Публікуємо оглядову статтю, яка поєднує в собі як теоретичні відомості про технології маніпулювання свідомістю людини, так і практичні приклади використання цих технологій в суспільстві. Публікацію підготували експерти Української стратегічної ініціативи (УСІ) спеціально для читачів нашого сайту.
11 лютого 2017 року газета «Вести.Украина» замайоріла на першій шпальті яскравим заголовком «Ульянa Супрун – фaшисткa мeдицины номeр один…». Нeгaтивний зaголовок мaє знaчний eфeкт серед споживачів інформації і в його використaнні є пeвнa мeтa – критичне використaння пeвних нeгaтивних слів чи посилів у зaголовкaх впливає нa психіку. Вaрто зазнaчити, що в пeвної кaтeгорії чутливих, нe критичних людeй цe можe спровокувaти тривогу. Редактори гaзeти використaнням нeгaтивних посилів спeціaльно сіють пaніку і тривогу серед аудиторії читачів. Відтак, маніпулюють свідомістю читачів.
Маніпулювання свідомістю людини – це складова інформаційних війн та частина технології влади, спрямованої на програмування думок і уявлень людей, їхніх настроїв і навіть психічного стану з метою забезпечення такої поведінки, яка потрібна тим, хто володіє засобами маніпуляції.
Жертвою маніпуляції людина може стати лише в тому випадку, якщо вона виступає як її співавтор, співучасник. Тільки якщо людина під впливом одержаних сигналів або відомостей перебудовує свої переконання, думки, настрої, цілі і починає діяти за новою програмою – маніпуляція відбулася. Маніпуляція – це не насильство, а спокуса.
Одна з головних ознак того, що в якийсь момент здійснюється програма маніпуляції свідомістю, полягає у тому, що люди раптом перестають слухати розумні доводи – вони неначе бажають бути обдуреними. Так, глобальні інформаційні потоки, поширюючись у внутрішньому інформаційному просторі держави, впливають на мислення людей, їхні певні переконання, як наслідок, є своєрідним закликом до вчинення масових дій, які можуть мати не лише конструктивний характер, а й деструктивний. Доволі часто в глобальному інформаційному просторі застосовуються засоби психологічного впливу, атаки на духовні цінності та культуру населення.
Читайте також: “Російські окупанти поширюють листівки з метою психологічного впливу на населення у Золоте-4”
Зауважимо: власне мистецтво ведення інформаційної боротьби та вміння виокремити її основні об’єкти є прерогативами у досягненні переваг у протистоянні між державами, утриманні своєї стратегічної ініціативи та реалізації амбітних інтересів. Загальновідомо, що стійка ідейна переконаність населення, вплив на психологічний стан і поведінку людей здебільшого забезпечуються шляхом використання інформаційної інфраструктури та медійного простору, деструктивний вплив на які має руйнівні наслідки для формування національної свідомості.
Отже, саме завдяки впливу на морально-психологічний стан суспільства і досягається перемога в інформаційно-мережевих війнах.
Інформаційно-психологічний вплив (ІПсВ)
Інформаційно-психологічний вплив – це дія словом, інформацією, спрямованою на свідомість людини. Його часто називають інформаційно-пропагандистською, ідеологічною, психологічною дією.
Доступність інформації, можливість перевірки її істинності та вміння виявляти дезінформацію – єдиний ефективний спосіб боротьби зі спробами маніпулювати свідомістю людей. Жодна контрпропаганда не досягне бажаного результату, якщо її зміст сформульовано двозначно і нечітко. Основним інструментом ведення інформаційно-психологічних війн є інформаційно-психологічна зброя. Інформаційно-психологічна зброя використовується при проведенні інформаційно-психологічних операцій і заходів, які мають за мету:
- викривлення одержуваної керівництвом конкурента (протидіючої сторони) інформації та нав’язування йому неправдивої і беззмістовної інформації, що позбавляє його можливості правильно сприймати події і приймати правильні рішення;
- психологічну обробку соціальних груп (населення в цілому);
- ідеологічні диверсії та дезінформацію;
- підтримання сприятливої громадської думки;
- організацію масових демонстрацій під помилковими гаслами;
- пропаганду і поширення неправдивих чуток.
Інформаційно-психологічна зброя може спрямовуватися на придушення, знищення, дезорганізацію, дезорієнтацію, дезінформацію, дезадаптацію об’єкта впливу; вона може порушувати психічне здоров’я, спонукати до спонтанних, немотивованих, агресивних (чи антисоціальних) дій, спричиняти тимчасові або незворотні зміни в свідомості особистості, а то й повне її самознищення.
Як вже зазначалося вище, перевага в таких війнах надається нелетальним засобам війни, здатним шляхом використання новітніх досягнень психології та механізмів управління їхніми мотиваціями чинити вплив на великі групи людей, при цьому не завдаючи шкоди життю населення та не руйнуючи об’єкти інфраструктури.
Отже, здійснюється скореговане, тактично прораховане маніпулювання інформаційними потоками в інформаційному просторі, що призводить до руйнування традиційних цінностей у суспільстві. Досить вдалим є формулювання кінцевої мети інформаційно-психологічної війни, наведене американським дослідником Джоном Стейном у книзі “Інформаційна війна”: “Метою такої війни є розум, особливо розум тих, хто приймає ключові рішення з приводу війни і миру, а з військової точки зору розум тих, хто приймає ключові рішення стосовно того, коли і як використовувати наявні сили і можливості стратегічних структур”.
Читайте також: “Українська стратегічна ініціатива: як Росія використовує соцмережі для інформаційної війни”
Інформаційна операція у Нових Санжарах
20 лютого увесь світ побачив перекриті дороги і сутички у Нових Санжарах (Полтавська область) через інформацію про розміщення у місцевому медцентрі українців та іноземців, яких евакуюють з Уханю через коронавірус. Під час протестів в Нових Санжарах постраждали 9 правоохоронців і один місцевий житель. Під час прибуття евакуйованих до території медцентру, жителі селища почали закидати автобуси камінням, а також одна людина намагалася автомобілем наїхати на силовиків.
Так, українці не лише в Нових Санжарах, а й на Львівщині, Тернопільщині та Хмельниччині (куди за версіями мали б евакуювати наших співгромадян з Китаю) давали зрозуміти цілому світу, наскільки ми легко піддаємося впливам та не перевіряємо інформацію.
Інтернет – найшвидший засіб поширення інформації
За даними Internet Usage Statistics за 2015 рік, аудиторія мережі Інтернет становила 46,4 % усього населення планети. Тобто кожний другий житель планети був користувачем мережі Інтернет.
Інтернет це не лише найвигідніший, найпростіший і найшвидший засіб поширення інформації, правильне поширення якої може створити максимально наближений до утопії світ, але й у випадках зловживання можливостями може знищити все дотла.
Інтернет став дуже зручним для маніпулятивних впливів. Відтак, маніпулятивний вплив виступає як певна форма спілкування (вербальна чи невербальна), під час якого здійснюється обмін інформацією в Інтернеті. Він не потребує підтвердження, на відміну від переконання.
Дослідження маніпулятивного впливу в Інтернеті з позицій соціальних комунікацій дає змогу виділити такі її аспекти:
- Маніпулятивний вплив серед «споживачів» Інтернету викликає «масову», «позаколективну» поведінку. Наприклад, паніка в Україні щодо коронавірусу, спровокована в перші дні епідемії, яка виникла в Китаї.
- Зростає роль переймання готових думок і суджень та надання їм можливості впливати на свій розум. Інтелектуальна складова підкріплюється сенсорною, тобто впливом на органи чуття людини й закріплюють у пам’яті яскраві образи. Так, у президентській гонці 2019 року всі пам’ятають нові слогани: «Весна прийде, саджати будемо»; «Зробимо їх разом!», «Кінець епохи бідності». Такі слогани не містять конкретних обіцянок, їх завдання вселити у виборців надію на зміни на краще.
- Формування символів встановлення влади. Так, у 2004 році під час «Помаранчевої революції» популярний інтернетний ресурс демократичної опозиції «Майдан» використовував символ – стилізований стиснутий кулак.
Уперше цей жест використали іспанські антифашисти, які боролися з диктатурою генерала Франко. Відоме гасло «No pasaran!» із 1936 року асоціюється з піднятим стиснутим кулаком, як «антифашистський салют», на противагу загальновідомому «фашистському вітанню». Протягом XX століття зображення стиснутого кулака, символу опору та єдності, використовували багато рухів, переважно лівих: анархісти, антифашисти, правозахисники, студенти-ліваки, демократи, профспілкові рухи, борці за права індіанців, «чорні пантери», зелені тощо.
- Психічне «зараження» людини визначають як несвідому схильність індивіда до певних психічних впливів. Ефект «зараження» формує комунікативну одиницю «своє коло», в якому потрібно бути таким, як усі, щоб бути своїм. Заворушення в різних країнах починалися в результаті «психічного зараження» через електронну пошту та СМС. Хроніка подій в інтернетних новинах є прикладом маніпулятивного впливу на масову свідомість.
- Метод переконання без критичного аналізу інформації ґрунтується на збільшенні обсягу інформації про потрібний продукт, на перебільшеннях, зіставленні його переваг із недоліками інших на заздалегідь підготовлених питаннях і відповідях.
Так, в основі завоювання аудиторії інтернетними ЗМІ лежить віра у достовірність інформації та незаангажованість мережевої журналістики.
Маніпулятивні технології, засновані на знанні основ соціальних комунікацій, в обов’язковому порядку повинні підтримуватися на лінгвістичному рівні.
Соціальні комунікації – це головний аспект маніпулятивного впливу в інтернеті, оскільки можливість швидкого розповсюдження інформації є важливішою, ніж її верифікація.
Глобальна інформаційна мережа інтернет стала використовуватися для здійснення маніпулятивного впливу на світову спільноту та ведення інформаційних війн з використанням новітніх інформаційних технологій, серед яких: медіавіруси, блоги, симулякри, фейки, оверквотинг, флейми, тролінг, флуди, спами, офтопи, кроспостинг, холівари тощо.
Статтю підготували експерти Української стратегічної ініціативи (УСІ) спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm.
