- InformNapalm.org (Українська) - https://informnapalm.org/ua -

Як «упакувати» «Захід-2017» в 13 000 осіб: розвінчання тез російської пропаганди

Напередодні широкомасштабних маневрів «Захід-2017» перед воєнним керівництвом Російської Федерації постала дилема: як одночасно «залякати» НАТО роздутою міццю російської армії, але при цьому вміститися в 13 000 угруповання військ, регламентоване Віденським документом ОБСЄ; як підготувати плацдарм для агресії, але створити видимість «перебільшення загрози». Рецепт давно відпрацювали на практиці, і він успішно використовується і сьогодні. Докладніше читайте в матеріалі.

З 15 серпня в Білорусь почали прибувати підрозділи тилового та матеріально-технічного забезпечення збройних сил Російської Федерації. Як повідомляє прес-служба міністерства оборони Білорусі [1], російські підрозділи, що прибудуть з 21 по 25 серпня, відпрацюють разом з білоруськими колегами «питання технічного прикриття об’єктів на доручених ділянках воєнно-автомобільних доріг, евакуації, ремонту та відновлення несправних зразків техніки та озброєння, розгортання польового магістрального трубопроводу, а також ділянок масової заправки техніки».

Ці спеціальні маневри пройдуть у рамках підготовки спільних стратегічних навчань РФ і Білорусі «Захід-2017». Але слід звернути увагу, що підготовка наймасштабніших у цьому році воєнних маневрів біля кордонів країн НАТО та України постає в дещо іншому світлі, якщо ознайомитися з повідомленням прес-служби білоруського міністерства оборони [2] за 21 липня, в якому сказано, що підрозділи матеріально-технічного забезпечення Західного військового округу збройних сил Росії прибувають «з 23 липня».

То з 23 липня чи з 15 серпня? Аналіз інформації щодо підготовки майбутніх маневрів в документах та відкритих джерелах дає змогу нам розвінчати дві головні тези російської пропаганди про навчання «Захід-2017».

Теза перша: «Захід-2017» не загрожує безпеці і стабільності в регіоні через малу чисельність заявлених у маневрах сил.

17 липня російське Державне інформагентство «ТАРС» опублікувало інтерв’ю з міністром оборони Білорусі [3] Андрієм Равковим. Зазначимо, що це інтерв’ю можна вважати одним з небагатьох джерел докладної (наскільки це дозволяє посада Равкова) інформації про «Захід-2017». Російські генерали не розповідали журналістам про майбутні маневри й чверті тієї інформації, якою поділився білоруський міністр. Власне, він змушений був сказати те, що сказав.

За словами Равкова, «практичні дії органів військового управління та військ пройдуть в Білорусі на шести полігонах: Лепельський, Борисовський, Лосвідо, Осиповичський, полігонах ВПС та військ ППО Ружанський і Домановський, а також на одній ділянці місцевості на території республіки поблизу населеного пункту Дретунь». Всього сім майданчиків. Виконувати поставлені завдання на них будуть приблизно 10 200 військовослужбовців, зокрема, приблизно 7 200 від збройних сил Білорусі і приблизно 3 000 – від збройних сил Російської Федерації. Раніше, 20 березня, агентство «Sputnik Білорусь» процитувало [4] слова Равкова про те, які саме підрозділи прибудуть в Білорусь із Росії – це частини 1-ї гвардійської Червонопрапорної танкової армії Західного військового округу РФ, відновленої восени 2014 року в Підмосков’ї.

[5]

Зауважимо, що Равков завжди публічно підкреслював: спільні сили, залучені до навчань і в Білорусі, і в Росії – не перевищують 13 000 осіб. Цифра ця не випадкова. У «Віденському документі 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки» [6], дотримуватися якого зобов’язані всі держави-учасники Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), чітко регламентується: на маневри з чисельністю особового складу від 13 000 осіб мають запрошувати спостерігачів від інших країн-учасниць ОБСЄ.

Саме тому ми сьогодні бачимо свідоме акцентування уваги на цифрах, що стосуються навчань начебто тільки на білоруській території. Понад це, в інфопростір впродовж останнього місяця запускають тезу, мовляв, у Росії пройдуть зовсім інші навчання – просто назва у них така сама. Хоч навіть білоруський міністр Равков, говорячи про чисельність до 13 000 осіб, підкреслив (свідомо чи ні – уже не важливо), що не розділяє заходи в рамках «Захід-2017» на Кольському півострові, в Балтійському морі, західних областях Росії та в Білорусі. Міністр говорив про географію маневрів як про єдиний простір. І вже тут почали лунати стурбовані голоси з країн – учасниць НАТО про те, що заявлені 13 000 осіб легко можуть вирости до 100 000 [7].

Побоювання мають підстави. Наприклад, 11 серпня російська «Незалежна газета» процитувала [8] командувача російських ПДВ Андрія Сердюкова, який розповів про плани залучити до навчань «Захід-2017» три доручені йому дивізії. Але не на території Білорусі, а в Псковській області. Нагадуємо, що це тільки одна з областей Західного військового округу. На сайті міноборони Росії є інформація про підготовку до навчань підрозділів, які дислокуються в Калінінградській, Ленінградській, Псковській, Московській, Брянській, Воронезькій областях. Крім військ Західного військового округу, до маневрів будуть залучені сили Балтійського та Північного флотів.

І тут варто повернутися до «Віденського документу», який також зобов’язує країни – учасниці ОБСЄ не проводити впродовж трьох календарних років більше одного заходу військової діяльності, в якому бере участь понад 40 000 осіб. Росія, починаючи з 2013 року, щороку проводить Стратегічні навчання, перекидаючи війська чисельністю особового складу куди більше за 40 000 осіб. Така практика сформувалася ще під час навчань «Захід-2013» і була відшліфована весною 2014-го на кордоні з Україною. Секрет має два складники. По-перше, перед кожним щорічним Стратегічним навчанням міноборони починає раптову загальну перевірку боєготовності в якомусь із військових округів. «До зброї» піднімають всіх. А чисельність особового складу в заявлених навчаннях на папері так і залишається до 13 000 осіб. По-друге, описаними вище вкидами формують думку про кілька незалежних одне від одного навчань.  Пам’ятаєте «Раптову перевірку боєготовності військ Західного та Центрального військових округів» 26 лютого 2014 року? Війська тоді були підняті о 14.00 за московським часом [9]. Саме в цей день у Сімферополі кримчани блокували будівлю Верховної Ради Криму і не допустили прийняття рішення про проведення «референдуму» про відокремлення автономії від України. А вночі вже з’явилися «зелені чоловічки». Пізніше, 24 квітня 2014-го [10], Росія «почала» (насправді – продовжила) концентрацію збройних сил у прикордонних з Україною районах. Назвали це «навчання батальйонних тактичних груп загальновійськових з’єднань Південного та Західного військових округів». Але вже не з метою перевірки боєготовності, а через початок Антитерористичної операції на Донбасі. У результаті, на початок травня тільки від Брянська до Ростова-на-Дону вдовж кордону з Україною зосередили до 40 000 війська. А «Віденський документ» формально не порушили.

 

Теза друга: «Захід-2017» не загрожує безпеці та стабільності в регіоні, бо маневри мають «оборонних» характер.

І білоруський, і російський генералітет говорять, що навчання «Захід-2017» мають виключно оборонну мету, служать зміцненню миру та безпеки.

Західні джерела навпаки – зазначають, що в рамках навчань у Калінінградській області можуть відпрацьовувати елементи підготовки до запуску ракет з ядерними боєголовками [11] з оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер». Що аж ніяк не сприяє зміцненню безпеки в регіоні.

Але навіть якщо відкинути непідтверджену інформацію і звернутися тільки до офіційних джерел, задуматися є про що. Ще раз процитуємо командувача ПДВ Росії Андрія Сердюкова щодо завдань, поставлених перед особовим складом тільки в Псковській області: «…в умовах реальної війни десантники мають виконувати завдання по охопленню військ ворога з повітря. Вони повинні вести бойові дії і проводити операції в автономному режимі, з відривом від основних сил…». Втім, і без цієї цитати зрозуміло, що сама специфіка завдань, які зазвичай ставлять перед відділеннями ПДВ, має мало спільного з обороною.

У Ленінградській області інженерні підрозділи Західного військового округу ще наприкінці червня почали проводити роботи з фортифікаційного та інженерного облаштування полігонів напередодні навчань «Захід-2017». «Під час відпрацювання тактичних дій військовослужбовці мають розміновувати мінні поля, робити в них проходи для особового складу та техніки», – повідомляє прес-служба округу [12].

З весни до навчань готується і переведена після початку війни в Україні з Нижнього Новгорода у Воронеж 20-а гвардійська Червонопрапорна загальновійськова армія [13]. Офіційно її називають «найбільшим з’єднанням збройних сил Російської Федерації».

Тут не буде зайвим зазначити, що, починаючи з 2014 року, в Західному та Південному військових округах Росії формується ударний кулак з трьох армій, спрямованих на захід. І всі вони «обростають» новими підрозділами з дислокацією біля російсько-білоруського та російсько-українського кордонів. Так, у Підмосков’ї, як уже сказано вище, розташована 1-а гвардійська Червонопрапорна танкова армія. У Смоленській, Брянській, Бєлгородській та Воронезькій областях розгорнулася 20-а загальновійськова армія. У Ростовській області сформована 8-а гвардійська загальновійськова ордена Леніна армія.

[14]

До речі, у зв’язку з цим цікаво нагадати цинічну заяву посла Росії в Білорусі Олександра Сурікова, яку він зробив у 2016 році. Він сказав, що безпрецедентне посилення військової присутності росіян біля західних кордонів – «превентивний захід» через радикалізацію українського суспільства». Тобто посол виправдав розгортання повноцінних дивізій «захистом російських кордонів» від нападу з боку України.

Зазначимо, що в історії збройних сил Росії останнім часом виділяються щонайменше двоє стратегічних навчань, які використали зовсім не для зміцнення миру й безпеки, а заявлена «оборона» має характер нападу на сусідні держави. Зокрема, навчання «Кавказ-2008» Москва використала для розгортання угруповання військ. Зразу ж після маневрів РФ здійснила вторгнення в Грузію. А на навчаннях «Захід-2013», що проходили на території Білорусі, оперативне шикування угруповання військ повністю збіглося з шикуванням військ вздовж російсько-українського кордону в наступному 2014 році. Нижче публікуємо слайди, які ілюструють цю тезу, раніше їх опублікувало Головне управління розвідки міноборони України (натисніть на зображення для збільшення).

[15]

[16]

[17]

Гра в термінологію, чи Строки горять?

Залишається відкритим питання про причинно-наслідковий зв’язок недавнього виплеску публікацій про «Захід-2017». Відомо, що топ-новиною майбутні маневри знову стали 10 серпня після того, як президент Росії Володимир Путін передав на ратифікацію в держдуму Протокол зі змінами [18] в Угоді між РФ та Білоруссю щодо спільної охорони зовнішнього кордону Союзної держави у повітряному просторі та створення Єдиної регіональної системи ППО.

Як вже писав InformNapalm [19], зміни прийняли ще у листопаді 2016 року, вони мають технічний характер: в Угоді змінено низку термінів відповідно до нових воєнних доктрин двох держав (Білорусь нову доктрину затвердила у липні 2016-го [20], Росія – у грудні 2014-го [21]).

Принципове значення тут має дата, коли Путін подав документ на ратифікацію. Згідно із законодавством Білорусі, такий Протокол затверджує своїм указом президент республіки. Лукашенко це зробив ще 10 березня 2017 року [22]. А за російським законодавством підпису президента замало – має бути ратифікація в парламенті. От тільки держдума РФ виходить з літніх канікул [23] 11 вересня. Чи знайдуться голоси в думі для підтримки документу? Запитання риторичне. Проголосують у перший же день одноголосно. Інакше кажучи, з листопада по липень Путін не помічав прийнятих змін до Угоди. Але й не став ждати формального 10 вересня. Боявся, що документ довго проходитиме комітети, в результаті чого навчання, основна частина яких має стартувати вже 14 вересня, пройде без оновленої Угоди? Думаємо, що відповідь на ці запитання ховається не в бюрократії, а в необхідності тримати в напрузі держави, які Москва ще в 2000-ті визначила для себе як ворожі.

Росія легко втягнула Лукашенка в свою гібридну війну (про те, в обмін на що – тема окремого матеріалу). І втягнули його ще в 2013 році, коли на білоруських військових аеродромах несла бойове чергування [24] російська авіація. От тільки статус Суб’єкта в цьому протистоянні для Білорусі тепер, схоже, опустили до Об’єкта. Лукашенко, можливо, не розуміє, що після такої провокації обов’язково будуть і інші. У Москві не забули про проект міждержавної Угоди щодо своєї авіабази на території Білорусі [25]. Так само, як не забули й про плани розташування в Білорусі комплексів «Іскандер», хоч поки що про це говорять не офіційні особи, а відставні генерали [26].

Треба пам’ятати, що методи ведення гібридної війни, відшліфовані Росією з 2008 року, – це не завжди стройовий крок по проспектах європейських столиць. Для них вигідніше використовувати Білорусь як майданчик для постійного нагнітання ситуації на кордонах з ЄС та Україною.


Автор: Andrei Santarovich [27]спеціально для InformNapalm.org.
Матеріал опубліковано під редакцією
 InformNapalm [28].
При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 [29])

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук [30] / Твіттер [31] / Telegram [32]
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.

Помітили помилку? Напишіть нам, будь ласка, приватне повідомлення на сторінку Фейсбук [30] – і ми її виправимо. Дякуємо!