Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm спільно з хактивістами 256 Cyber Assault Division та аналітичною групою Ukrainian Militant ексклюзивно публікує результати нового CYBINT-дослідження, присвяченого спробам російських спецслужб впливати на протестний рух у Франції.

Отримане електронне листування, пов’язане з офіцером російської розвідки (ГРУ) Станіславом Немічем, розкриває спроби прихованого втручання: від підсилення протестних вимог і залучення нових учасників до протидії компромісу між протестувальниками та владою.

Розслідування демонструє, як російські спецслужби намагаються використати реальні суспільні суперечності для посилення напруженості та дестабілізації ситуації у Франції.

Градус радикалізму та інфраструктура вулиці у Франції

Сучасне французьке суспільство живе в умовах постійної соціальної напруги. Кадри масових протестів у сфері освіти, сутичок із поліцією, потрощених будівель, спалених автомобілів і пограбованих магазинів стали звичними для випусків новин. Головними рушіями цих і попередніх протестів зазвичай виступають ліві та ліворадикальні об’єднання, зокрема рух Révolution Permanente і партія «Нескорена Франція» (La France insoumise, LFI) з її медіаплатформою L’insoumission. Довкола них гуртуються профспілки, студентство та шкільна молодь.

Однак останнім часом перебіг французьких вуличних акцій демонструє небезпечні зміни. Протести стрімко радикалізуються, вимоги захисту соціальних прав чи покращення умов навчання швидко поступаються місцем жорстким антиурядовим закликам, а дії окремих груп під час зіткнень із поліцією виглядають добре організованими і скоординованими.

За даними міністра внутрішніх справ Франції Лорана Нуньєса та звітів префектури поліції, мирні ходи учнів, студентів і профспілок були умисно інфільтровані скоординованими групами замаскованих провокаторів (casseurs) і радикалів у чорному одязі, налаштованих на силове протистояння та сутички з поліцією. Лише під час двох загальнонаціональних акцій (17 та 24 жовтня) правоохоронці затримали близько 3 400 осіб. Тільки за один день понад 100 осіб заарештували безпосередньо з холодною зброєю та заздалегідь підготовленими предметами для нападу. Добре підготовлені групи провокаторів діяли за чітким сценарієм. Вони навмисно трощили вітрини й автомобілі, грабували й підпалювали цивільні об’єкти та провокували поліцію на жорстку відповідь із застосуванням спецзасобів: світлошумових гранат, водометів тощо. Лише 17 жовтня поранення дістали близько 1 000 поліцейських і жандармів. Щоб стримати безлади, уряд був змушений залучити понад 70 000 силовиків, бронетехніку, гелікоптери та дрони.

Водночас цей вуличний хаос миттєво підхоплювали російські дезінформаційні мережі. Постановочні або вирвані з контексту відео сутичок поширювалися з тисяч бот-акаунтів. Мета полягала в тому, щоб сформувати в європейської аудиторії викривлену картину «початку громадянської війни у Франції» та повністю витіснити початкові соціальні вимоги протестувальників.

Усе це змушує журналістів та експертів аналізувати, наскільки сильно на градус насильства й еволюцію протестів впливають зовнішні сили, зацікавлені у дестабілізації ситуації.

Росія вже давно є саме такою силою, і вивчення її деструктивних методів у вуличній та цифровій сферах важливе як для Франції, так і для інших західних демократій. Серед найпростіших і найпоширеніших інструментів впливу Кремля в подібній суспільно-політичній ситуації можна виокремити такі:

Публічні вуличні заходи

Найм за невеликі гроші випадкових виконавців чи криміналітету для провокацій «під чужим прапором»; радикальні дії (демонстративна непокора, спалювання прапорів, руйнування визначних місць чи важливих символів, графіті для розпалювання релігійної чи міжетнічної ворожнечі тощо); проникнення агентури у радикальні вуличні угруповання, щоб впливати на дії організаторів чи окремих учасників зсередини, зокрема, провокувати поліцію на жорстку відповідь та перетворювати мирні протести на заворушення.

Інформаційна сфера

Створення анонімних протестних груп у популярних месенджерах або інфільтрація в закриті групи під виглядом однодумців; масове поширення інструкцій із протистояння чи завдання шкоди поліції та нейтралізації сльозогінного газу; операції для дискредитації ключових осіб державної влади чи її інституцій, де вказівки ззовні намагаються приховати «спонтанним поривом незадоволених».

Головне завдання таких дій – не вигадувати нові проблеми, а максимально загострити вже наявні внутрішні конфлікти у Франції та підірвати довіру до державних інститутів. Радикалізація чи фізичні заходи при цьому пояснюються й легітимізуються як відповідь на незаконні чи начебто нелегітимні дії влади чи правоохоронних органів, що, як підкреслюють ініціатори заворушень, суперечать інтересам суспільства.

Стратегія спецслужб РФ: від медійних клонів до інформаційного виснаження

За даними Європейської служби зовнішньополітичної діяльності (EEAS), Франція стала другою за частотою ціллю російських дезінформаційних атак у Європі, поступаючись лише Україні. У 2025 році французьке агентство із захисту від цифрового втручання VIGINUM у своєму звіті офіційно пов’язало серію масштабних атак на французькі медіа та державні органи з діяльністю російської воєнної розвідки (ГРУ). Ціллю стало бажання розколоти суспільство, дискредитувати вибори, насамперед, центристських кандидатів, та посіяти хаос і зневіру.

Головні мережі російського впливу у Франції

За даними аналітиків, військова частина 54777 виступає головним осередком проведення психологічних операцій та стратегічного дезінформаційного впливу в структурі ГРУ й відповідає, зокрема, за Францію. В інформаційній сфері підрозділ спеціалізується на розгортанні прихованих пропагандистських мереж за кордоном шляхом створення підставних громадських організацій, аналітичних центрів та медійних ресурсів. Розслідування свідчать, що в/ч 54777 контролює діяльність таких структур, як медіа-агентство «Інфорос» (Inforos), Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників («Правфонд»), а також інформаційну мережу GOLOS, яка згодом переформатувалася у проект Europe Speaks.

Кураторство цих проектів здійснюється через колишніх та діючих офіцерів розвідки, зокрема Олександра Старунського. Зазначена мережа регулярно поширює маніпулятивні матеріали французькою мовою, спрямовані на поглиблення соціального розколу, дискредитацію європейських інституцій та критику зовнішньополітичного курсу Франції.

Аналіз операції ГРУ: вплив на протести у Франції

Одним із доказів спроб російських спецслужб узяти під контроль французький протестний рух є викрите українськими хактивістами електронне листування кадрового офіцера російської воєнної розвідки — підполковника Станіслава Неміча, який у службових документах та оперативній переписці послуговується псевдонімом «Николай Немов».

Усю свою військову кар’єру він побудував в межах Головного управління Генштабу ЗС РФ та пов’язаних з ним структур, всередині Росії та за кордоном. Зокрема, служив на російському розвідувальному об’єкті в Душанбе (в/ч 48216), а також посольстві РФ в Нікарагуа. Як відомо, активність російських спецслужб в Нікарагуа і, ширше, в Латинській Америці, традиційно (з часів СРСР) у великій мірі зав’язана на взаємодію з лівими політичними рухами.

Попри те, що Неміч дислокується у Новосибірську, далеко за межами московських штаб-квартир в/ч 54777, він є показовим прикладом розгалуженої системи пропагандистських операцій РФ проти країн Заходу, яка дозволяє створити віддалений «інформаційний хаб» і мінімізувати ризики викриття. Його кар’єра демонструє типову для сучасних російських спецслужб еволюцію: від класичного збору даних до ведення гібридної війни у європейському цифровому просторі.

Працюючи через спеціально створені поштові скриньки на контрольованих спецслужбами РФ доменах, підполковник Неміч будує мережу з підставних акаунтів, анонімних модераторів та інфільтрованих у протести осіб.

Волонтери InformNapalm в межах проведення CYBINT-розслідування отримали доступ до частини переписки Неміча з одним із агентів. Ці листування дозволяють побачити систему роботи саме в контексті поточних французьких протестів.

Звичний план дій підполковника Неміча полягав у наступному: отримання завдання від вищого командування, розробка готових темників й інструкцій для підпорядкованих агентів, що працюють у фізичному та інформаційному просторі, а також контроль поширення відповідних наративів у французьких протестних групах та медіа.

Зв’язок між Немічем і неідентифікованим нами французьким агентом відбувається через поштову скриньку. Зіставлення вказівок із листування та подальших подій підтверджує: агентурний акаунт діяв як модератор радикалізації, спрямовуючи об’єктивний гнів людей у речище жорсткого протистояння.

Прямі інструкції та поширення потрібних наративів

Куратор надсилає агенту короткі готові рекомендації, які той має непомітно вкидати у французькі протестні спільноти. У відповідях той лише підтверджує отримання, не коментуючи зміст чи способи виконання завдань. Резюме Неміча не містить інформації про знання ним французької мови, тож, ймовірно, він послуговувався перекладачем.

Приклад 1

Яскравим прикладом того, як російські координатори намагаються впливати на вимоги протестувальників, є лист від 11 жовтня 2026 року. У ньому підполковник Неміч («Немов») дає своєму агенту чітку вказівку — роздмухувати серед молоді тему скасування Parcoursup (французької державної платформи вступу до вишів) та домогтися, щоб це гасло підхопили ліві лідери, зокрема Жан-Люк Меланшон.

У листі французькою мовою зазначається:

«У ваших вимогах зосередьтеся, перш за все, на скасуванні Parcoursup. Ми очікуємо, що Жан-Люк Меланшон офіційно підтримає цей пункт у своїй промові. Це дуже важливо. Ви можете розраховувати на всю можливу підтримку».

Аналіз хронології та моніторинг французьких медіа демонструють, що того самого дня, коли надіслано лист, — 11 жовтня 2026 року — під час публічного виступу у Клермон-Феррані Жан-Люк Меланшон справді зробив скасування Parcoursup одним із центральних пунктів своєї промови перед молодіжним електоратом. Цей денний виступ передував вечірньому листу, тож ідеться радше про збіг вимоги куратора з уже озвученою публічною позицією політика.

Тієї ж доби ця вимога виходить як головний програмний фокус на офіційній платформі руху L’insoumission, а протягом наступних кількох днів її активно підхоплюють освітянські медіа (Le Café pédagogique) та протестні пабліки у соцмережах, перетворюючи скасування системи на одну з головних офіційних вимог учнівських страйків.

Ось список джерел та матеріалів моніторингу за 12 жовтня:

• Виступ Жана-Люка Меланшона у Клермон-Феррані на порталі actu.fr
• Офіційна публікація на платформі L’insoumission щодо молодіжної програми та виступу
• Аналітична публікація «Parcoursup: un archaïsme des années Macron» на Le Café pédagogique
• Дискусія у Facebook на сторінці Ohmymag про дебати навколо Parcoursup і ліцейського гніву

Приклад 2

Другим епізодом із викритого листування підполковника «Немова» є вказівка, віддана одразу після перших жорстких вуличних зіткнень між протестувальниками та силовиками. Російський куратор миттєво відреагував на появу перших постраждалих серед підлітків, наказавши агенту додати до порядку денного протесту нову радикальну вимогу — притягнення правоохоронців до кримінальної відповідальності.

У листі-інструкції зазначається:

«З огляду на події зіткнень, необхідно додати нову основну вимогу. Система правосуддя повинна покарати поліцейських, які застосували невиправдану силу проти учнів старших класів або завдали серйозних тілесних ушкоджень цим підліткам. Сформулюйте вимогу, яка закликає до покарання поліцейських».

Отримавши цю директиву, інфільтрована агентурна мережа почала активне вкидання тез про «системний поліцейський терор проти дітей» у ключові протестні медіа-канали та соціальні мережі.

У цьому випадку куратори з розвідки РФ знову застосували технологію підсилення природного суспільного обурення. Кадри із застосуванням спецзасобів проти молоді викликають автоматичну емоційну реакцію у французів. Російська інструкція мала на меті трансформувати цей спонтанний гнів у системну вимогу покарання поліції, щоб остаточно заблокувати будь-який компроміс між урядом і протестувальниками, дискредитувати правоохоронну систему та спровокувати нові, ще жорсткіші сутички.

Ось список моніторингу, що свідчить про активне поширення даних тез:

• Прямий ефір BFMTV щодо мобілізації та блокувань ліцеїв
• Публікація Le Reporter Indépendant про насилля щодо ліцеїстів
• Аналіз ситуації від видання Mesinfos (Салон-де-Прованс)
• Відео звернення La France Insoumise Bron щодо дій поліції
• Відеоматеріал Journal Fakir про мобілізацію молоді
• Репортаж Brut Officiel з протестів
• Сюжет Dailymotion про зіткнення
• Відеоматеріал Instagram про ліцейські протести

Приклад 3

Наступним важливим епізодом із перехопленого листування є вказівка щодо масштабування протесту через об’єднання різних соціальних груп — так звану «конвергенцію боротьби» (convergence des luttes). Куратор поставив завдання вийти за межі суто студентського/учнівського невдоволення та залучити до вуличних акцій потужні профспілкові структури й ветеранів руху «жовтих жилетів».

У викритій директиві зазначається: «Ви повинні розширити протестний рух і залучити інші сили для конвергенції вимог. Для наступних актів блокади активніше залучайте профспілки, зокрема CGT, а також активістів “жовтих жилетів”».

Особливий інтерес для розслідування становить реакція агента, який надіслав відповідь на цю інструкцію. У ньому міститься іспаномовне гасло «¡Siempre más allá!» («Завжди далі»). Нам не вдалося підтвердити його як офіційний девіз конкретної організації — під такою назвою відома насамперед академічна праця про сандиністський рух — ультралівого руху, який історично мав щільні зв’язки із радянською, а згодом і російською розвідкою в Латинській Америці. Присутність цієї специфічного формулювання у листуванні може вказувати на можливий зв’язок інфільтрованого агента з діяльністю у прокомуністичних та антизахідних мережах Латинської Америки, де його, ймовірно, і було завербовано або залучено до співпраці.

Як засвідчив подальший перебіг подій, розширена інструкція куратора збігається з ситуацією на вулицях. Уже за кілька днів провідні французькі медіа та самі профспілкові структури синхронно заговорили про об’єднання сил до загальнонаціонального дня дій 17 жовтня.

Джерела та матеріали моніторингу:

• Публікація Unité CGT у Facebook щодо мобілізації 17 жовтня
• Матеріал видання Mesinfos про об’єднання «жовтих жилетів», ліцеїстів та CGT у Марселі
• Аналітичний сюжет RTL про конвергенцію боротьби та заклики до об’єднання
• Заклик лідерів «жовтих жилетів» на порталі Contre-Attaque
• Публікація TF1 Info про участь CGT у протестах 17 жовтня

Приклад 4

Ще одним показовим епізодом деструктивного впливу є інструкція від 15 жовтня 2026 року, виявлена у переписці російського куратора. У момент, коли французький уряд намагався знизити градус напруги та запропонував лідерам протестувальників формат відеоконференції з обговоренням поступок, російська розвідка видала чітку директиву на зрив будь-якого діалогу.

У листі зазначається:

«Міністр запланував відеоконференцію з вами та асоціаціями ліцеїстів з метою послабити рух, оголосивши дрібні поступки. Не дозвольте себе обдурити. Лідери руху мають залишатися твердими: усі вимоги мають бути задоволені, без жодних поблажок чи додаткових умов».

Як засвідчив моніторинг французьких медіа, представники учнівських рухів різко зайняли непримиренну позицію, відкинувши спроби компромісу з боку державних чиновників (зокрема після консультацій з урядовими представниками), вимагаючи негайного та повного виконання всього списку ультиматумів без будь-яких переговорних умов. Для зовнішнього куратора успішний компроміс чи задоволення частини соціальних вимог є неприйнятним, оскільки це зупиняє протестну хвилю. Тому через інфільтрованих агентів нав’язується безальтернативна максималістська позиція («жодних поступок»), яка гарантовано консервує конфлікт і призводить до нових заворушень та зіткнень.

Звісно, наявність цих та подібних директив для мережі агентури у переписці російського розвідника не означає, що сам Меланшон чи його оточення напряму отримують вказівки з Росії. Ймовірно, йдеться про більш витончений сценарій маніпуляції – використання осіб із наближеного кола політика, зазвичай, симпатиків РФ, підштовхування та «використання всліпу».

Чікіру на мітингу “Безсмертного полку” Джерело: https://youtu.be/fb9kUVs1eIQ

Показовим прикладом є Софія Чікіру (Sophia Chikirou) — депутатка від LFI, віцепрезидентка партії та близька соратниця Меланшона, що зокрема відповідає за публічні комунікації й може формувати протестні меседжі. Як повідомляло французьке видання Le Canard enchaîné, Чікіру брала участь у паризькій ході «Безсмертний полк» у травні 2025 р. Сама депутатка це публічно заперечила, запевнивши, що була на окремому заході «Руху за мир»; однак відео, на яке ми посилаємося нижче, спростовує це заперечення. Їй також приписують публічні тези проти вступу України до НАТО та ЄС, що розцінюють як проросійську позицію.

Виклики майбутнього

Ворожі спецслужби майстерно грають на найчутливіших струнах суспільства, перетворюючи щирі прагнення громадян захистити свої соціальні права чи покращити умови навчання на керований інструмент дестабілізації. Коли політичні амбіції або внутрішня сліпота окремих акторів збігаються з інтересами зовнішнього ворога, а рядовий протестувальник чи активний мережевий коментатор виявляється частиною прихованої координаційної сітки ГРУ, межа між внутрішнім протестом і зовнішньою диверсією стає майже непомітною.

Протистояти таким викликам шляхом закликів до критичного мислення вже давно недостатньо. Сучасні демократії мають перейти до системного й превентивного викриття мереж іноземного впливу. Така стратегія вимагає:

• Посилення розвідувальних можливостей для раннього виявлення та перехоплення операцій прикриття ще на етапі їхнього планування.
• Тісне партнерство з провідними аналітичними центрами та незалежними розслідувачами для оперативного аналізу й верифікації дезінформаційних мереж.
• Міжнародна співпраця з партнерами, які мають унікальний досвід у цій сфері — зокрема з Україною.

Читайте також: Війна диверсій: Росія експортує хаос у Європу, але її власний тил стає дедалі вразливішим

Матеріал підготував Louis Martin спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на офіційні сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.