- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Страх і відраза в середовищі бойовиків Донбасу

Ми знаходимо їх у Твері та Ярославлі, в Ростові та Владивостоці. У потертій «горці» з залізним, що пахне іржею, хрестом на грудях. У кожному російському місті їх від кількох десятків до кількох сотень. Російські бойовики повертаються додому. Вони легко знаходять один одного і об’єднуються у ветеранські організації, такі як «Союз добровольців Донбасу» колишнього «прем’єр-міністра ДНР» Олександра Бородая. ФСБ не випускає їх з поля зору. Тварина, що скуштувала крові, небезпечна передусім для свого господаря. Пошук російських найманців — один із напрямків роботи Українського кіберальянсу [1]. Про обробку персональних даних бойовиків, ненависть і страх, з участю Гіркіна («Стрєлкова»), Полінкова («Хрусталік»), Бабініної («Гюрза») та конкуренцію за «ветеранський» ресурс», розповідає спікер UCA Шон Таунсенд ексклюзивно для InformNapalm (Стилістика автора збережена. Присутня ненормативна лексика)

[2]

Зіткнення великого палковводця Гіркіна з хакерами сталося 12-го жовтня 2016 року і звично почалося з болю та приниження. Кудись зник «Живий журнал» та інше рухоме інтернет-майно. Ми й не думали писати щось від його імені. Переплюнуть лаконічну цитату командарма «новоросії» («нам всім …!») не так вже й легко, але треба ж було чимось його зайняти. Ціллю атаки був Михайло Полінков з позивним «Хрусталік». Колишній засуджений Михайло Володимирович Полінков виконував важливу функцію координатора. Він відбирав гарматне м’ясо для Гіркіна і відправляв завербованих росіян у Ростов на перевалкові бази.  У ВКонтакті Полінкова [3], в якому він дбайливо зберігав понад  триста тисяч повідомлень, ми знайшли  співбесіди та списки тисяч російських найманців [4].
[5]

Поки Міністерство інформаційної політики любовно надбудовувало чергову секцію аналогової телевежі, щоб заглушити цифрове мовлення в Донецькій області, ВК-групи бойовиків перетворилися у віртуальну бійню. Підписники груп Доброволець.ОРГ, Комітету січня 25 січня, руху «Новоросія» почали розбігатися навсібіч і ледь з вікон не вистрибували. За кілька годин пабліки бойовиків втратили понад тридцять тисяч підписників. Аудиторію збирали по крихтах, вона була кормовою базою для проросійських бойовиків. Джерело грошей, запасів і гарматного м’яса, які політичні аферисти конвертують у вплив.

[6]

Через безлад в лавах «стрєлковців» адміністратором зачищених груп стала Олена Бабініна («Альона Боєва», «Гюрза») [7]. «Гюрза» — сепаратистка з Одеси, перебуває в розшуку за вбивство й активно співпрацює з Союзом добровольців Донбасу, яким керує колишній «прем’єр-міністр донецької республіки» Олександр Бородай.

[8]

Можливо, Бабініній в цьому допоміг російський анонімус Олександр Маркін [9]. Треба сказати, що російські анонімуси настільки суворі, що основним методом зламу в них у той час була програма для віддаленого управління комп’ютером TeamViewer, яку жертві пропонували встановити самостійно, щоб негайно вилікуватися від вірусів і захиститися від хакерів NATO і СБУ. Маркін і Бабініна познайомилися під час конфлікту між Бабініною та Романовою через розграбовану гуманітарку [10]. В Росії красти у своїх давня традиція, крадуть не тільки гуманітарну, а навіть хакерів. Після того, як Маркіна «вкрало» і відпустило ФСБ за DDoS атаку на російські банки, він «віджав» лейбл «Кіберберкут». Попередня група фейкометів з такою ж назвою припинила своє існування. «Не забудемо, не пробачимо».

[11]

Залишається тільки здогадуватися, як параноя, що роз’їдає душу, і взаємна недовіра поєднуються в росіян з якоюсь фантастичною довірливістю. Для «Союзу Добровольців Донбасу» така риса характеру вже на раз закінчувалася бідою. Уже в поштовій скриньці помічниці керівника СДД Марії Коледи (дуже цікава особа, і з народним депутатом Савченко поспілкувалася прямо із «катівні СБУ», і «міжнародні стосунки» з сепаратистами з інших бандитських республік налагоджувала; завантажити листування тут [12]) можна знайти цікаві документи. InformNapalm писав про те, як російським зайчикам пришивають відрізані на Донбасі ніжки [13] в Ростові. Ознайомилися ми і з бухгалтерією СДД [14] і достеменно знаємо все, аж до ціни ковбаси на поминках чергового кізяка [15] включно. Але зараз про анкети:

[16]

Згодом у формулярі з’явився пункт про згоду на обробку персональних даних відповідно до російського законодавства (а чийого ж іще? не по фількіній же республіканській грамоті жить простим комбайнерам Донбасу?). Суттєвий захід інформаційної безпеки. Та навіщо розсудливій людині реєструватися найманцем на безчесній війні? Розгадка проста. Заповнивши анкету, можна отримати від СДД нагрудний знак «Доброволець Донбасу». За цієї биркою, яку найманці з Росії абсолютно добровільно вставляють собі в ніс, їх і впізнають:

[17]

Паперові риштунки захищають тільки від паперових загроз. Синдром величі та включеність в катехонічну війну народу-богоносця проти здорового глузду не дає змоги росіянам визнати компліментарну сторону власної ідентичності, того самого немитого пейзаніна, що меланхолійно постукує брудною п’яткою по «завалінкє» і дивиться  в глибини духовності безодню алкогольного делірію поглядом недорозвиненої дитини. Єдиний вихід з наявної суперечності: оголосити тимчасово виявлені фундаментальні вади підступами могутніх, але приречених на поразку ворогів. Відчуваєте шизофренічний діалектичний підхід?

«Дані приблизно на тисячі добровольців з Росії, які поїхали воювати на Донбас за «російський світ», їхні адреси, члени сімей, дружини й діти якось опинилися в СБУ, частину з них вже виклали у відкритий доступ. Ще частину поки ніде не засвітили. Як таке стало можливим? Що це — злам серверів чи спланований злив? І чим він загрожує тим, чиє бойове минуле і, значить, майбутнє тепер в руках українських спецслужб?» – запитує «Московський комсомолець» у статті «Криса в наших лавах»: росіян, що воювали в Донбасі, зрадили» [18]

«Союз» в’яло відбивався з допомогою кураторів від ФСБ. Допитливі борці за російський світ у всьому світі можуть на дозвіллі подумати про те, навіщо співробітник управління «К» читає їхні анкети, наскільки він колишній і чи бувають чекісти колишніми в принципі?

«Якщо врахувати факт, що всі анкети членів СДД є тільки в паперовому форматі і відсутні в електронному, то про злам електронної пошти не може бути й мови. У цьому випадку ми маємо цілеспрямоване передавання анкетних даних учасників СДД від конкретної людини конкретним людям напряму», — пояснив в інтерв’ю колишній оперативний співробітник Управління «К» ФСБ РФ Ігор Машков. «Підводні камені» в «Союзу добровольців Донбасу» [19]

Хмизу у вогонь полинковських підозр докинула Анна Карякіна, дружина колишнього «голови Республіканських Зборів (Верховної Ради, Народної Ради — здається, вони так і не змогли визначитися з назвою) Олексія Карякіна [20]. Вона прямо звинуватила Бабініну-Боєву в змові з хакерами і зламі стрєлковських пабліків. Фотографія, яку хакери залишили на інформаційних руїнах, промовиста. Хто ще, крім Союзу добровольців Донбасу, міг би лишити після себе усміхненого Путіна?

[21]

До такого ж висновку дійшов і сам «Хрусталік», але якась «Гюрза» підколодна для нього — дрібнота. У зламах Полінков звинуватив радника президента РФ Владислава Суркова (#SurkovLeaks [22]), з яким у Гіркіна демонстративний конфлікт з того часу, як мисливця за Боїнгами грубо виперли з Донбасу.

[23]

Честь офіцера-реконструктора опинилась під ударом. І Бабініну наздогнала справедлива відплата! Всі групи Боєвої захопили і знищили хакери. Щоб розслідування інциденту відбувалося справедливо і без тяганини, бабінінські пабліки прикрасили банерами «300 стрєлковців»:

[24]

Після таких доказів епічної битви Жаби і Гадюки «Гюрзи» і «Хрусталіка» було не уникнути. Позафракційні бандити дістали попкорн [25], Полинков вибухнув опусом Своя серед чужих [26], а Боєва «Тридцять срібляків прихвостнів Гіркіна [27]». Можна безкінечно дивитися на три речі: як тече вода, як працюють люди і як «новорос» піднімається вертикально вгору на вогняному струменю, немов «Іскандер». Читати коментарі зі взаємними звинуваченнями та версіями, що множаться, — незрівнянне задоволення, а оскільки все зафіксовано сайтом archive.is, то видалити їх не вийде попри все бажання.

Гюрза: Отже, лакузи Гіркіна, що голосно верещать про те, які вони патріоти, знищують групи, які допомагають Донбасу, інформують про політв’язнів, викривають шахраїв. То на кого працюють ці патріоти? Чи є серед них щирі ідіоти чи там всі на зарплаті від СБУ? Чи це виконується замовлення не СБУ, а особисто Авакова, з яким я зараз воюю? Дуже вже кортить декому мене дискредитувати. Але це питання залишимо на розгляд російським правоохоронним органам. Хрусталік: Сподіваюсь, тепер нікого не дивує, чому 3 тисячі паперових анкет добровольців із СДД перекочували в СБУ. Наостанок я хочу сказати, що доп@ділися не ми, а ви. Якщо за вами, бл@ми, стоїть апарат Суркова, це ще не означає, що ви сила. Сила в правді. А вона за нами. І рано чи пізно ви відповідатимете за все.

То хто ж «злив» терористів Донбасу? Олена Бабініна, Михайло Полінков, Олександр Маркін, Ігор Гіркін і Олександр Борадай. По факту зламів «Гюрза» і «Хрусталік» написали один на одного заяви в ФСБ. Від імені Українського кіберальянсу я хочу звернутися до Федеральної служби безпеки РФ (країна-агресор): В’яжіть їх усіх! Поки від їхньої взаємної ненависті, самовтіхи і безмежної тупості виграв тільки Google. У видачі з’явилося кілька сотень нових сторінок з тегом #polynkoff [28]. Волонтери InformNapalm, хактивісти Українського кіберальянсу і КіберХунти від усієї душі вітають успіх пошукового гіганта.

Дані для розслідування InformNapalm надали хактивісти UCA на ексклюзивній основі. Спільнота InformNapalm не відповідає за способи вилучення інформації. Ми аналізуємо і доповнюємо матеріали на основі розвідки відкритих джерел   


При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук [29] / Твіттер [30] / Telegram [31]
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.

Помітили помилку? Напишіть нам, будь ласка, приватне повідомлення на сторінку Фейсбук [29] – і ми її виправимо. Дякуємо!