Пристрасті довкола легалізації в Україні грального бізнесу схоже не вщухнуть ніколи. Адже ця тема вважається благодатною для самопіару та можливості проявити себе борцем за чистоту суспільної моралі. Тому нею активно користуються депутати та чиновники. Насправді попри всі негаразди та існуючі проблеми ринок азартних ігор працює та наповнює бюджет. Що є надзвичайно важливим під час війни. Та й дослідження, які проводило об’єднання легальних операторів Всеукраїнська Рада Гемблінгу (UGC), довело, що зараз українці у переважній більшості позитивно ставляться до легального статусу наземних та онлайн гральних закладів. Адже насправді ідея їх заборони у 2009 році ґрунтувалася на необхідності боротьби з засиллям залів ігрових автоматів. Відповідний закон прийняли, джерело чималих поступлень до державної скарбниці перекрили, а “однорукі бандити” перебралися у підпілля. А, як відомо, що знаходиться під забороною, те приваблює з подвійною силою.

Гральний бізнес — це індустрія, яка спроможна приносити до бюджету величезні кошти

Два роки повноцінної роботи після легалізації були затьмарені спочатку пандемією коронавірусу, а в минулому році — агресією росії. Тому запрацювати на повну потужність ринок азартних розваг просто не мав можливості. Тим не менш він продовжує розвиватися та ще й підтримує суміжні галузі економіки, про що детально можна прочитати у цьому матеріалі. Неухильно зростає інтерес до онлайн гемблінгу, особливо у молоді. Та й легалізація криптовалют сприяла більш активному їх залученню в якості платіжного засобу. Це безпосередньо стосується й грального бізнесу. Про застосування нових технологій та досягнення в цьому напрямку докладно розповідається тут.

Зрештою, варто знати, що, наприклад, у США дохід від наземних казино та залів гральних автоматів, а також ігрових онлайн платформ майже дорівнює річному бюджету України. Тобто ця індустрія у випадку розумної організації може приносити до державної скарбниці величезні суми податкових та інших платежів.

Але досі ніхто не проводив досліджень, за результатами яких можна би було уявити собі умовний портрет українського шанувальника азартних ігор. Адже це дозволить зрозуміти, наскільки цікавий гемблінг широкому загалу наших співвітчизників та обрати оптимальний вектор розвитку цього сегменту економіки. Наприклад, портрет геймера, який полюбляє відеоігри, свого часу було “намальовано” досить  детально — переглянути результат можна за посиланням. А тепер подивимося, як виглядає середньостатистичний український відвідувач гральних закладів.

Український поціновувач гемблінгу в анфас та профіль

Ось які цікавинки вдалося виявити:

• Загалом лише 8% українців цікавляться азартними іграми. У світі цей показник значно вищий. Наприклад, шведи грають дуже активно, бо напевне, там майже завжди холодно. 72% мешканців Швеції регулярно випробовують удачу у гральних закладах.
• 80% шведів віддають перевагу онлайн казино. У нас цей показник нижчий – ⅔ гравців обирають ігрові інтернет-майданчики.
• Середній вік українського геймера – 31 рік. А в азартні ігри в основному грають люди вікової категорії від 25 до 35 років – вони складають 65% від усієї армії українських гемблерів. Тобто вік найбільш активної споживацької аудиторії приблизно співпадає.
• Користувачі онлайн казино в основному крутять барабани у слотах. Друга за популярністю азартна гра – відеопокер. В наземних закладах гральні автомати також тримають пальму першості. Великою популярністю користуються покерні турніри, які проводять провідні покер-руми, особливо фріроли, де не треба платити грошових внесок за участь.
• Чоловіки грають більше – 56% проти 44% жінок, які полюбляють азартні ігри.
• Більшість гравців (51%) відповіли, що грають задля задоволення, з метою розслабитися та весело провести вільний час. 33% відвідують гральні заклади, аби виграти. 10% вказали, що грають просто із цікавості. 6% не змогли пояснити, навіщо стали клієнтами грального закладу.