ІДІЛ (якщо це був саме він) вже не перший раз робить щедру послугу путінському режиму.
Перша послуга – компрометація антиасадівської опозиції. Кривавий тиран Асад, який застосовував хімічну зброю проти власних цивільних громадян, зміг втримати не лише владу, але й репутацію “кращої альтернативи” для Сирії. Підтримка Москвою Асада стала виглядати не як солідарність тиранів, а як міжнародні зусилля із боротьби з тероризмом. І це на фоні російської окупації Криму та гібридної агресії на Донбасі, які швидко випали з фокусу уваги світу.
Друга послуга – рейдерство кавказького підпілля. “Ісламська держава” перехопила ініціативу в “Імарату Кавказ”. Репутація останнього і без того була жахливою, але зі зміною прапорів кавказькі моджахеди остаточно опинилися “поза законом” для світового співтовариства. Москва легалізувала ідею, що внутрішній збройний опір режиму = міжнародний тероризм. Розкол серед моджахедів на Кавказі посприяв їх відтоку з РФ у Сирію, чим полегшив роботу окупантам і сприяв дискредитації кавказців серед західних борців з тероризмом.
Третя послуга – останній теракт у підмосков’ї. Тепер світ має співчувати не жертвам Маріуполя та Бучі, Одеси та Харкова, а постраждалим у “Крокусі”. До того ж Кремль неодмінно додатково капіталізує трагедію для звинувачення України. Чи то як нібито безпосередньо “причетної” до теракту, чи то як таку, що веде воєнні дії на російській території – ототожнюючи удари по НПЗ, “малу війну” на прикордонні і теракт у Красногорську. І знову “на столі” спільна із Заходом “боротьба з міжнародним тероризмом”.
Невже всі ці послуги безкорисливі?
А про Росію і насильство варто не забувати наступне:
- Кремлівським режим не шкодує власних мирних громадян. Сотні тисяч з них були мобілізовані та відправлені гинути на безглузду війну з Україною. Емпатія буває дуже вибірковою, коли шкода одних і байдуже на інших.
- Теракт в “Крокусі” – це жахливо. Але не більш жахливо, ніж те, що Росія вже протягом 10 років вчиняє з українцями і не тільки. Трагедії Алеппо і Маріуполя набагато більші, ніж трагедія Красногорська.
- Більшості росіян байдуже на чужі трагедії. А трагедіям України та її друзів більшість росіян відверто радіють. Багато росіян є причиною трагедій інших народів, хоча ніхто їх не провокував ненавидіти і вбивати.
- Росіяни добровільно обміняли свободу на безпеку. В РФ побудовано один з найбільш тотальних поліцейських режимів. Але російські громадяни не мають ані свободи, ані безпеки. Всі ці “силовики” ефективні проти беззбройної опозиції, але безсилі запобігти терактам.
- Те, що відбувається в країні Путіна, можна описати вичерпним поняттям “російська криза”. Територія, на якій панує путінський режим, – це найбільше в світі джерело нестабільності. Там постійно щось горить, вибухає, ламається, падає, тоне. Інфантильне населення не контролює свою владу, а влада не має жодних гальм, ані моральних, ані правових.
- Російську кризу не подолати публічними співчуттями жертвам у “Крокусі”. Надмірна емпатія, замість радикальної терапії, здатна навпаки загострити хворобу. Кремль вже спекулює на трагедії, намагаючись витиснути з неї максимум для себе (не для росіян). Лише пришвидшення краху цього режиму може зупинити маховик насильства і врятувати сотні тисяч або й мільйони життів, яким загрожує небезпека.
Статті на сайті InformNapalm в категорії “ПолітТло” – це особистий блог Максима Майорова, історика, політолога, співробітника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
