БЮРОКРАТІЯ ЗАВАЖАЄ ЕФЕКТИВНОСТІ БОЙОВИХ ДІЙ. ПРИНЦИП «БДЖОЛИНОГО РОЮ” ЯК ПРОТИОТРУТА ЗРАДІ
Можливо зараз знайдеться сила–силенна “військових експертів“, які кричатимуть, що це не можливо і в армії має бути все паралельно і перпендикулярно, принципи єдиноначальства і нескінченного перекладання відповідальності ніхто не відміняв, але давайте гіпотетично розглянемо такі варіанти вирішення гострих проблем.
Ми почнемо перемагати тільки після того, коли окремий командир підрозділу особисто на полі бою буде приймати рішення, а не чекати годинами (і днями) зворотного зв‘язку і команди від генералів–стратегів в штабах.
Так, є єдиний задум операції, але в той же час рішення на знищення сил і засобів бойовиків повинно прийматися блискавично, безпосередньо на місці, оперативність – це запорука успіху. Якщо льотчик піднявся в небо, отримав координати, виявив мету (колону, вогневу точку і т. д.), то він не повинен чекати додаткових рішень на ліквідацію супротивника, він просто повинен зробити свою справу і благополучно повернутися назад. Якщо дати льотчику перелік об‘єктів, які потрібно ліквідувати, але не ставити вузькі рамки і конкретну точку, то знову ж таки, як вищі особи можуть попередити ворога? – Скинути йому цілий список можливих цілей? – Це розсіює можливості супротивника до контрзаходів (це один із прикладів принципу множинних цілей і свободи вибору).
Далі. Ми часто чуємо про “зливання“, чуємо, що терористи заздалегідь знають куди і коли полетять наші літаки, поїдуть танки, побіжать бійці …
Давайте міркувати логічно, що простіше – купити (залякати, шантажувати, промити мізки) декільком генералам або зробити те ж саме з сотнями і тисячами польових командирів? У РФ просто не вистачить вивідувачів, вербувальників і шпигунів, щоб все це реалізувати і впливати на кожного від командира батальйону до командира відділення.
АТО – це позиційна війна, війна невеликих груп і сил, тут не потрібні стратегічні розгортання фронтів, тут потрібна оперативність і чітко налагоджена структура взаємодії між саме польовими, а не штабними командирами і командирами середньої та молодшої ланки (приклад: принципу рою – “рою” польових командирів).
Можна нескінченно розвивати цю думку, поки ми не побачимо ефективної чистки в структурах управління і не зможемо бути впевнені, що та чи інша ключова фігура в командуванні є патріотом і професіоналом, і готова покласти життя за свою країну. Поки цього не доб‘ємося, то триватиме нескінченна низка зрад і помилок.
Ще одна проблема наших силових структур – це “совкова” спрага конкуренції, при якій прищеплюється думка, що потрібно не робити спільну справу і ефективно боротися зі злочинністю, проводити антитерористичні операції, усувати корупцію і т.д., а потрібно показати, що одна структура “крутіше” іншої. Побічним ефектом є загальмування оперативності прийняття рішень, утримання і небажання ділитися інформацією з паралельними відомствами, вихоплення інформації з контексту проведених заходів і донесення сирих даних наввипередки (принцип “хто перший в дзьобику приніс, той і молодець “завжди працює проти ефективності). На нашу думку, зараз настав такий момент, що кожен патріот повинен керуватися не особистими амбіціями, а виходити з раціональності та ефективності спільної справи. Інакше все перетворюється на профанацію і справжні цілі роботи структур підміняються суб‘єктивними бажаннями і прагненнями їхніх керівників вислужиться і отримати певні дивіденди. Цю “совкову” психологію потрібно ламати. І поки її можемо зламати тільки за рахунок особистих якостей та об‘єднання патріотів різних сфер і структур на рівні горизонтальних зв‘язків (принцип рою – “рою” реалізації загальної мети).
І останнє. Україна зіткнулася з цинічною і лицемірною агресією. Роками в силових відомствах плекалася агенти і зрадники. Але не слід впадати в паніку і починати масштабне “полювання на відьом“. Потрібно хоча б організувати перевірку на поліграфі (детекторі брехні) всіх, хто покликаний захищати Україну, її суверенітет і територіальну цілісність. Думаю, навіть така банальна процедура здатна виявити левову частку осіб, які гальмують, саботують і заважають проведенню АТО, заважають створенню по–справжньому незалежної України, заважають боротьбі за волю нашої країни.
P. S.: Не хочу образити стару гвардію генералів і полковників, впевнений, що серед них також багато справжніх патріотів і професіоналів своєї справи. Думаємо, що ці патріоти, незалежно від рангу та віку нас зрозуміють і підтримають, а зрадники нехай знають, що процес катарсису України вже настав і час, коли вона стане сильною і прогресивною державою, – не за горами.
“Борітеся – поборете, вам Бог помагає!”
Переклад Vyacheslav Shamrai