Тисячі дитячих сердець завмирають нині в очікуванні на своїх татусів, які боронять рідну землю України від лютого ворога. Дивлячись у небо, де кружляють лелеки, маленькі українці подумки шлють своїм рідним часточку тепла своїх крихітних сердець, які б зігрівали їх в холодних окопах і підтримували бойовий дух. Наші татусі, Ви – найкращі у світі, ми любимо і пишаємося Вам, Ви – наші герої! Повертайтесь до нас з перемогою!
фільм одинадцятий: “ТАТУСЬ, ПОВЕРТАЙСЯ!”
автор вірша: Наталія Крісман
читає: Антон, 11 років
музика: гурт Гайдамаки – ЛЕЛЕКИ
відео: Юра Яроховіч, Artur Homan, Андрій Гарін
монтаж: Андрій Гарін
ТАТУСЬ, ПОВЕРТАЙСЯ!
Татусю, рідненький, Ти зараз від мене далеко…
Я нині уперше побачив у небі лелеки,
Над нашою хатою довго кружляли – це диво,
Як Ти б це побачив – яким тоді був я щасливим!
Ти вчора дзвонив, а у трубці щось гучно гриміло,
Я ходжу сумним… бо лелеки від нас полетіли.
Я досі не знаю – чому нищить хтось нашу землю?
А там, де Ти зараз – стріляють по людях, напевно?…
Матуся казала, що Ти нас пішов захищати.
Ти знаєш, вже скоро в них будуть малі лелечата?
Так сонечко гріє, а з ким я купатимусь в річці?
Татусь, повертайся! Ну хоч би у нічку наснися…