До вашої уваги пропонуємо матеріал білоруської редакції «Радіо Свобода» про нову російську військову базу в Клинцях (Брянська область РФ). Волонтер міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Денис Івашин, редактор білоруської версії сайту, який провів чимало ґрунтовних розслідувань загроз Білорусі з боку РФ, також дав коментар «Радіо Свобода» з приводу нової російської військової бази неподалік від кордону з Білоруссю. 

Танки, «Гради» й кілька тисяч солдат за 40 кілометрів від кордону з Білоруссю — чого від них чекати? Кореспондент білоруської редакції «Радіо Свобода» вирушив у табір у Клинцях (Брянська область), куди на минулому тижні прибули російські війська.

Протягом минулого тижня не вщухала інформаційна хвиля довкола передислокації 28-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил Росії з Уралу в Клинці – містечко за 40 км від білоруського кордону і за 120 км від Гомеля. Відомо, що офіцери цієї бригади здобули великий бойовий досвід у кількох воєнних кампаніях: від Другої чеченської і Цхінвалі до Сирії.

Думки незалежних експертів щодо мети передислокації солдат до кордону з Білоруссю розділилися. Так, Олександр Алесін стверджує, що танки у Клинцях не несуть явну загрозу для Білорусі й що розміщення там озброєння свідчить про політичну, а не наступальну операцію. О. Алесін вважає, що так вибудовується “друга лінія оборони”, щоб підкреслити недовіру до Білорусі, яка донедавна вважалася головним військовим союзником Росії.

Тим часом автор розслідувань на сайті Informnapalm Денис Івашин впевнений: війська розміщують вздовж кордону з розрахунком саме на Білорусь, а не на Україну, бо через Клинці проходить автомагістраль Гомель-Брянськ і залізниця Гомель-Унеча, а з Україною такого транспортного сполучення тут немає. Д. Івашин нагадує, що для дестабілізації ситуації в окремому регіоні не конче потрібне повномаштабне вторгення військ, і наводить приклад Криму. Викликає занепокоєння й те, що бійці 28-ї мотострілецької бригади були помічені в бойових діях на Донбасі – фото звідти вони викладали прямо в соцмережі.

Бійці 28-ї окремої мотострілецької бригади свідчать, що були на Донбасі

Блогери Informnapalm повідомляють, що торік старший лейтенант ракетного дивізіону Родіон Зобунов після так званих “ростовських навчань” отримав медаль РФ “За бойові заслуги”, такі медалі дають тільки за виконання бойових завдань, а не за участь у навчаннях.

Родіон Зобунов і його медаль “За бойові заслуги”, informnapalm.org

Як свідчать розслідування блогерів, “у 2014 році російські війська обстрілювати українські території, використовуючи тактику “кочівних батарей”: “Гради” працювали як із прикордонних районів Ростовської області, так і з української території, заїжджаючи туди ненадовго і відходячи назад за кордон.

Щоб з’ясувати, як налаштовані військовослужбовці бригади, кореспондент “Радіо Свобода” вирушив у Клинці.

«СКОРО ЩОСЬ БУДЕ»

На залізничному вокзалі у Клинцях відразу впадає в око колона танків. З десяток бойових машин стоять за кілька метрів від місця, де зупиняється потяг.

Танки на залізниці у Клинцях, фото “Радіо Свобода”

Запитуємо хлопця в залі очікування, чи знає він, що відбувається.

“Так це до нас частину з Єкатеринбурга днями перевели – у місті тільки й розмов, що про військових. Подія століття”.

А водій таксі впевнено розповідає:

“Нарешті будуть народ захищати по-людському! Як це від кого? Від НАТО, звісно. І від хохлів, коли полізуть. Україна поряд – це велика небезпека. Раніше у Клинцях завжди стояли підрозділи, потім гроші закінчилися і їх забрали. Тепер відновлюють: кажуть, до кінця року 7 тисяч солдатів приїде. Ракетні війська, вертолітники, піхота – всі будуть. Не тільки у Клинцях, але й у Новозибкові, ближче до вас. Поки війни нема, то добре. А як почнеться – куди ж ви сховаєтеся?”

Справді, містечко Новозибків  – за десять хвилин їзди від кордону. На цьому фоні дивно звучить заява Дмитра Пєскова, який назвав перебільшенням інформацію про зміцнення угруповання військ на білоруському напрямку і “абсурдними” – звістки про активність на прикордонні.

Поруч із готелем – маленька кав’ярня, у якій збирається місцева молодь. Взагалі молоді у Клинцях мало, більшість навчається у Брянську, а додому приїжджає на вихідні. Говорить студентка:

«Містом ходять чутки, нібито чекають якоїсь провокації від українців: вони нас спровокують, Росія буде змушена відповідати, а світова спільнота знову виставить Росію агресором. А щодо хлопців з Уралу – так вони тут усього три дні, а вже до дівчат клинцівських залицяються, некрасиво поводяться”.

Її друзі, здивовані візитом закордонних журналістів, обступили нас з усіх боків:

“Ви не подумайте! Це українцям ми не раді, особливо біженцям із Донбасу. Торік усі отримали допомогу: квартиру, роботу та ще й ходили незадоволені, сварилися з місцевими… А білорусів ми дуже любимо!”

Аналіз соціальних мереж (місцевих користувачів “ВКонтакті”) виявив загальне занепокоєння жителів регіону. У коментарях пишуть: “Мені страшно… Невже щось буде?”, “Невже я й моя сім’я можемо загинути?”. Люди звертаються до військових, щоб ті їх заспокоїли: “Підкажіть, може варто поїхати подалі від кордону?”

Жителі Клинців стурбовані появою військових у місті

Поки населення нервується, солдати-строковики специфічно жартують на тому ж форумі, викладаючи фото танків: “Техніка готова до бою! Йдемо захоплювати Німеччину”.

Солдати жартують у соціальних мережах

“Їдемо в Україну”, – пишуть солдати з Єкатеринбургу у “ВКонтакті”

«Бацька» вдало балансує, але базу свою ми все одно розмістимо»

Увечері наш місцевий провідник сказав, що військові постійно ходять у місто “в самоволку” без відома командування, і порадив зазирнути до клубу “Підкова”, щоб поговорити з ними в неофіційній атмосфері. Там ми зустріли кількох кадрових офіцерів піхоти, одягнених “по формі”. Познайомилися з майором С. Він сідає на ґанок і повільно закурює сигарету, дивлячись у далечінь: “Знаєте, що найстрашніше? Отримати наказ № 1. Пам’ятаю, як у Ростові були – днями ждали не відомо чого. Тебе не питають – просто посилають, і все”.

На питання про потребу розміщення біля Білорусі майор каже:

“Лукашенко почав на Захід поглядати, от дядя Вова й вирішив його напрягти. Поки балансує між двома табуретками. Ми війни не хочемо, але йому дуже не рекомендували пускати НАТО. Тут до Гомеля їхати менше двох годин, а до кордону 40 кілометрів. Яка вже різниця? Вважайте, ми до вашого Батьки в гості приїхали. А знаєш, яка прицільна дальність “Граду”, наприклад?”

Майор С. впевнений: російська база незабаром з’явиться в Білорусі: “Це для вас Батька на публіці каже, що ні. А між собою вони давно домовилися, просто чекають зручного моменту. А ви що, хочете, щоб НАТО прийшло?!”

Майор – ветеран другої чеченської війни. У 18 років потрапив в Аргунську ущелину, вижив і вирішив залишитися в армії. Пізніше пройшов Південну Осетію (т. зв. “Південна Осетія” – окупований Росією Цхінвальський регіон Грузії – прим. ред.). Його друг, старший лейтенант, недавно був у Сирії. Старший сержант Є. підтвердив, що багато хто з присутніх брав участь у бойових діях:

“Та нас до 2007 року довго не думали, куди посилати. Без питань – у Чечню. Я фотографії чеченські досі навіть жінці не показував. Страшно було згадувати”.

Про Сирію солдат розповідає, ніби випровдовуючись:

“Ні, ну а що? У Сирії ж усе офіційно, не як з Україною!”

Через дві години сутеніло, вечеря закінчилася, й офіцери замовили горілки. Коли горілку випили, компанія викликала таксі, щоб поїхати в лазню. Старлей голосно жалівся: гроші програв на спортивних ставках, тепер нема чим розплатитися з водієм.

«Прапорщик  живе за наш рахунок»

На світанку ми з провідником підійшли до табору в зоні залізниці. Раніше ЗМІ писали: військовослужбовці живуть у мобільних наметах. Але жодних наметів на місці не було. Між БТРом і танком четверо військовослужбовців сплять просто на землі, навіть без спальних мішків. Між ними догоряє багаття, навколо ходять собаки.

Табір військовослужбовців біля вокзалу в Клинцях, фото “Радіо Свобода”

Розговорилися з вартовим – 18-річним солдатом строкової служби. Хлопець підійшов і сам почав розповідати майже пошепки:

“Нас взагалі ніяк не готували до переводу сюди! Ані лекцій з ідеології, ані спеціальних зборів перед від’їздом. І ми ходимо в самоволку, і контрактники ходять. Як вертаємося на базу, знаєте, що робимо? Бачите металевий дріт, яким локомотив прив’язують до рейок? Ми за наказом прапорщика цей дріт відрізаємо і продаємо в місті. Потім купляємо все, що йому треба, сигарети, їжу. Подумайте тільки – живе за наш кошт! А нам добре, коли один сухий пайок на трьох. У дорозі то на п’ятьох один давали. Взагалі служити подобається, звичайно, тут весело… Завжди хотів в армію, бо я патріот”.

* * *

Російське міністерство оборони передислокацію 28-ї окремої мотострілецької бригади називає “одним із кроків у відповідь на збільшення інтенсивності навчань НАТО”. Міноборони Білорусі коментувати ситуацію відмовилося.

“Радіо Свобода”, 7 червня 2016 року

Нагадуємо, що InformNapalm у квітні 2016 року під час моніторингу суміжних з Україною територій РФ помітив підвищену активність і з’ясував, що в березні 2016 було затверджено проекти військових об’єктів у м. Клинці (Брянська обл., РФ). 30 травня в публікації Обложили: 28 ОМСБр ЗС РФ із Єкатеринбурга перекидають у Клинці наші розвідники опублікували докази того, що солдати з Єкатеринбурга вже прибули у Клинці. А через кілька годин про це написала тамтешня преса, у такий спосіб доповнивши наше розслідування. Як добродушний тролінг (скріншот нижче) і активність наших читачів із різних країн перелякали провінційний ресурс Клинців читайте тут.

Машина пропаганди дала збій – Пєсков не зміг пояснити передислокацію військ і сказав, що він про це нічого не знає. “Лєнта.ру” в совковому стилі написала про “якийсь” InformNapalm, назвавши нашу публікацію “явним антиросійським вкидом”:

Вчора посол РФ у Білорусі Олександр Суріков заявив, що нова база у Клинцях потрібна, щоб захиститися від України, а сьогодні Д. Пєсков не зміг прокоментувати заяву посла і відіслав журналістів до Лаврова.

Ось так грамотно проведене і вчасно опубліковане OSINT-розслідування змусило чиновників РФ різних рівнів викручуватися, виправдовуватися, визнавати власну необізнаність.

У той час, як офіційні структури й міністерства України, в обов’язки яких входить давати відсіч ворогу в інформаційному полі, не проявляють активності й починають діяти тільки у відповідь і переважно під тиском суспільства, InformNapalm переніс “бойові дії” в інформаційній війні на територію ворога й завдає йому відчутних ударів.

Ми закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів у публічну площину може переломити хід інформаційного та бойового протистояння.Також ви можете зробити цільову пожертву на купівлю техніки для волонтерів-розвідників InformNapalm.