- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Як російські журналісти знімали репортаж про хімічну зброю в Україні та Грузії

Примітка редакції InformNapalm: публікуємо блогерську замітку Кирила Мефодієва [1], яка з червня 2018 загубилась в чернетках нашого сайту. У ній розібрано темники, за якими російські пропагандисти ще в 2013 році планували низку сюжетів про хімічні лабораторії. У 2018 співробітники російської розвідки “Боширов” і “Петров” знову вивели тему хімічної зброї в тренд і російським пропагандистам довелося піднімати на «шпилі Солсбері» нові теорії змови. Але все нове – то добре забуте старе.


Після спроби отруїти в Британії колишнього російського розвідника Скрипаля, російські ЗМІ почали видавати серію репортажів про можливе походження хімічної зброї в цій історії. Як зазвичай буває у росіян, винні у виробництві «Новичка» були всі, крім Росії. Випливли версії з Чехією, Україною, Узбекистаном та США. Ну і ніхто не забував про «підлість британських спецслужб”, які, як завше, хотіли підставити Росію. Слідкувати за цими репортажами російських ЗМІ доволі цікава справа, особливо знаючи, як ці репортажі знімаються.

Активісти UCA передали у розпорядження волонтерів InformNapalm дані з поштової скриньки російського журналіста Олександра Рогаткіна, який працює для телеканалу «Росія 24» і знімає репортажі для програми Дмитра Кисельова «Вісти тижня» (рос. – «Вести недели»). Також у нього є авторська програма «Спеціальний кореспондент». У 2014 році з-під його пера вийшли одразу кілька пафосних фільмів про війну на Донбасі проти України. Рогаткін – один з колективних авторів «розіп’ятого хлопчика». У 2014 році він кілька місяців провів зі своєю знімальною групою на Донбасі і зняв фільм «Донбас у вогні» [2]. За це по гарячих слідах у грудні 2014 року він став лауреатом премії «Людина року» – саме нагородження удостоїлось майже 10-хвилинного репортажу Кисельова у його «Вістях» [3].

Рогаткін з перших днів був на Майдані, знімав у Криму, потім вів прямі репортажі з Луганська і Донецька. Втім над темою України Рогаткін взявся працювати ще раніше.

Влітку-восени 2013 року Рогаткін і компанія знімали репортаж для програми «Вісті тижня» про хімічні лабораторії в Грузії та Україні.

Саме в той час по російських каналах пройшли репортажі про знищення хімічної зброї із Сирії на російських заводах.

Та щоб якось пояснити появу в Сирії отруйних речовин, вирішили згадати про американський слід. Так було заплановано репортаж про будівництво біологічних лабораторій по периметру кордонів з Росією.

Весь цикл репортажів мав крутитися довкола Програми спільного зменшення загрози, яку також називали програмою Нанна-Лугара [4]. Програму було прийнято ще в 1991 році, вона мала займатися знищенням хімічної, ядерної та біологічної зброї в Росії та країнах СНД. На програму, яка діяла до 2012 року, було виділено майже 9 млрд доларів.

Вочевидь саме в рамках цієї програми мусили знищити рештки отрути «Новичок», який через роки все ж почав отруювати в Британії колишніх співробітників російської розвідки. Збіг? Не думаю…

Зокрема в рамках цієї програми в Грузії та Україні було збудовано лабораторії для дослідження вірусів. Російським журналістам доручили зняти репортаж про “підлих американців”, які під носом у Росії розробляють біологічну зброю.

2 серпня 2013 року користувач «Нікіфорова Катерина <[email protected]>» надіслала Олександру Рогаткіну та Ігорю Шестакову (менеджер ВДТРК, «Росія-1» і «Росія-2») ідеї щодо сюжету для програми «Вісті тижня»:

[5]

Спершу ідеологічний вступ: «Наступним кроком Лугара була, нібито, допомога цим країнам. З усіма вів переговори особисто, лабораторії пропонував модернізувати, будувати нові, фінансувати. Небагаті країни СНД радо приймали пропозиції. Але вони ж були учасниками цього законопроекту, а там ясно сказано – Ні зброї біологічній. Він їм пропонував віддати США унікальні колекції, зібрані нашими совєтськими вченими штамів, вірусів чуми, сибірської виразки, холери та інші. Країни СНД з радістю це робили, не розуміючи, що за безцінь віддають разом з ними патенти на наукові винаходи, інтелектуальне право. З цього моменту і почалося вливання бабла в розвиток лабораторій. У результаті обладнання-то стояло американське, вчені на чолі – американські. Ось очевидна переорієнтація на американські стандарти.

Азербайджан, Грузія, Казахстан, Україна – це точно країни, які, широко посміхаючись, віддавали цінні екземпляри вірусів.

Часто разом з Лугаром фігурує Інститут медичних досліджень інфекційних хвороб Армії США (USAMRIID Форт Детрік.Писали, що цей інститут вивчає використання мікроорганізмів як біологічної зброї»

Згадки про зйомки цього репортажу групою Рогаткіна можна знайти в грузинській пресі [6]. І все-таки одна річ зняти матеріал, і зовсім інша – його озвучити.

Підбір правильних експертів для програми – це основа сюжету:

«По експертах:

  1. Євстігнєєв Валентин. Він написав статтю, що Америка «закільцювала» Росію лабораторіями.
    2. Лев Федоров, директор інституту вірусології РАМН.
    3. Баранов Олександр, почесний президент Російської громадської організації генетичної безпеки, співробітник інституту Кольцова.
    4. Михайло Супотницький, мікробіолог, спеціаліст з безпеки. Хочу, щоб він говорив саме про те, що америка привласнила ресурси за безцінь, а слідом за ними інтелектуальне право і патенти на наук. винахід. Про те, що Америка і рибку з’їла і …… сіла)»

Але з експертами іноді бувають проблеми, тому підбирати їх допомагає ФСБ:

«(Ігорю, ти не уявляєш, яка кількість експертів відмовилася давати інтерв’ю. ГМО, на їхню думку, біозброя і бомба сповільненої дії. Серед відомих, хто відмовився: Академіки Пальцев, Яблоков, Лев Федоров. А також Прімаков Максим та інші. )
Тому з понеділка нам будуть підбирати потрібних нам експертів ФСБ (треба взяти контакти у Рогаткіна, може, запишете поки нас немає кого-небудь).»

8 серпня 2013 року Рогаткін надсилає зі свого корпоративного е-мейла «Рогаткін Олександр <[email protected]>» на свою особисту пошту «[email protected]» загальні запитання щодо «американських» лабораторій. Через кілька днів він надсилає запитання далі на е-мейл «[email protected]».

Загальний текст запитань для репортажу:

«Річард Лугар

 

Міжнародний Ветеринарно-епідеміологічний офіс

  1. Є інформація, що у вас є докази створення біозброї на території Грузії. Прокоментуйте
  2. Навіщо Америці потрібно фінансувати лабораторії у країнах СНГ
  3. Чому ви стурбовані цією проблемою. З якими проблемами може зіштовхнутися Росія?І чим це загрожує світовій спільноті

USAMRIID

Російське МЗС стурбоване будівництвом біолабораторій біля кордонів країни. Ваш інститут звинувачують в тому, що ви створюєте на території Грузії біологічну зброю. Це так?

Ваші співробітники працюють у лабораторії Грузії?»

Ніби як намічається репортаж не про Грузію чи хімічну зброю, а про Америку.

10 серпня 2013 року журналіст Катерина Нікіфорова переказує Рогаткіну інтерв’ю з Джеффрі Сільверманом, який розповідає про лабораторію в Грузії. Та в результаті виявилось, що американці нічого особливого не затівають:

[7]

«На мій погляд, у нас немає доказів саме створення біологічної зброї! Не намагаються американці зброю в цих лабораторіях створювати – у себе створять. Джеффрі розповідав, що в грузинській лабораторії його створити не можуть апріорі – все розікрали, збудовано з жахливими порушеннями, як і в інших країнах описані колосальні порушення під час будівництва АМЕРИКА ВИПРОБОВУЄ НАШІ Ж ПАТОГЕНИ, СОВЄТСЬКІ на різних генотипах, як на СВИНЯХ, ЩЕ й МІЛЬЯРДИ заробляють на вакцинах (Індонезія, наприклад, відмовляється від американських вакцин – там найбільша кількість померлих від пташиного грипу.»

Але російські журналісти не сумують і приймають рішення знімати в Одесі. Завдання ставиться прямо і в лоб:

[8]

«-знайти людей – вчених, професорів, небайдужих, хто виступав проти цієї колекції. Хай розкажуть, чим все це могло закінчитися і для чого це взагалі зробили.

науковців, які виступали від початку проти підписання Україною цієї угоди. Професор А. Хайтанович

– сх головного санітарного лікаря чи людей з уряду

– сх одного з директорів цих лабораторій – хай хтось розповість, з якими порушеннями будуватися будівлі,

– сх посольство США на Україні

Може був мітинг проти будівництва нової лабораторії. Потрібні активісти, які будуть говорити про те, що це проблема. Обов’язково потрібна опозиція, вчені, якісь відомі люди, хто проти цього. В уряді, може, в той час хтось виступав

Можливо, були спалахи епідемій (нам в Грузії, наприклад, про такі випадки говорили).

можливо, в одній з лабораторій проводять спільні навчання американців та українців, наприклад, туди напроситися)

Додаю посилання на статті, у яких дуже все докладно описано – навіщо все це потрібно Америці, чим це може загрожувати і навіщо взагалі Україна у все це вв’язла, хоч в ній ніколи не намагалися створювати біозброю»

2 жовтня 2013 Інтерфакс [9] розмістив у себе заяву головного санітарного лікаря Росії Онищенка:

“Режим допуску грузинської продукції на російський ринок ми продовжуємо пов’язувати з діяльністю на території Грузії військових структур США. Вони не підконтрольні грузинській стороні і займаються діяльністю, яка заборонена конвенціями в області біології…По суті, колоніальне становище Грузії через непідконтрольну роботу в цій країні військових структур США, не може нас не турбувати. І це головна перешкода для подальших кроків, спрямованих на допуск грузинської продукції”

Нікіфорова продовжує роботу по репортажу і 16 жовтня пересилає Рогаткіну матеріали про Грузію – серед яких опинилась схема лабораторії. Нікіфорова точно журналістка чи у неї закордонний паспорт теж із серії туристів, які їдуть у Солсбері спеціально щоб подивитися на 123-метровий шпиль?

[10]

Проте Рогаткіну і компанії не пощастило. Саме у жовтні 2013 року в Грузії пройшли президентські вибори, після яких Саакашвілі виїхав з Грузії. На російських каналах вийшли низки репортажів про перезавантаження влади і початок нового витка дружби з Росією. У грузинських продуктах Онищенко почав знаходити дедалі менше елементів життєдіяльності американського імперіалізму. Тому репортаж-викриття про біологічні лабораторії в Грузії не вписувався в реалії політичного телевізора. А вже незабаром в Києві почався Майдан і Рогаткін надовго поїхав в Україну висвітлювати «розіп’ятих хлопчиків».

До теми біологічних лабораторій в Грузії російські ЗМІ повернулися тільки в  2016 році, коли знову згадали про сенатора Лугара і американські лабораторії. Про хімічну та біологічну зброю в Грузії знову випустили низку репортажів ([1] [11], [2] [12], [3] [13], [4] [14]), але до того часу в Україні та Сирії вже витіснили тему з лабораторіями на другий план. До американського сліду повернулися, пробуючи пояснити, звідки у Великобританії з’явився “Новичок”.


Це публікація авторської колонки Кирила Мефодієва на InformNapalm. Вона може не відображати позицію всієї спільноти та редакції сайту.