Двадцять четвертого лютого 2022 року Telegram остаточно став для українців основним джерелом оперативної інформації. Повітряні тривоги, повідомлення про приліт, збори на дрони, списки загиблих і полонених — усе це з’являлося в месенджері раніше, ніж на сайтах медіа, і набагато раніше, ніж в офіційних заявах. Але разом зі швидкістю прийшла й інша річ: ніколи ще фейки не поширювалися так легко.

За чотири роки війни російські структури інформаційно-психологічних операцій навчилися створювати «українські» канали під ключ. Схема відпрацьована: канал місяцями публікує звичайні новини, набирає десятки тисяч підписників через рекламні мережі, а потім у потрібний момент вкидає дезінформацію — про «оточення» підрозділів, «зраду» командування чи «таємні переговори». Частина таких мереж була викрита, зокрема завдяки роботі OSINT-спільнот, але на місці заблокованих виростають нові.

Що видає анонімний вкид

Досвідчені дослідники відкритих джерел давно користуються простим правилом: джерело важливіше за новину. Перш ніж репостити повідомлення, варто витратити дві хвилини на сам канал.

Перше — історія. Канал, створений три місяці тому, який раптово «знає» деталі рішень Ставки, — це маркер. Дату створення, динаміку підписників і зміни назви можна перевірити через сервіси аналітики. Канали-одноденки часто перейменовуються: учора він називався «Знижки Київ», сьогодні — «Інсайдер Генштабу».

Друге — аудиторія і залученість. Накручені підписники дають характерну картину: сто тисяч читачів і по триста переглядів на пост. Живий канал такого співвідношення не має.

Третє — мова. Русизми в «патріотичному українському» каналі, кальковані конструкції, характерні помилки автоперекладу — все це видає фабрику контенту швидше, ніж будь-яка технічна експертиза.

Каталоги каналів як інструмент верифікації

Для системної роботи ручної перевірки мало. Тут стають у пригоді каталоги й рейтинги, які агрегують статистику месенджера. Один із таких інструментів — каталог телеграм-каналів TG Detect, що відстежує спільноти за країнами й тематиками та показує кількість підписників, частоту публікацій і динаміку зростання.

Цифри самі по собі цікаві. Сервіс індексує понад 11,5 тисячі телеграм-каналів з України із сумарною аудиторією за 121 мільйон підписок — при тому, що медіанний український канал має лише близько двох тисяч читачів. Тобто левову частку уваги забирає вузька верхівка великих каналів, і саме за місце в цій верхівці точиться боротьба — зокрема й з боку ворожих ІПСО.

Для дослідника така статистика — робочий матеріал. Аномальний стрибок підписників за тиждень, розбіжність між розміром аудиторії та переглядами, поява десятків схожих каналів однієї тематики в один період — усе це видно саме в агрегованих даних, а не в стрічці окремого каналу.

Гігієна споживання

Жоден каталог і жодна аналітика не замінять критичного мислення. Але кілька звичок суттєво знижують ризик стати ретранслятором ворожого вкиду. Не репостити новину, яку не підтверджує жодне офіційне джерело або відоме медіа. Не довіряти каналам, що приховують історію публікацій. Перевіряти «інсайди» на предмет емоційного тиску — паніка і зневіра є метою, а не побічним ефектом.

Telegram лишається найшвидшим каналом інформації в країні, що воює. Питання лише в тому, хто керує вашою стрічкою — ви самі чи той, хто дуже хотів би, щоб ви зневірилися. Інструменти для перевірки існують, вони безкоштовні й доступні кожному. Користуватися ними — така сама частина інформаційної гігієни, як не відкривати фішингові посилання.