Тысячи детских сердец замирают в настоящее время в ожидании своих отцов, которые защищают родную землю Украины от лютого врага. Глядя в небо, где кружат аисты, маленькие украинцы мысленно шлют своим родным частичку тепла своих крошечных сердец, которая бы согревала их в холодных окопах и поддерживала боевой дух. Наши папы, вы – лучшие в мире, мы любим и гордимся вами, вы — наши герои! Возвращайтесь к нам с победой!

автор стихотворения: Наталья Крисман
читает: Антон, 11 лет
музыка: группа Гайдамаки — ЛЕЛЕКИ
монтаж: Андрей Гарин

ТАТУСЬ, ПОВЕРТАЙСЯ!

Татусю, рідненький, Ти зараз від мене далеко…
Я нині уперше побачив у небі лелеки,
Над нашою хатою довго кружляли – це диво,
Як Ти б це побачив – яким тоді був я щасливим!

Ти вчора дзвонив, а у трубці щось гучно гриміло,
Я ходжу сумним… бо лелеки від нас полетіли.
Я досі не знаю – чому нищить хтось нашу землю?
А там, де Ти зараз, стріляють по людях, напевно?..

Матуся казала, що Ти нас пішов захищати.
Ти знаєш, вже скоро в них будуть малі лелечата?
Так сонечко гріє, а з ким я купатимусь в річці?
Татусь, повертайся! Ну хоч би у нічку наснися…

* Проверено редактором.