Не секрет, що Російська Федерація на кордоні з Україною тримає 3 ударні угруповання сил вторгнення, на півдні – в окупованому Криму, на сході – в Ростовській області, на північному сході – прикордонні райони (Брянська, Білгородська, Курська області) Федерації. Також РФ як потенційний плацдарм для вторгнення в Україну розглядає Білорусь і окупований придністровський регіон Молдавії.
Російські війська були перекинуті і розгорнуті біля українського кордону ще до вторгнення в Крим, з моменту загострення внутрішньополітичної кризи в Україні, ще в кінці минулого року.
Внаслідок роботи з виявлення російських сил вторгнення вдалося частково розкрити угрупування російських військ, розгорнуте на східному кордоні з Україною. Зрозуміло, що дані, зібрані «диванним» шляхом, не можуть показувати повну картину, тим більше, що російська сторона проводить відповідні заходи щодо маскування, приховування і дезінформації. Але дещо вже вимальовується, а нашу близькість до істини побічно підтверджують нападки російської «Гебельс»-пропаганди, яка особливо активізувалася останніми днями. Більш повна картина щодо російських військ, розміщених на східному кордоні з Україною, відображена в статті «Ідентифікація сил вторгнення ЗС РФ. Підрозділи та їхні втрати на території України»
«Знайомлячись з коментарями до поширених дописів з цієї теми, неодноразово зустрічалися сумніви скептиків і «мудрагельство» росіян, як з приводу складу сил вторгнення, так і за видами підрозділів – батальонно- або ж ротно-тактичних груп ( БТГ / РТГ). За складом виявлених сил та їхньою ідентифікацією за належністю відносно все ясно. Щодо БТГ / РТГ – слід зробити невелике пояснення. Уже кілька років, як російські сухопутні війська від старих дивізійних структур з кадрованими (згорнутими) підрозділами перейшли до бригад, укомплектованих за штатом військового часу. Нібито бригада як бойова одиниця менше дивізії, але в плані управління, автономності та мобільності набагато ефективніша, ніж громіздкі дивізії.
Типовий штат мотострілецької бригади передбачає 3 або 4 мотострілецькі батальйони, танковий батальйон, по два артилерійські зенітні дивізіони й ін. А також підрозділи (батальйони / роти) забезпечення: розвідка, зв’язок, РЕБ, РХБЗ, інженерне тощо.
Використовувати БТГ / РТГ російське військове командування почало ще з часів північнокавказьких воєн і так званих «контртерористичних операцій» (Чечня, Дагестан). Також під час вторгнення в Грузію у серпні 2008 року після отримання російським авангардом сил вторгнення «в зуби» від грузинської армії, командування ЗС РФ терміново «пошкребло засіками» і ледь-ледь зібрало додаткові бойові одиниці з усіх військових округів.
Батальйонно- / ротно-тактичні групи, що виставляються від бригад, є зведеними підрозділами в середньому по 250 … 600 осіб, укомплектовані мотострільцями, посилені танковими, мінометними та / або артилерійськими підрозділами, ППО, а також забезпеченням. Такі бойові одиниці відрізняються великою мобільністю, що дає можливість зорієнтувати їх на виконання конкретних бойових завдань, тим більше, що недавно впроваджені системи управління військами полегшують питання щодо взаємодії і забезпечення бойових одиниць.
Судячи з здобутих фотографій, які демонструють російські польові табори, розгорнуті в степах Ростовської області в безпосередній близькості від кордону з Україною, можна припустити, що переважно це не БТГ, а РТГ, які менш помітні як на полях, так і при маневруванні (хоча не піддається сумніву, що від деяких бригад Південного військового округу (ПВО) виставлені саме БТГ, наприклад, від 18-ї МСБР).
Повернемося до головної теми матеріалу і трохи прокоментуємо польові табори, які зазвичай для маскування розбивають в улоговинах. Перше фото показує стандартний польовий табір РТГ, це 8-10 так званих взводних наметів для основних бойових підрозділів і кілька менших для сил управління, забезпечення та необхідної інфраструктури. З настанням осені і відходом «зеленки» актуальне питання маскування таборів і техніки, що ми і спостерігаємо. Також на периметрах польових гарнізонів помічено інженерно-фортифікаційні роботи.
Таким чином, ніякі «мирні мінські домовленості», санкції і тиск світової спільноти поки не досягли мети – виведення російських сил вторгнення з України (зокрема з Криму), а також відведення від кордонів, в безпосередній близькості до яких вони загрозливо розгорнуті.
Інформація підготовлена спеціально для «InformNapalm», при передруці та використанні матеріалу посилання на автора і наш проект обов’язкове.
Irakli Komaxidze
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )
Переклад Степана Івасина