AlabugaLeaks. Частина 2: Kaspersky Lab та нейромережі для російських військових дронів

ninja

2 роки ago

15 квітня на сайті міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm вийшла перша частина з циклу матеріалів, які заплановані для публікації за результатами багаторівневої CYBINT-операції, в ході якої хакери команди “Кібер Спротив” здобули понад 100 Гб інформації та закритих даних російського товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АЛЬБАТРОС” (Цей виток ми назвали AlabugaLeaks). У першій частині йшлося про “проект моторні човни”, за яким приховано виробництво російських аналогів дронів Shahed-136 (“Герань-2” у російському варіанті) на території ОЕЗ “Алабуга” в Татарстані. Перша частина дослідження була перекладена на понад 10 мов світу і доступна для ознайомлення за посиланням:

CYBINT. Злам російського виробника БПЛА. Частина 1. Хто збирає “Герань-2”

Це друга частина з циклу матеріалів на основі вказаного поштового зламу, в якій мова піде про тісну співпрацю “Альбатроса” і компанії Kaspersky Lab. З другої частини ви дізнаєтесь:

Які керівники напряму розвитку нейромереж Kaspersky Lab створили інтелектуальну систему, носіями якої стали російські безпілотники “Альбатрос”;
Що тісні зв’язки та співпраця між “Альбатрос” та Kaspersky Lab тривають після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну;
“Альбатрос” прямо використав створені у співпраці зі спеціалістами Kaspersky Lab рішення у війні проти України;

Kaspersky Lab — це російська компанія, яка спеціалізується на розробці програмного забезпечення та антивірусних застосунків. У 2017 році уряд США заборонив використання програмного забезпечення Kaspersky Lab у федеральних органах через занепокоєння про витоки даних в інтересах російських спецслужб. Проте, станом на квітень 2024 Kaspersky Lab все ще вдається уникати значних міжнародних і, зокрема, американських санкцій, хоча окремі країни і організації вживали заходів проти використання продукції цієї компанії. Ці заходи були зумовлені побоюваннями в області національної безпеки, але не формалізувались як офіційні санкції на міжнародному рівні. Цікаво, що 9 квітня 2024 видання CNN із посиланням на “5 посадовців США” повідомило про можливе блокування продуктів Kaspersky Lab у США. Рішення нібито мають ухвалити до кінця поточного місяця. Причина ймовірного бану: занепокоєння у галузі нацбезпеки.

Але варто зауважити, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні медіа повідомляють про ймовірні обмеження Kaspersky Lab кожен рік, і чомусь саме у квітні. Проте ці анонси покищо не спричинили реальних санкцій щодо Kaspersky Lab і ця компанія продовжує вільно користуватись можливостями просувати свої технології.

У більшості країн вільного світу проти компанії Kaspersky Lab досі офіційно не запроваджено ні заморожування активів, ні заборони на продаж їй певних типів товарів, ні заборона на торгівлю її цінними паперами. Обмеження такого рівня стосовно Kaspersky Lab та її засновника Євгєнія Каспєрского наклали тільки Україна та Польща. У США, наприклад, досі діє тільки заборона на користування продуктами російського розробника для держслужб та посадовців.

Але ми вважаємо, що санкції щодо Kaspersky Lab мають бути введені негайно, бо це загрожує національній безпеці США.

З матеріалів, знайдених у дампах “Альбатрос” (AlabugaLeaks) стає очевидним, що програмні продукти цієї компанії впроваджуються для російських військових технологій при розробці дронів.

Але тут варто повернутись трохи назад в історію, у 2018 рік, коли 6 ентузіастів вирішили взяти участь у масштабному конкурсі “Одіссея” з розробки пошуково-рятувальних технологій нового покоління. Тоді було оголошено 75 млн. рублів у вигляді грантів для переможців конкурсу від благодійного фонду “Система” (підрозділ АФК “Система” – одного з найбільших російських інвестиційних фондів).

Серед 130 команд, які подавались на той конкурс, зараз важлива одна під назвою “ALB-поиск”. Ось перелік її учасників:

Про двох осіб із вказаного переліку йшлося в першій частині циклу матеріалів AlabugaLeaks. Нагадаємо, що Алєксєй Флоров і Константін Спірідонов – одні із ключових фігурантів організації виробництва бойових дронів в ОЕЗ “Алабуга”. Обидва – очільники ТОВ “Альбатрос”.

Капітан команди, Нікіта Калмиков, один із засновників “Альбатроса” та колишній гендиректор підприємства. Ілья Воронков – очільник компанії “Геомир”, де працює пліч-о-пліч з Флоровим (інше підприємство, справами якого той опікується).

Двоє Владімір Клєшнін і Владімір Туров – офіційно не працювали в “Альбатросі”. Водночас, як свідчать документи, які вдалося здобути хакерам “Кібер Спротив” та спільноті InformNapalm, обидва ніколи не поривали зв’язків ні з партнерами по команді з “Одіссеї”, ні з “Альбатросом” як підприємством та відіграли (і відіграють) значну роль у його розвитку.

Хоча “ALB-поиск” не зміг здобути перемогу в конкурсі “Одіссея”, але участь принесла серйозні успіхи всім учасникам. Ідея колективу полягала в тому, що безпілотник з фотокамерою та надчутливими мікрофонами слід обладнати також бортовим комп’ютером з навченою нейромережею. Фотографії або звуки, які борт фіксує у процесі польоту, одразу аналізує нейромережа. Якщо вона визначає ознаки людини, то знімок місцевості та координати відправляють на базову станцію для подальшої оцінки.

На момент конкурсу “Альбатрос” мав два типи БПЛА власної розробки: коптер і крило. Але не мав навченої нейромережі, яка працює на борту. Запрошеним спеціалістам Турову та Клєшніну потрібно було вирішити кілька задач: налагодити апаратну частину та стійку передачу даних і організувати навчання нейромережі. Оплата за роботу велася офіційно за актами.

За підсумками “Одіссеї” п’ятеро з 6 учасників команди зареєстрували патент, який так і називається: “Безпілотний літальний апарат літакового типу для виявлення людини, яка зникла“. Тепер цей патент – один із елементів презентацій “Альбатроса” для потенційних клієнтів.

Варто зауважити, що на зображенні вище є перебільшення. Воно стосується словосполучення “власна технологія“. Набагато правдивішим виглядає наступний слайд з тієї ж презентації “Альбатроса”:

“Лабораторія Касперського використовує безпілотники компанії Альбатрос як носій для своїх інтелектуальних систем… В межах партнерства з російським вирробником літальних апаратів “Альбатрос” рішення Kaspersky Neural Networks вже встановлені на безпілотний літак “Альбатрос М5” та промислових квадракоптерів “Альбатрос Д1“, – йдеться на слайді закритої презентації. Повну презентацію для ознайомлення, яка стала доступна завдяки AlabugaLeaks, ви можете завантажити за посиланням (*.pptx, 139 Мб).

Тож зі слайдів ми дізнаємося, що безпілотники “Альбатрос” є носіями інтелектуальних систем Kaspersky Lab. Тепер розповімо як це сталося.

Спільна технологія

Масив даних AlabugaLeaks щодо діяльності “Альбатроса” дає змогу відстежити історію розробки тих чи інших продуктів компанії. Отже, для участі в конкурсі “Одіссея” і створення на базі своїх безпілотників інтелектуальної системи залучали Клєшніна і Турова. З резюме Турова було вказано, що починаючи з 2018-го, він працює в Kaspersky Lab на посаді керівника проекту Antidrone (створення системи захисту від БПЛА). Співпраця з “Альбатросом” для нього не є основним видом діяльності.

Покищо не зрозуміло, чи це Туров залучив Клєшніна до роботи в Kaspersky Lab, познайомившись на проекті “Альбатроса”, чи це сталося інакше. Але факт, що вже з січня 2020-го Клєшнін почав вести листування з корпоративної пошти компанії Kaspersky Lab. Сам “Альбатрос” теж не лишається осторонь і стає партнером цієї компанії. Наприклад, Kaspersky Lab закуповує західне обладнання через на той момент мало кому відоме ТОВ “Альбатрос”.

У Kaspersky Lab створюють окремий напрям під назвою Kaspersky Neural Network. І “Альбатрос” – його вагома складова. Сторони спільно рекламують продукт у пресі. Також флагманський безпілотник “Альбатрос М5” видно на презентаційних матеріалах самої компанії Kaspersky Lab. Повна презентація за посиланням (*PDF)

Зрештою, про співпрацю і про те, що йдеться саме про нейромережу Каспєрского прямо заявляють на сайті компанії.

Безпілотник з нейромережою – не єдиний проект, у якому Каспєрскій співпрацює з “Альбатросом”. Є друге дітище Турова і Клєшніна, де “Альбатрос” також має вагому роль. Воно називається Kaspersky Antidrone. Ідеться про системи протидронової безпеки, орієнтовані на промислових споживачів. Це комплекс радарів та відеоапаратури, яка фіксує польоти дронів на певній території. В основі всього – знову ж нейромережа. Якщо безпілотник залітає у певне місце, то система в змозі перехопити управління ним і повернути до точки вильоту. Про великий фінансовий успіх проекту писала російська редакція Forbes у березні 2023-го.

У Kaspersky Lab приховують більшість замовників системи Антидрон. Пояснюють це тим, що “досить делікатна зараз історія” (після повномасштабного вторгнення РФ до України – ред.). Однак у розпорядженні “Кібер Спротив” та InformNapalm є частковий перелік таких об’єктів. Серед них ЧТПЗ (завод у Чєлябінску, який виробляв труби для газогону Північний потік), “Норникель” (один із найбільших у РФ металургійних комбінатів), Мозирський НПЗ (нафтопереробний завод у Білорусі).

Усі ці дані отримано з витоку “Альбатроса” (AlabugaLeaks), адже компанія виконує роль “інтегратора” під час продажів системи. Це означає закупівлю необхідного обладнання (як у випадку з лідаром OPAL, що вже показано), допомогу з документами, навчанням персоналу роботі з системою, тощо. Як це працює продемонстровано нижче на прикладі договору з Мозирським НПЗ.

Якщо звернути увагу на дату листа – 14 березня 2023-го – то події відбуваються через рік після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та через 2 місяці після перенесення виробництва “Альбатрос” до Єлабуги. На той момент у ЗМІ вже з’явилися повідомлення про плани Кремля стосовно виробництва аналогів “Шахедів” у Татарстані. Зараз вже чітко відома роль “Альбатроса” у цьому. Проте бодай заяви Kaspersky Lab про розрив співпраці зі своїм багатолітнім партнером – немає.

Є також помітна деталь, на якій варто акцентувати. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Kaspersky Lab припинила афішувати свою участь у розробці безпілотника “Альбатрос М5”. Натомість, просування системи Антидрон, де участь “Альбатроса” не така помітна, посилилося.

Артилерійський коригувальник

У 2019 році команда “Альбатрос” опікувалася не тільки участю в конкурсі “Одіссея” та новими технологіями для пошуку людей, які заблукали. В жовтні того року головний інженер компанії Спірідонов створив документ під назвою “По корректировке артиллерии”.

З документу слідує, що для перетворення БПЛА на артилерійський коригувальник потрібно передусім опанувати технологію нейромереж.

Як вже описано, того ж року розробники Kaspersky Lab допомогли “альбатросівцям” з розробкою і апаратного, і програмного рішень стосовно нейромереж. Носієм технології став “Альбатрос М5”. Справа була за малим: довчити нейромережу.

І це їм вдалося. Отримана хакерами “Кібер Спротив” презентація бойової версії БПЛА “Альбатрос М5” свідчить про активне його використання на полі бою в Україні. А ще про активне використання нейромережі у процесі.

На сайті InformNapalm поки що публікується частина інформації про бойове застосування “Альбатрос М5”. Повністю про це буде у наступних частинах цього циклу матеріалів AlabugaLeaks.

Місток для перетоку технологій

“У нас проста і зрозуміла місія – ми будуємо безпечний світ“, – з цих високопарних слів Євгєнія Каспєрского починається розповідь про компанію на сайті Kaspersky Lab.

Більшість знає її виключно як розробника однойменного антивіруса, але наразі компанія вийшла за межі антивірусних продуктів. Формально усі продукти Каспєрского створені “виключно для цивільного застосування“. Про це співробітники компанії повторюють з приводу і без (ймовірно, щоб і далі уникати санкцій). Логотипу Kaspersky Lab немає на військовому варіанті “Альбатрос М5”, на відміну від його “аграрно-рятувальної” версії. Але по суті йдеться про один той самий безпілотник та можливості, що забезпечується перетоком технологій Kaspersky Lab з цивільної у військову сфери.

Тож компанія “Альбатрос” щонайпізніше з вересня 2022 року застосовує безпілотники власного виробництва у війні РФ проти України. Серед ключових елементів бойового застосування БПЛА “Альбатрос М5” – нейромережа, яка на борту безпілотника аналізує об’єкти та цілі. Двоє розробників нейромережі “Альбатроса” є водночас і працівниками компанії Kaspersky Lab, де опікуються проектом Antidrone. Офіційним партнером Каспєрского на напрямах розробки нейромереж та систем захисту від дронів є той самий “Альбатрос”. І хоча повномасштабна війна триває понад два роки; сам “Альбатрос” нещодавно перевіз виробництво в Єлабугу, де бере участь у збиранні російських аналогів дронів-камікадзе Shahed-136, – жодної інформації про розрив співпраці між Kaspersky Lab та “Альбатросом” немає. А проти самого російського технологічного флагмана Kaspersky Lab досі не застосовані ефективні західні санкції. Тому Kaspersky Lab може купувати обладнання, навчати фахівців, створювати нові продукти, а далі ці продукти будуть використовуватись рашистами у агресивній війні проти України. Тому обмеження, накладені на РФ в технологічній галузі, не повинні мати виключень і російська компанія Kaspersky Lab повинна також потрапити під ефективні санкції.

Читайте інші публікації InformNapalm на основі даних від хактивістів “Кібер Спротив”

Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.

InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільноти та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів спільноти або підтримати InformNapalm своїми внесками.