Автор Олена Степова
Крайня вулиця нашого селища городами виходить до посадки (так зветься зелений масив з листяних дерев) та залізничного насипу(вони в нас дуже круті). За насипом (судячи з чуток) стоять чиїсь танки. Люди довго нервували та й вирішили створити розвідувальний загін, до якого увійшли: тьотя Свєта, тьотя Маня, тьотя Катя і дядько Гриша.
Про розвідзагін. Дядько Гриша все своє життя з худобою – власних сім корів, бички, та й сусідських бере пасти. Тому його улюблена одежа (скільки його знаю) – камуфляж. На ринку вона в нас продається у рибальських крамничках. Тьотя Свєта, тьотя Маня, тьотя Катя віку приблизно від 45 до 60, вагою – від 170 до… ну, пухнасті вони в нас, пухкенькі, дуже.
Розвідгрупа висунулась у розвідку. Городи пройшли нормально (картопля, кабачки), пішли з поля зору в кукурудзу (її в нас саджають в кінці городу)
Тепер по спогадах самого розвідзагону. Поки кралися по кукурудзі, їх понесло у кіношні спогади про війну – потрібне маскування! Дійшли (тихо й обережно) до залізничного насипу, вирішили маскуватися. Наламали гілок, лопухів. Напхали хто куди міг, повстромляли у голову, обв’язалися гілками. Ну, як вам пояснити: уявіть собі 3 скирти сіна, тільки з руками і ногами. Дядько Гриша не маскувався, він у камуфляжі.
Полізли до насипу. Задихались ( вік, вага). Влізли. Стоять 3 скирти сіна на насипі й один камуфльований (зелений чоловічок), озираються. Спереду посадка, у ній хтось причаївся. Я не знаю, що побачили люди у посадці, але звідти прозвучали автоматні черги (дякувати Богові, у повітря). Розвідники гепнулися на рейки. Дядько Гриша гукнув: «Та ну їх нах…повземо, постріляють, бл..ть!» До нього, як він пояснював пізніше, дійшло, що він у камуфляжі, а значить, ніби військовий, він розстебнув ширіньку та, звиваючись по рейках, почав виповзати з штанів. Баби повзти не змогли, просто стрімголов скотилися з насипу, бо він крутий, набрали швидкість та побігли.
Дядько Гриша скомандував: «Знімай камуфляж, бл…ть, застрелять!»
А тепер повернення розвідгрупи очима односельців: зелень кукурудзи, автоматні черги, крики, кукурудзою мчать розвідниці (вага від 170 до …), які з грацією й швидкістю лані летять по городу, залишаючи по собі вм’ятини в землі а ля мінометна міна, зривають на ходу з себе одежу, а за ними без штанів, напівголий біжить дядько Гриша й щось волає…
Так, головне… Під час розвідувальної операції ніхто з мирних мешканців не постраждав. Трошки постраждали городи та кукурудза.
Джерело: https://www.facebook.com/olena.stepova
Переклад Ірини Берези
