З початком української кризи в Чехії почали з’являтись, ніби гриби після дощу, проросійські сайти новин. Чи є вони коректними та чи надають об’єктивний і достовірний опис подій?

Я особисто вважаю, що першорядною метою інформаційних ЗМІ має бути надання правдивої та об’єктивної інформації. У першу чергу це стосується громадських ЗМІ. Якщо згадати приватні, слід враховувати, що для виживання цим ЗМІ необхідно отримувати доходи, тобто при цьому грають роль і інші фактори, – наприклад, той факт, що конфлікти та скандали добре «продаються». Становище пропагандистських сайтів відрізняється. Їхня мета – просування інтересів політичного впливу.

У статті ми розглянемо загальні риси таких сайтів та покажемо на конкретних прикладах, як вони працюють з інформацією, які відомості надають про себе як організацію, а не в останню чергу також замислимося над тим, яку аудиторію вони приваблюють, намагаючись до неї звернутися.

Як вже згадувалося, метою інформаційних ЗМІ повинно бути в першу чергу надання правдивої інформації. Але що таке, власне кажучи, правда та її сприйняття? У цьому відношенні можна зробити поділ за 4 категоріями:

1. Як правду сприймаю те, що сам пережив та бачив на власні очі.
2. Намагаюся знайти правду, застосовуючи критичне мислення, порівнюючи різні незалежні одне від одного джерела та їхній рівень.
3. Як правду сприймаю те, що мені подобається та вписується до мого світогляду, не враховуючи решту інформації.
4. Правда – це те, що вписується до мого світогляду, не зважаючи на особисто пережитий досвід.

Таким чином, діяльність проросійських сайтів потрапляє на родючий ґрунт в аудиторії, яку можна зарахувати до категорій 3 та 4. Третю категорію можна визначити за формулюванням: «вірю тому, чому хочу вірити». Правдивою вони вважають ту інформацію, що вписується до їхніх переконань, а решту інформації відкидають як неправду. Якщо шукати приклад, варто повернутись до трагедії рейсу MH17. Незважаючи на найкраще за доказами розслідування, за підсумками якого літак збито ракетою з комплексу «БУК», вони вірять, що це не так, та сприймають лише ті варіанти, що вписуються до їхніх поглядів. Те саме стосується й теорій змови з приводу 11 вересня. Деяким читачам blog.idnes.cz також відома сага про те, що американці буцімто ніколи не бували на Місяці, в чому її автор глибоко переконаний, доводячи свою позицію якоюсь спробою зробити судовий аналіз знімків. Четверта категорія дуже цікава, оскільки, по суті, заперечує логіку. Тобто пережив дещо на власному досвіді, побачив на власні очі, проте сам вірю, що це не так. Пережите сприймаю крізь призму чіткої позиції, що стосується обставин даної ситуації, і, незважаючи на протилежний досвід, не припускаю, що це може бути по-іншому. Таким чином, під впливом емоційного фактору, що затьмарює раціональне мислення, втрачається відчуття реальності.

Залишається питання, в якій мірі при обговоренні йдеться про власне переконання, а в якій – про принцип «чий хліб їси, під того й дудочку скачи».

Для сприйняття правди також важливий вже згаданий емоційний фактор. Емоції часто затьмарюють раціональне мислення. Ступінь емоційності при сприйнятті інформації обумовлюється також життєвим досвідом, що вкорінюється в конкретній особі. Проблема часто полягає і в недостачі емпатії та інтелекту. Така людина тим більше перебуває під владою власної емоційності, що полегшує маніпулювання нею.

Проросійські сайти

Наразі в чеському медіапросторі діє десь близько п’ятдесяти проросійських сайтів новин. Їхню базу даних впорядковує портал neovlivni.cz.

Загальні риси

Якщо розглянути ці сайти детальніше, не можуть не привернути увагу їхні різноманітні «піднесені» назви, завдання яких – справляти враження достовірності. Спільним знаменником є також їхні часті заяви про те, що вони «рубають правду-матку» без політкоректності, називаючи речі своїми іменами, та інформують про те, що інші приховують. Наприклад, портал Sputnik на своїй сторінці в категорії «Про проект» зазначає: «Sputnik говорить про те, про що інші мовчать». Парадокс полягає в тому, що саме ці сайти часто породжують різного роду фейки, брехливу, викривлену та тенденційну інформацію. Якщо вони так посилаються на свою достовірність, чому ж тоді так важко знайти конкретних осіб, що стоять за сайтами, авторів статей (наприклад, головний редактор серверу Aeronet користується псевдонімом «Начальник каруселі»), контактні дані, адреси тощо? Ще одне часте явище – ці сайти часто цитують один одного. Усе працює наступним чином: один сайт випускає фейк, а інші його цитують. Це економить роботу над створенням власного контенту, а також звільняє від відповідальності в разі виникнення проблем. Поширення неправдивих відомостей – злочин за статтею 357 КК Чеської Республіки. Велика кількість сайтів та взаємне запозичання інформації дозволяють, поміж іншим, підвищити рівень своєрідного інформаційного хаосу в усьому інтернеті. Крім того, бажаючи перевірити повідомлення, ми знаходимо його за кількома ресурсами, що роблять вигляд незалежних один від одного («якщо про це пишуть на стількох сайтах, то це схоже на правду»). Вже згадані піднесені назви також покликані сприяти створенню враження достовірності. Це формує тенденцію вірити даному повідомленню.

Зміст

На порталах представлені різноманітні теми. Вони не обмежуються тільки інформацєю, що стосується безпосередньо Росії та актуальних меж її досяжності, – наприклад, України, Сирії тощо. Загалом можна сказати, що тут наявний будь-який контент, спрямований на зміцнення владних інтересів Росії та ослаблення її противників. Не забувають і про кризу з біженцями, що являє собою пропагандистське «золоте дно» для ослаблення західних структур.

Sputnik

Телеграфна агенція, що діє з 2014 року та надає інформацію в 35 мовних локалізаціях, включаючи чеську. Sputnik заявляє, що цілком орієнтується на зарубіжних слухачів (у контент входить також радіомовлення). При більш детальному погляді на портал виявляється відсутність будь-яких відомостей про те, яка компанія виступає його засновником та кому вона належить. Відсутні імена залучених осіб, адреса редакції. Для зв’язку з ресурсом наводяться лише форма зв’язку, дві електронні адреси прес-бюро та електронна адреса з питань медіа-партнерства. Хіба так поводиться прозорий портал, що ставить собі за мету надання об’єктивної та правдивої інформації?

Якщо розглянути приклад конкретної статті, можна поміж іншими знайти статтю: Джерело: США звернулися до Афін з вимогою закрити небо для літаків з російською допомогою для Сирії.

Стаття – коротка, начебто запозичена (посилання на оригінальну статтю відсутнє) у російської державної агенції «РИА Новости». Місця, підкреслені червоним кольором, показують інформаційну цінність статті. Джерело заяви не наведено, а Sputnik, крім того, сам зазначає, що «РИА Новости» не вдалося перевірити інформацію. Попри це, таке повідомлення, яке здатен написати будь-хто за пару хвилин, публікується. Міркуванням для цього, на мою думку, є месседж, що в ньому міститься: «Добра Росія бажає ввезти до Сирії гуманітарну допомогу, а погані США намагаються перешкодити їм у цьому, чинячи тиск на грецьку владу». Таким чином, стаття є короткою та неперевіреною, проте, як можна побачити за дискусійними відзивами нижче, для уявного щастя цього достатньо.

Одразу складається враження, що повідомлення сприймається учасниками обговорення як достовірне та остаточне, незважаючи на той факт, що джерело інформації проблематичне, а саму її не перевірено. Ця обставина авторами коментарів не враховується. З-поміж наведених 12 коментарів 10 розцінюю як простий «вилив емоцій». Таким чином, можемо наочно бачити приклад, як емоції затьмарюють раціональне мислення, яке б напевно враховувало факт неперевіреності інформації.

З набору перших 12 коментарів (відсортованих «Спутніком») тільки два вважаю доречними відзивами по суті справи: «Бо США знають, що Росія готується виступити в Сирії проти союзників США – ІДІЛ, тому роблять усе для того, аби цьому перешкодити. Наразі це вже добре видно…» та «Гадаю, що настав час, аби й інші країни, точніше – їхні МЗС почали радити американцям, що їм слід робити, а що ні. З нетерпінням чекаю на реакцію США». При цьому жоден з учасників дискусії не замислюється над недостовірністю повідомлення.

Клацнувши на статтю, можна побачити більшу кількість коментарів. Усі аналогічні тим 12 найпопулярнішим. Необхідно також підкреслити, що жоден з дискутуючих не замислюється над достовірністю повідомлення.

Вищеописане показує, що спосіб інформування порталу Sputnik розрахований на емоції читачів. Останні висловлюють свою думку за емоціями. У цьому випадку – ненавистю до США. Тобто пристрасті палають, а раціональне мислення залишається осторонь.

Крім того, ряд коментаторів, що пишуть пости в дискусіях на Sputnik, є членами групи Їржі Виваділа на Facebook «Друзі Росії в ЧР», якій я присвятив одну зі своїх попередніх статей «Погляд на FB групу Їржі Виваділа «Друзі Росії в ЧР» та її аналіз». Згадана стаття допоможе вам отримати ще один погляд на читачів Sputnik та йому подібних ЗМІ.

Aeronet

Сайт Aeronet про себе заявляє:

AE News (American European News) – незалежний інтернет-портал, підготовка матеріалів якого здійснюється чеськими та словацькими співвітчизниками, що живуть у Голландії, Росії та США. Ми приносимо інформацію з альтернативних джерел, розшифровуємо політичні події, дезінформацію та медіа-пропаганду, пишемо про наслідки та взаємозв’язки. У нас пишуть без цензури, без політкоректності, без запопадливості у злободенних вітчизняних та світових проблемах.

Таким чином, на сайті декларується прагнення розшифровувати політичні події, дезінформацію та медіа-пропаганду. Аби перевірити, чи справді це так, досить пошукати в інтернеті два ключових слова – «фейк» та «aeronet». При більш детальному вивченні сайту також не вдається знайти імена задіяних осіб (наприклад, головний редактор користується псевдонімом «Начальник каруселі»). Адресу редакції вказано в місті Ейндговен (Нідерланди). Портал Echo 24 в своїй статті «Абсолютно секретний сервер. Хто видає проросійські новини чеською мовою?» розкриває інші факти стосовно «прозорості» цього порталу. Respekt.cz у своїй статті про Aeronet під назвою «Голос Путіна в Чехії» відзначає наступне:

Йоланда Вербнер не приховує свого здивування. «Така фірма мені зовсім невідома, її офісу тут ніколи не було. Навіть не знаю нікого, хто тут діє від її імені» – запевняє директорка Європейського торговельного центру – офісного комплексу зі скла та бетону в передмісті нідерландського міста Ейндговен: «Тут знаходиться кількадесят компаній, це місце користується популярністю через близькість місцевого аеропорту. Проте про American European News чую вперше в житті.»

Раджу прочитати обидві статті, з яких ви дізнаєтесь про цей портал немало.

Для бажаючих зв’язатися з Aeronet наводиться форма зв’язку та номер телефону. При цьому, якщо ви вирішите скористатися телефоном, від вас вимагатиметься спілкуватися англійською, російською або нідерландською мовами, що здається принаймні дивним для порталу новин, який видається чеською мовою та розрахований виключно на чеську аудиторію. На зв’язку – якийсь Брайан, особу якого намагався встановити сайт Echo 24 у вищезгаданій статті.

Як вже згадувалося, окремі автори виступають під псевдонімами, – «Начальник каруселі», «Спостерігачка» тощо. Одним з небагатьох авторів, що виступають під своїм ім’ям, є Петр Цвалін, який водночас публікує ідентичні тексти також на blog.idnes.cz, що є принаймні спірним, якщо враховувати кодекс блогера, точніше – його положення, що стосуються паралельної публікації тих самих статей на інших порталах. Питання достовірності самого автора розглянуто мною в статті «Проросійська пропаганда чи падіння на моральне дно?»

Якщо розглянути контент Aeronet, спробуймо, на відміну від Sputnik, спрямувати увагу не на конкретну статтю, а на тему. Оскільки Aeronet використовує хештеґи для окремих статей, скористаймося, наприклад, теґом «MH17». Це дозволяє відфільтрувати конкретні статті, присвячені цій темі, з наступними заголовками (наводяться вибірково, для отримання повного переліку статей за згаданим теґом клацніть тут):

• Лайнер MH17 збито ракетою повітря – повітря ізраїльського виробництва, що підтверджують і висновки нідерландського слідства. Росіян до розслідування не допускають – американці не бажають цього. За трагедією стоять Коломойський та Саакашвілі!
• Шокуючий аналіз на тему збиття малайзійського MH 017
• Летіть прямо! Київ спрямував рейс MH17 в обхід звичайного маршруту навігації! Вже зрозуміло, чому спецслужби конфіскували всі записи переговорів з літаком в українському авіадиспетчерському центрі!
• Побоювання чорношкірого начальника: США збираються обвинуватити у катастрофі лайнера MH17 українського «дезертира» з армії. Медіа-комедія Білого дому, від якої вже крутять пальцем біля скроні навіть серйозні американські газети.
• Київ відмовляється видати записи авіадиспетчерського центру. Спецслужба СБУ увірвалася на диспетчерську вишку та конфіскувала всі записи! Може, рейс MH17 захопило лобі фармацевтів, яким потрібні дослідні суб’єкти?
• Ополченці Донбасу передали в Донецьку чорні ящики лайнера MH17 делегації Малайзії, Міжнародній федерації повітроплавання під контролем США не вірять.
• Корінний злам у справі: у Росії є докази того, що рейс MH17 супроводжував український бойовий літак СУ-25!
• Картковий будиночок розвалюється: Відомий американський журналіст отримав інформацію про те, що американська влада має докази збиття лайнера MH17 українською зенітною батареєю!

Таким чином, за вищенаведеним на тему MH17 можемо дійти власного висновку про те, з якими теоріями на дану тему Aeronet працює, яку лексику обирає та в який спосіб портал розшифровує політичні події, дезінформацію та медіа-пропаганду. На мою думку, має місце цілком протилежне.

Слід підкреслити, що в жодному з випадків у контексті теми MH17 не розглядається версія причетності до трагедії Росії або проросійських сепаратистів. Але це, мабуть, кожному зрозуміло.

Якщо почитати обговорення в інтернеті, мене щоразу дивують учасники з певною переломною інформацією, яку вони завзято та сміливо захищають, лаючи при цьому «мейнстрім» за те, що про це не повідомляє. Врешті-решт підкріплюють своє твердження надуманою статтею з Aeronet та подібних джерел. Пригадаймо категорії правди.

Трагедії MH17 приділив увагу і я – стаття тут.

Novarepublika.cz

У двох попередніх випадках мова йшла про сайти, що діють з-за кордону за взаємодії чеських авторів. Портал Nová republika, точніше – блог (застосовує платформу blogger) – це чеський проект, який очолює колишній міністр охорони здоров’я Іван Давід. Давід сповідує теорії змови, – наприклад, про катастрофу малайзійського літака над Україною заявляє, що це масове вбивство, за яке начебто несе відповідальність «партія США та дружніх до них олігархій, що називають себе демократичними, розвинутими, вільними тощо», – зазначає Вікіпедія, посилаючись на відповідне джерело.

Згідно з опублікованим статутом, Nová republika – це громадське об’єднання, зареєстроване за адресою одного з членів редколегії – Бланки Ланґерової. Редакція складається з 4 осіб.

Novarepublika.cz також запозичає статті з інших ресурсів. Крім того, публікує тексти, – наприклад, блогерів blog.idnes.cz Ладіслава Кашуки та Бржетіслава Олшера.

Якщо говорити про приклад конкретного матеріалу, я натрапив на статтю одного з членів редколегії Петра Дьоубаліка, озаглавлену «Як роблять пропаганду дурні?» У ній коментується стаття на порталі novinky.cz. У своєму тексті Петр Дьоубалік вживає, наприклад, поняття «гебельсівщина» та «преститутки».

Якщо у скріншоті статті звернути увагу на підправлену паном Дьоубаліком картинку з novinky.cz, пригадується вже згадана стаття у Sputnik. Залишається питання, чи скористався б Петр Дьобалік схожими висловами і на адресу «Спутніка» – що це пропаганда та маніпуляції. Гадаю, що, мабуть, ні.

При більш детальному дослідженні достовірності порталу можна знайти низку відзивів. У моїй пам’яті залишився коментар Яроміра Петршіка в обговоренні на idnes.cz стосовно Nová republika.

Пан Петршік у коментарі висловлює думку, згідно з якою Nová republika – більш достовірний ЗМІ, ніж три провідні телеграфні агенції світу, «Голос Америки» та дві чеські телевізійні станції. Згадані ЗМІ він, навпаки, порівнює з нацистським щотижневиком часів Третього Рейху. Чому це так? Можна тільки гадати, але я вважаю, що пан Петршік дає згаданим ЗМІ подібну оцінку, бо вони не надають інформацію, що відповідає його світобаченню. А Nová republika таку інформацію надає. З цих міркувань він ставить їх на рівень нацистського щотижневика. Пригадаймо категорію 3 тлумачень сприймання правди.

Особисто я вважаю три згадані телеграфні агенції, «Голос Америки» та дві чеські телестанції більш достовірними, ніж Nová republika.

При поглибленому вивченні порталу я наштовхнувся на цікавий виступ одного з авторів при обговоренні. Конкретно йдеться про його частину, – точніше, речення: «Ми робимо лише те, що слід було б робити Чеському телебаченню, Чеському радіо та Чеській прес-службі, якби вони були чогось варті». Оцінку наведеного залишаю вам. Мені особисто б дуже не подобалось, якби три згадані установи займалися тим, чим займається Nová republika, тобто поширенням проросійської пропаганди.

Міжнародний резонанс

Проросійські сайти діють у чеському медіапросторі. Проте їхня роль не обмежується лише Чехією, поширенням «кремлівських новин» у ЧР та наданням «інформаційного боєзапасу» блогерам та коментаторам. Ці сайти використовуються і в російському медіапросторі. Статті, що в них виходять, у Росії видаються за інформацію з джерел, що представляють офіційні ЗМІ. Таким чином, аудиторія російських ЗМІ отримує інформацію того типу, що й за кордоном «усі за Росію та проти США».

Про проблематику презентації блогів у якості офіційних ЗМІ розповідає, наприклад, українська ініціатива stopfake.org у статті «Російські та сепаратистські видання продовжують цитувати анонімні блоги як офіційні ЗМІ», де наводяться конкретні приклади.

Подібним чином у Росії презентуються й чеські проросійські сайти та блоги. Якщо повернутися до вищезгаданої статті Петра Дьоубаліка – вона промайнула і в російських ЗМІ. Статтю можна знайти, наприклад, на порталах inosmi.ru та Russia Today (прямі посилання на статтю), а також у ряді інших місць російського медіапростору, включаючи телевізійні станції.

Як людина, що публікує пости на blog.idnes.cz, хочу приділити увагу місцевій блогерській спільноті. Вже вище згадувалися, наприклад, Петр Цвалін та Ладіслав Кашука. Петра Цваліна згадує, наприклад, РИА «Новости» в статті «Петр Цвалін: Чеський народ не хоче конфлікту з Росією», в якій вищезгаданого представлено як чеського політика. На своєму профілі на petrcvalin.blog.idnes.cz він повідомляє: «Член Домажліцького районного комітету та комісії з питань ЗМІ Комуністичної партії Богемії та Моравії». Що стосується Ладіслава Кашуки – на сайті 24news.club можна знайти, наприклад, статтю «Чеський журналіст: Незабаром настане день, коли мешканці Європи проситимуть допомоги у Росії», де пана Кашуку представлено як відомого чеського журналіста. Слід відзначити, що пан Кашука виступав у програмі Чеського телебачення «Ваше слово», де його представили як «диспетчера охорони». Тобто парадоксальна ситуація: у Чехії – диспетчер охорони, а в Росії – відомий чеський журналіст. Наводжу цей парадокс для ілюстрації уявлення про спосіб презентації чеських проросійських сайтів, блогерів, «журналістів» тощо.

Що стосується використання конкретних порталів, блогів тощо – все залежить від конкретної інформації, на яку є попит у російських ЗМІ. У попередній статті «Образ Мілоша Земана в російських ЗМІ» я зазначав, що головним джерелом інформації стосовно особи Мілоша Земана для російських ЗМІ є Parlamentní listy. При запозичанні публікацій чеських проросійських сайтів та авторів російські ЗМІ роблять вибір у залежності від конкретних статей, які на даний момент підходять для їхньої ідеологічної «кухні».

Заклик до блогерів

Попри вищенаведене, хочу звернутися до обох вищезгаданих, а також інших блогерів, із закликом дотримувати кодекс блогера blog.idnes.cz. А саме – положень, присвячених паралельній публікації однакових текстів на blog.idnes.cz та в інших ресурсах. З вищенаведеного коментаря пана Кашуки випливає, що такий передрук має місце не без його відома. Будь ласка, дотримуйте кодекс.

Аудиторія

Проросійські сайти приваблюють специфічну аудиторію. Помітна наявність емоційного фактору сприйняття, що ми показали на прикладі обговорення на Sputnik. Вважаю, що згадані сайти відвідуються переважно особами, в яких раціональне мислення заглушено емоціями або які не відзначаються достачею інтелекту та емпатії, діючи на підставі проявів емоцій. Самі такими людьми легше маніпулювати. А як кажуть, одна картинка варта тисячі слів. Гадаю, що наступна картинка описує цю аудиторію дуже влучно.

Прим.: Не роблю узагальнення стосовно всіх читачів, але намагаюся знайти загальну тенденцію на підставі досвіду.

АМЕРИКА РОЗБОМБИЛА ЛІКАРНЮ – “Свині американські терористичні! Що вони про себе думають – що світ належить їм?” РОСІЯ РОЗБОМБИЛА ЛІКАРНЮ – “Гидота, преститутки! Вже не знаєте, що вигадати, тому пишете те, що вам наказують США”

Кілька рекомендацій на завершення:

• Прислів’я «Писаного сокирою не вирубаєш» вже не діє. Раніше, до появи інтернету, медіапростір та доступ до впливу на нього не були масовими. Аби дістатися до цього простору, треба було мати потужну інституційно-фінансову базу. Зараз, коли доступ до інтернету має практично кожен, ситуація змінюється. Незважаючи на це, залишається тенденція довіряти тому, що презентується під виглядом ЗМІ. Не вірте всьому, що написано та справляє враження новин. Шукайте додаткову інформацію та порівнюйте різні джерела.
• Перевіряйте окремі інформаційні ресурси, чи є вони незалежними один від одного. Значна кількість посилань на удаване повідомлення не означає, що це правда. Шукайте відзиви стосовно окремих ресурсів, вивчайте їхню інституційну базу.
• Емоції залишіть осторонь. Підключіть здоровий глузд та критичне мислення. Бо емоції часто затьмарюють розумне мислення. В іншому разі ви можете стати жертвою маніпуляції, коли дехто «гратиметься» з вашими почуттями.
• Об’єктивна журналістика справді не означає писати те, з чим ви завжди згодні. Ряд людей має тенденції сприймати інформацію як об’єктивну, якщо вона вписується до їхнього світогляду. Не забувайте про те, що правда вам може не подобатись.

Інші джерела

Стаття «Окремі методи проросійської пропаганди в ЧР», присвячена, головним чином, обговоренням та блогам на порталі idnes.cz.

Автор: Роман Маца
Джерело: blog.idnes.cz, 26 жовтня 2015 р.
Переклад: Сватослав Щиголь