- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Розбір інформаційних провокацій Вірменії та Азербайджану, спрямованих на втягування Грузії у воєнний конфлікт

У цій статті представлений аналіз інформаційних провокацій Вірменії та Азербайджану, спрямованих на втягування Грузії у воєнний конфлікт. Новинні фейки, інформаційні тренди, радикальні заяви і приховані натяки, які виходять від різних сторін і їхніх лідерів, розібрав спеціально для читачів InformNapalm політолог з Грузії Андро Джаші.

Фейки і маніпуляції з боку Вірменії

«Чому Грузія дотримується нейтралітету? Чому грузини спокійно дивляться на те, як азербайджанці і турки знищують їхніх одновірців вірмен? Чому грузинський народ мовчить і не протестує проти використання повітряного простору Грузії для перекидання військових вантажів, які здійснюються під прикриттям вантажних перевезень з Туреччини та Ізраїлю?» – це не повний перелік тих інформаційних маніпуляцій та запитань, які з кінця вересня 2020 року озвучує вірменська громадськість (в деяких випадках навіть офіційні особи) на тлі великомасштабних бойових дій між Вірменією та Азербайджаном. Причина виникнення цих питань і маніпуляцій банальна – Грузія має спільний кордон з обома сторонами конфлікту. Водночас час виникнення таких закидів і претензій – комплексне і складне запитання, яке вимагає детальнішого розгляду.

[1]

Для початку зазначимо, що як вірменські [2] так і азербайджанські джерела в постійному режимі поширюють маніпуляційну інформацію щодо позиції держави Грузія до цього воєнного конфлікту. З початком великомасштабних бойових дій навколо Грузії був створений віртуально-інформаційний фронт, в якому найбільш активно поширюваними даними є публікації «Flightradar24». На основі скріншотів автори [3] постів [4] і коментарів до них, в переконливій формі говорять про причетність Грузії до надання воєнної допомоги Азербайджану, що йде від Туреччини та Ізраїлю. Примітно, що певний сегмент проармянски налаштованих користувачів соцмереж, зокрема й вірмени, що проживають в Грузії, стають жертвами дезінформації, що сприяє зростанню антигрузинських настроїв. Ще одне підтвердження цьому – протестні виступи вірмен, які проживають в регіоні Самцхе-Джавахеті Грузії, учасники яких відкрито говорять, що інформацію про те, що Грузія пропускає вантажі воєнного призначення для Азербайджану, вони взяли [5] з соцмереж.

[6]
Якщо судити по дописах і коментарях в соцмережах, вірменська сторона вимагає «рівноправного» ставлення і до себе – відкриття коридору для постачання озброєння з РФ, не беручи до уваги те, що з початком конфлікту Грузія заборонила транзит через свою територію будь-якого вантажу воєнного призначення. Однак вірменські джерела цю заяву грузинської сторони просто замовчують.

Претензії від Вірменії тепер озвучуються і на найвищому державному рівні. Так, наприклад, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на персональній сторінці Фейсбук опублікував пост і фотографії на підтримку демонстрантів, які виступають з гаслами солідарності з Вірменією, організаторами яких є вірменські діаспори по всьому світу. На цих фотографіях всі згадані територіальні топоніми вказані відповідно до їхніх міжнародно-офіційних назв, однак регіон Самцхе-Джавахеті (місце компактного проживання вірмен в Грузії) позначений [7] як «Джавах».

На думку вірменських націоналістів, «Джавах» – це вірменська територія, яка повинна бути приєднана до Вірменії. У той же час, не дивлячись на те, що офіційний Єреван ніколи не озвучував таку позицію, певний сегмент вірменської громадськості (кількість якого росте), вітає такого типу перспективу, на це вказує виявлене зростання кількості висловлювань [8] у відкритих джерелах і соціальних мережах. Один із прикладів з маркером таких ініціатив – заяви Карена [9] Оханджаніяна, який виступив з провокаційним закликом про оголошення незалежності «Джаваха». Кульмінацією цієї істерії стала заява [10] віце-спікера парламенту Вірменії Олени Назарян про те, що незалежність Грузії захищається вірменськими солдатами в «Арцаху», тим самим кажучи, що Грузія повинна підтримати Вірменію.

[11]

Фейки з боку Азербайджану

Паралельно з вірменським інформаційним потоком проти Грузії, досить активна і азербайджанська сторона, яка, на відміну від вірменських джерел, поширює «позитивну» дезінформацію про Грузію. Наприклад, це пост [12] подяки Грузії за те, що вона нібито дозволила сухопутний транзит військових вантажів з Туреччини в Азербайджан, як доказ цього представлені старі кадри, які не мають ніякого стосунку до сучасних подій. Ця дезінформація своєчасно була розвінчана грузинською стороною, але попри спростування [13] цієї інформації, зокрема й посольством Вірменії в Грузії, вірменські джерела її підхопили і досі видають як свіжі факти. Були й інші фейкові новини, наприклад [14], нібито “на підтримку Азербайджану тбіліська телевежа і міст Миру підсвічені кольорами азербайджанського прапора”. Першоджерелом новини стало інформаційне агентство «Oxu.az». Ця чергова «ведмежа послуга» азербайджанців зіграла не на користь Грузії та вірусно розлетілася як в азербайджанських, так і у вірменських соцмережах, ще більш загостривши ситуацію.

[15]

Загроза Росії і чинник впливу агресора

Витоки інформаційної війни і відповіді на перераховані вище претензії і звинувачення можна знайти і в територіальних проблемах і конфліктах південно-кавказьких держав. До цього слід додати амбіції північного сусіда – Росії – в Закавказзі і геополітичне становище Грузії, територію якої в своїх інтересах активно використовує низка держав, а найбільше Азербайджан і Вірменія. Все це вказує на економічну взаємозалежність країн-сусідів.

Наостанок слід зазначити, що вірмени, зокрема ті, що проживають в Грузії та в інших країнах, все частіше нагадують грузинам і Грузії про ту підтримку, яку вони висловлювали під час російської воєнної агресії 2008 року. Хоча в реальності у відносинах між Вірменією і Грузією є низка, м’яко кажучи, «незручних моментів», про які вірменські джерела намагаються не згадувати. Наприклад, деякі представники влади й опозиції Вірменії не раз згадували Грузію як агресора у війні 2008 року, висловлювали підтримку Росії і так званій Південній Осетії (серед них Левон Тер-Петросян [17], Серж Саркісян [18], Тигран Саркісян [19]).Крім цього, в Грузії добре пам’ятають недружні кроки Вірменії, яка не підтримала резолюцію [20] ООН щодо питання повернення грузинських біженців. Так само в тренді зближення [21] т.зв. НКР з сепаратистськими, а нині окупованими регіонами Грузії – Абхазією і т.зв. Південною Осетією. Ну і звичайно ж, чинник [22] 102-ї російської військової бази, що дислокується у Вірменії. Особовий склад і техніка цієї бази в серпні 2008 року були підняті по тривозі і стали ударною силою для вторгнення в Грузію з боку Вірменії, а літаки 426-ї авіагрупи з Еребуні не раз порушували повітряний простір Грузії, вірменська сторона цьому не перешкоджала. Все сказане прямо суперечить головному національному інтересу держави Грузії – територіальна цілісність, яка через російський чинник під постійною загрозою.

Резюмуючи можна сказати, що будь-яке вогнище напруженості і збройний конфлікт несе потенційну загрозу для безпеки і стабільності Грузії. Відповідно конфлікт в Нагірному Карабаху, який вже набув форми азербайджано-вірменської війни, ставить Грузію перед новими викликами і становить загрозу для її вільного і демократичного розвитку.


Автор: Андро Джаші. Тбілісі, Грузія. Спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm


Читайте також інші тематичні матеріали на InformNapalm


Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Сторінки спільноти InformNapalm в соцмережах: Facebook [32] / Тwitter  [33]Telegram. [34]