Що пишуть про Україну в США: ТОП-5 головних публікацій

Falcon Born

4 роки ago

Волонтер міжнародної спільноти InformNapalm із США Андрій Григанський підготував для наших читачів черговий огляд публікацій, що стосуються України, які поширювались в американських медіа за період з 11 по 17 грудня 2019 року. Ці матеріали дають змогу відчути настрої та почути головні меседжі, що лунають у США стосовно України.

Минулий тижень головні періодичні видання США продовжили активно висвітлювати імпічмент чинного президента США Д. Трампа і роль України у подіях, пов’язаних з імпічментом. Певну зацікавленість також викликала зустріч президентів України, Росії, Франції та Німеччини у пошуках шляхів мирного врегулювання російсько-української гібридної війни, більш відомої у західних ЗМІ як «український конфлікт». Оскільки нового фактажу обмаль, більш цікавими видаються роздуми та оцінки експертів на теми подій, пов’язані з Україною. Минулого тижня не всі топ-видання опублікували якісь дійсно цікаві статті на українську тематику, тому для освітлення певних питань довелося «спуститися» нижче у рейтингах і вибрати одне видання «калібром поменше».

The Los Angeles Times

У статті Opinion: Republicans acknowledge Russian election interference. So why are they so irrational about Ukraine? для The Los Angeles Times J. Goldberg аналізує мотиви дій очільників республіканської партії у процесі імпічменту їхнього лідера, президента США Д. Трампа. На думку автора, всупереч риториці демократів, республіканці розуміють, що за втручанням у вибори 2016 р. стоїть саме Росія. Але проблема в тому, що вони також вважають, нібито Україна робила це саме. Для цього вони посилаються на висловлювання окремих громадян України та їхні дії, які можна з дуже великою натяжкою розцінити як приклади втручання з боку держави. Вони без докорів сумління ставлять знак рівності між сумнівними доказами «українського втручання» та всеохоплюючою спецоперацією російських спецслужб, яка допомогла Д. Трапму перемогти на виборах. Також цей аргумент активно використовується республіканцями для відбілювання тиску Трампа на Україну, щоб запобігти його імпічменту.

Все це безумовно є пропагандистським подарунком від Путіна. При цьому путінська пропаганда нічим не відрізняється від трампівської і переходить всі межі здорового глузду. Згідно цієї теорії змови, Україна нібито втрутилася у вибори, щоб допомогти Х. Клінтон, в результаті чого завдала нищівного удару її кампанії, зламавши сервери демократичної партії і переклавши всю підозру на Росію. Немає жодних свідчень такої безглуздої активності з боку України, натомість більш ніж досить юридично доведених фактів цілеспрямованого російського втручання. Як написав колишній чемпіон світу з шахів Г. Каспаров одразу після виборів 2016 р. в США: «Метою сучасної пропаганди є не лише дезінформувати або проштовхнути певну ідею. Мета – виснажити ваше критичне мислення, щоб знищити правду». Мабуть, це найбільш точне визначення стратегії Трампа (і його захисників) стосовно України.

USA Today

M. O‘Hanlon у статті President Trump’s instincts on Ukraine have been bad, but he’s right about one thing для рубрики Opinion газети USA Today також перераховує всі негативні і неправильні погляди Трампа на Україну, які врешті решт призвели до його імпічменту. Але він також намагається проаналізувати вади американської довготривалої політики відносно України, які лише шкодять їй на шляху до демократії і заможного життя згідно світових стандартів. На думку автора, було неправильним у 2008 р. пообіцяти Україні, а також Грузії, перспективу членства в НАТО, що лише спонукало Росію до агресії та захоплення частини території цих двох країн. Проте, автор не ставить під сумнів прагнення України (і Грузії) до самостійного розвитку і вибору політичного та економічного курсів, як це робить Трамп, мавпуючи вираз Путіна, що Україна не є «справжньою країною». Членство в НАТО слід було пропонувати з проробленою дорожньою картою і чітким визначенням етапів та часом їх проходження. Подібні чіткі плани слід було розробити й для інших напрямків просування України шляхом демократії та економічного прогресу. Відсутність такої політики з боку США та інших розвинених країн призвела до того, що Україна на сьогодні десь учетверо відстає за всіма економічними показниками від Польщі, у той час як років із 20-25 тому обидві досить подібні країни мали приблизно однаковий потенціал. Натомість політика Трампа лише погіршила всі хиби американських стосунків з Україною. Замість допомоги у подоланні корупції та економічних реформах Трамп займається булінгом України на користь Путіну та імперської політики Росії. Проте, на думку автора, ніколи не пізно виправляти заподіяне, і 30-й ювілей падіння Берлінської стіни може стати дуже знаковим для початку цього руху вперед.

Wall Street Journal

Традиційно республіканські видання і протрампівські Vox News досить часто публікують критичні статті на тему імпічменту Д. Трампа. Так, посилаючись на Wall Street Journal А. Ward у статті Amid impeachment, Trump and Giuliani are still coordinating on anti-Biden dirt зазначає, що попри весь прогрес імпічменту Трамп його особистий адвокат Р. Джуліані продовжує координувати пошуки в Україні компромату на Дж. Байдена, основного політичного суперника Трампа. Джуліані нещодавно повернувся із чергового візиту до Києва, де він збирав інформацію про роботу сина Байдена в Україні, а також намагався довести, що саме Україна, а не Росія втрутилася у президентські вибори в США у 2016 р. Трамп поцікавився результатами візиту Джуліані щойно літак з ним торкнувся землі минулої суботи, а Джуліані вже встиг зустрітися з Трампом у Білому домі. За свідченнями обох, матеріалу набралося більш ніж досить, звіт на 20 сторінок. Це означає, що розслідування в Україні продовжується, як заявив Джуліані в інтерв’ю журналу Wall Street Journal. Тобто Трамп сподівається, що Сенат (переважно республіканський) під час голосування виправдає його. Більше того імпічмент не заважає йому і далі будувати плани на вибори у 2020 р., тобто він від «українського скандалу» нічому не навчився.

The New York Times

L. Aron і L. Kokonos у статті Why Nothing Happened for Ukraine для The New York Times розмірковують, чому Україна нічого не досягла під час мирних переговорів з Путіним у Парижі. Спершу автори коротко, але досить чітко змальовують ситуацію, в якій знаходиться Україна внаслідок нападу на неї Росії. Головною причиною відсутності результатів переговорів є непоступливість Путіна, який наполягає на прямих переговорах з лідерами злочинців, які озброєні, навчені та контрольовані Кремлем у Донецьку та Луганську, а також приєднання цих окупованих територій до України на умовах Кремля. Цим Україна буде повністю позбавлена можливості далі рухатися у бік НАТО та ЄС. Так званні про-кремлівські сепаратисти у Раді завжди зможуть ветувати цей рух, у випадку незгоди решти України Путін завжди зможе знову почати новий етап гібридної війни. З іншого боку, президент України Зеленський, як вважають автори статті, теж нібито відмовився поступатися і вирішувати будь які політичні питання поперед отримання контролю над кордоном та виведення російських військ. На жаль, зараз країни західної демократії більш схильні до Путіна, ніж до України, до якої вони вже виробили т.зв. «українську втому». Трамп відверто закликає запросити Путіна назад до великої 8-ки. Згідно опитувань, 69% німців хочуть повноцінного економічного партнерства з Росією, і лише кожен четвертий бачить сенс у продовженні санкцій. Макрон розглядає Україну як «зону безпеки» від путінської Росії, де можна поставити стоп, домовившись із Путіним, а потім прийняти Росію як європейського партнера. Проте, автори застерігають від такого помилкового сприйняття ситуації. Вони називають Путіна президентом війни, якого не зупинять загравання і подачки. Більше того, зростаюча мілітаризація Росії та пробудження в ній імперської агресивності проглядаються неозброєним оком. Якщо Україна стане європейською державою з розвиненою економікою, високими стандартами життя та політичними свободами, то народ Росії неодмінно поцікавиться у свого лідера, чому «братній» народ «малоросів» все це має, а вони ні. Такий розвиток подій Путін ніколи не сприйме, а умилостивлення агресора лише спонукає його до нарощування агресії.

The New York Magazine

Стаття J. Chait Report: Trump’s Ukraine Extortion Scheme Was Financed by Russians була опублікована одразу кількома поважними виданнями, серед яких також і The New York Magazine.

Президент Трамп знаходиться в епіцентрі імпічменту із-за примушування іншої країни до дискредитації свого політичного опонента. Але це не просто якась країна, а жертва агресії Росії. Росія продовжує вторгнення углиб території України, що Трамп використав як важіль для своїх вимог. Особистий інтерес Трампа переважив національні інтереси США і є безпосереднім бенефіціантом у цьому шантажі. Іншим бенефіціантом є Путін.

Трамп позиціонується таким собі яструбом у відносинах з Росією, постійно підкреслюючи, що зробив для захисту України набагато більше за Обаму. Але федеральні слідчі встановили, що помічник Трампа Парнас отримав один мільйон доларів з російського банку перед своїм арештом. Таким чином, виглядає так, що Росія профінансувала оборудку Трампа з тиском на Україну. Парнас неодноразово зустрічався з особистим адвокатом Трампа Р. Джуліані і з самим Трампом. Більше того, Трамп особисто дав Парнасові чіткі вказівки щодо його діяльності в Україні, за словами останнього. Неодноразово зазначено, що Парнас представлявся в Україні агентом як Трампа, так і Джуліані. Більше того, «безплатний» помічник Трампа Джуліані отримав від Парнаса півмільйона доларів.

Що отримала Росія взамін? Чимало. Трамп затримав військову допомогу Україні. Він затягував із зустріччю з президентом України, якої останній так безуспішно добивався, посилаючи цим чіткий сигнал для України про відсутність підтримки США. Напроти, минулого тижня він зустрівся з міністром закордонних справ С. Лавровим, що спонукає Росію діяти більш нахабно. Більше того, значна частина дій Росії в Україні спрямована на посилення свого впливу всередині країни. Росія фінансує зграї корумпованих проросійських політиків для досягнення своїх цілей. У свою чергу, вона їх використовує для демонстрації буцімто природженої корумпованості України, щоб відлякувати потенційну допомогу Україні від країн Заходу. Прикладом такої діяльності може служити відбування покарання П. Манафортом за роботу на проросійську партію регіонів в Україні., оплачену російськими олігархами. Джуліані буквально перейняв естафету від нього, зустрічаючись в Україні практично з тими самими агентами російського впливу – колишніми регіоналами. Він відкрито підтримує коло осіб, у яких Росія хоче бачити очільників України.

З типовою нахабністю, Трамп наполягає, що його діяльність в Україні слід розцінювати як анти-російську. Між тим, він переклав американську зовнішню політику на агентів, буквально проплачених Росією.

Зауваження: факт отримання Парнасом грошей від російського банку не означає конче інтереси держави. Проте, є досить підстав вважати гроші від російського олігархату оплатою безпосереднього замовленням російського уряду. Зокрема, боси російських кримінальних кіл, з ким Парнас нерозривно пов’язаний, оперують у тісній змичці з державою. Хоча й можливо, що гостра зацікавленість Кремля в аферах трійки Джуліані-Парнас-Фруман просто випадково співпала з їхніми намаганням заробити грошей на стороні у цій справі, проте, такий сценарій малоймовірний.

InformNapalm дуже потрібна ваша підтримка – детальніше тут.

Читайте також цікаві матеріали від InformNapalm

Огляд підготував Андрій Григанський, спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0).

Підписуйтесь також на сторінки спільноти InformNapalm в Facebook / Тwitter / Telegram і тримайте руку на пульсі нових публікацій спільноти.