні. Є Мінаков, якому ногу відірвало в танку. По берець ногу розірвало. А на правій нозі у нього пальця ноги немає, теж розірвало. Комбата попалило, навідника Чіпу, Спартака… Це на моїй пам’яті»

Профіль танкіста Олександра Мінакова з Чити нічим особливим не виділяється — крім пари фотографій воєнної тематики, там не було явних слідів перебування на Донбасі (профіль у ВК [3], архів [4]). У друзях у нього ми знаходили профілі терористів з Донбасу і засвічених раніше російських кадрових військових Батомункуєва і Тіпанова. Але через півтора року все стало на свої місця. У себе на сторінці танкіст Мінаков не викладає фотографії зі шпиталю, але влітку 15 року, через кілька місяців після Дебальцевого, фотографію разом з ним в інвалідному візку викладає російський найманець Сергій Рожков із Якутська (фото [5], архів [6]). [7]Найімовірніше, фото зроблене в парку при військовому шпиталі в Санкт-Петербурзі. На інших фотографіях ми знаходимо того самого Спартака Тіпанова і ще кількох українських терористів, які лікувалися в Пітері. [8]   [9] [10] Більше нам так і не вдалося знайти. Та все-таки через рік Мінаков «спалився». У своєму профілі у «Вконтакті» він виклав медаль «За заслуги перед Вітчизною» II ступеню з мечами. [11] Незабаром фото видалили з «ВКонтакті», а профіль підчистили. І здавалося б, нічого не видавало в Мінакові танкіста-героя, крім його профілю [12] в другій соціальній мережі — в «Однокласниках», де й далі висіли фотографії часів танкової молодості і та сама медаль [13].

[14]Зазначимо, що медаллю «За заслуги перед Вітчизною» нагороджують і цивільних, і військових. Але Мінаков отримав медаль з мечами — з офіційного статусу [15] нагороди ясно, що Мінаков отримав її як військовий:

«…військовослужбовцям за заслуги в бойових діях вручається медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» з мечами.»

Наказ про нагородження датований 19 квітня 2016 року і підписаний Путіним. Такі медалі часто люблять роздавати у святковій атмосфері і під телекамери, але відео з нагородженням танкіста Мінакова ми так і не знайшли. Указ про нагородження [16], найімовірніше, засекречений, що й не дивно.

Медаль «За заслуги перед Вітчизною» не проста нагорода. Часто на Донбасі російське командування обмежується видачею якихось відомчих значків-медалей, за які й пільг немає. Державні медалі отримують або поранені, або ті, хто реально відзначився в боях. Молодшою нагородою для цієї медалі є медаль «За відвагу», після неї йде Медаль Суворова (її часто видають пораненим російським солдатам, і ми вже не раз писали про таких нагороджених [1 [17]], [2 [18]]). Убиті, як і зараз в Сирії, отримують Орден Мужності (посмертно). Але тут йшлося про звичайного пораненого, навіть не офіцера. Очевидно, взяття Дебальцевого мало для Росії велике стратегічне значення, якщо навіть поранені отримали нагороди на два порядки вище звичайного. Ще один російський солдат нагороджений державною медаллю за підписом Путіна знову демонструє, що немає на Донбасі «відпускників». Російські солдати їдуть на війну з Україною, іноді горять у танку, після чого отримують державні нагороди. І рано чи пізно ми дізнаємося, скільки орденів і медалей роздали за війну з Україною російським солдатам.

Матеріал до публікації підготовлено на основі власного OSINT-розслідування. Автор: Антон Павлушко [19]  

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org [20]. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 [21])


Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук [22] та Твіттер [23].


Закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів розслідувань в публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.