З самого початку Telegram позиціонував себе як найбезпечніший в світі месенджер – десь так розказували про цей проект численні західні експерти, на яких звичайно вплинула історія з проблемами Павла Дурова з російської владою. Хоча насправді особливих проблем у нього і не було – його “ВК” кооперував при потребі з владою, а потім доволі дивно перейшов до рук знаних російських інвесторів. Дурова не посадили, він отримав гроші за “ВК” та почав робити новий проект.

Гучний піар в російських медіа та буремна історія стосунків з владою відкривала для його проекта спочатку 140-мільйонний російський ринок, де проектом почали користуватись масово. Всі ці “анонімні” канали викладали те, про що класичні ЗМІ не могли дозволити собі писати прямо.

Згодом ця “хвороба” з російських ЛОМів та журналістів перекинулась на українське медіа-середовище, адже ми й досі знаходимось під впливом російських ЗМІ. Всі ці “незигарі” та інші канали стали частиною українського медіа-середовища. Українські ЗМІ та медіа почали заводити Telegram-канали, на українському напрямку почали працювати цілі сітки анонімних каналів, що так чи інакше впливали на українські новини та політику.

Покажіть мені українського журналіста чи проект, який не рекламував свій Телеграм-канал? Отож…

В свою чергу американські чи німецькі ЗМІ та журналісти не закликають своїх читачів підписуватись на свої Телеграм-канали, бо там цим проектом не користуються. У нас вся медіа-спільнота перетягує українців в цей “російський” проект. На Заході або є свої проекти, або люди зберігають більшу медіа-гігієну.

Але у нас Телеграм безкоштовно отримав вихід на 46-мільйонний український ринок руками самих українців. До нього додались інші країни колишнього СРСР і… і загалом все. Зараз Телеграм пише про 400 млн активних користувачів на місяць, але більшість з них в країнах, що розвиваються – Росія, Україна, Ефіопія, Узбекистан, Іран чи Бразилія.

Телеграм пише про 20 країн, де вони месенджер №1, але самі країни не називаються. Тому скоріше за все мова йде про СНД та ще декілька країн третього світу. На ринках, на яких є можливість заробити, і користувач цікавий з точки зору реклами, вже є свої найпопулярніші месенджери, які так само безпечні (чи небезпечні) як Телеграм.

До речі, особливою безпекою Телеграм не відрізняється – це все красивий самопіар проекту, що діяв на старті. Згодом почало виходити все більше критичних статей про механізми шифрування чатів і роботу проекту. Паралельно основні конкуренти WhatsApp, Facebook Messenger, WeChat та QQ Mobile далеко відірвались від Telegram, який залишився доволі нішевим продуктом.

Згодом вже західні ЗМІ звернули увагу, що Telegram почали активно використовувати несистемні сили – крайні ліві, крайні праві, ісламісти та адепти численних теорій змов. Щоправда на Заході ніхто не користується “анонімними” ТГ-каналами для ЗМІ, тому особливого впливу на порядок денний Telegram там не має. Сюди додається маленька аудиторія на Заході, що робить вплив цього проекту на Західний медіа-ринок практично нульовим. На відміну від України.

Окремо треба поговорити про фінансування. Проект ніяк не заробляє гроші, а тільки витрачає. Велику надію Дуров і Ко покладали на запуск власної криптовалюти Gram. Під її запуск підготували опис проекту, з якого випливало, що бюджет Telegram на 2017-й рік становив 70 млн доларів, а до 2020-го року повинен був зрости до 170 млн.

Однак ідея власної криптовалюти не сподобалась американським органам по нагляду за ринками (SEC, Securities and Exchange Commisson), які визнали це розміщенням цінних паперів, що вимагає більше інформації про інвесторів та підлягає більшому нагляду. Взагалі це дуже дивна історія з ICO від Telegram.

Поки навіть Фейсбук, що набагато відкритіший до інвесторів, і той не запустив власну криптовалюту Libra, бо чудово розуміє, що державні органи не хочуть віддавати свою монополію на друк фіатних грошей. На що розраховували власники “російського” Телеграму в такому випадку? Чи розрахунок був зовсім інший?

Як люблять казати маркетологи: “Якщо ви не платите за послугу, тоді товар – це ви” 🙂

Отже, ми маємо справу з проектом, що має корені з Росії, що активно працює на ринку СНД та ще декількох країн. Через цей проект впливають на українське медіа-середовище. “Анонімність” каналів зводиться до того, що ви просто можете вкидати будь-яку інформацію на свою аудиторію. Проект генерує сотні мільйонів доларів витрат, явно не заробляючи на чомусь гроші. Не дуже зрозуміла його бізнес-модель та чи така буде взагалі. В будь-який момент такий “антисистемний” проект разом з вашими чатами та листуванням може спокійно перекочувати в руки якогось інвестора. Нагадаю, що минулий проект Дурова зрештою став частиною російської компанії Mail.Ru.