Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm розповіли як звільнення Володимира Цемаха сприйняли в українському суспільстві, чому цей прецедент небезпечний для України на міжнародній арені і як українська влада потрапила у «мирні» капкани Кремля. Звісно, ми усі радіємо локальній перемозі звільнення частини українських політичних в’язнів, але не можемо не бачити і не попереджати про ризики подальших стратегічних втрат.
5 вересня, мов грім серед ясного неба пролунала новина, що Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Володимира Цемаха, якого в ході безпрецедентної спецоперації наприкінці червня примусово евакуювали з глибокого тилу окупованої території українські спецслужби. Тоді ця подія стала справжньою перемогою, яка згодом перетворилася на ганебну зраду.
Відомо, що Володимир Цемах не тільки був причетним до формування терористичної групи, а і в свій час керував підрозділом протиповітряної оборони бойовиків «ДНР» в місті Сніжне. Вже після його затримання журналісти видання “Настоящее время” знайшли архівне відео за 2015 рік, на якому Цемах обмовився російським пропагандистам, що ховав той самий «БУК» і бачив звідки він стартував. Звісно, слово «БУК» пропагандисти з РФ намагалися запікати, мов якийсь матюк, проте контекст всього речення не залишав сумнівів, що мова йшла про той самий російський ЗРК «БУК», який збив рейс MH17.
Швидке рішення суду про звільнення Цемаха з-під варти під «чесне слово», ще й без зобов’язання носіння електронного браслету, не враховуючи, що ця людина не тільки звинувачується у тероризмі проти України, а є можливим співучасником іншого масштабного злочину проти людства – виглядає як політичне рішення зверху.
І це одразу нам дає дві погані новини: перша – суд в Україні залишається в ручному управлінні керівництва держави та буде приймати будь-які, навіть заздалегідь злочинні рішення, порушуючи всі норми та протоколи на вимоги перших осіб.
А друга погана новина, що це рішення цілком та повністю вигідне лише РФ і одразу загоняє Україну за прапорці можливої втрати міжнародної підтримки, бо напередодні цього рішення 40 депутатів Європарламенту зверталися до президента України з офіційним зверненням та проханням не видавати Цемаха Росії.
Зрештою, Володимир Цемах – громадянин України і не існує жодного легального варіанту включати його у списки на обмін та передавати його на вимоги РФ. Проте, його звільнення з-під варти відкриває простір для легкої втечі такого цінного свідка, або його зникнення в ході спецоперації вже російських спецслужб.
Як би там не було, але ще одним сигналом є те, що президент РФ Володимир Путін синхронно з рішенням київського суду, виступаючи на пленарному засідання на Східному економічному форумі у Владивостоку заявив, що переговори про обмін з Україною близькі “до фіналізації” та обмін полоненими буде масштабним.
Державна зрада чи «хитрий план»
Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm провела неофіційне опитування серед особисто знайомих спецслужбівстів різних структур та відомств з ГУР, СБУ та ССО, а також серед офіцерів ЗСУ, щоб дізнатися чи є звільнення Цемаха на їх думку «зрадою національних інтересів» чи це все ж таки може бути «багатоходівкою», там собі «хитрим планом», який може обіграти Росію. Звісно, опитування не репрезентативне та в ньому прийняли участь небагато офіцерів, при цьому на умовах анонімності, проте, його зробили щоб заміряти певні інсайди і, можливо, почути, що не все так погано. Виявилося, що абсолютно усі контактні особи висловили схожі оцінки. Офіцери підкреслили, що шоковані рішенням суду і його швидкість можна пояснити лише тим, що президент Володимир Зеленський бажає за будь-яку ціну продемонструвати свою спроможність звільнити заручників, тому іде на поступки і швидкі необдумані кроки.
Влада, не реагуючи на прохання міжнародних партнерів, які всі ці роки підтримували Україну, намагається заробити «славу миротворців» перед електоратом, не розуміючи, що штовхає Україну у безодню та відкриває двері для ще потужнішої російської агресії, від якої загинуть ще тисячі українців. Ця агресія не забариться, якщо міжнародна підтримка для України стане слабшою і санкції будуть зняті.
Після публікації матеріалів із неофіційними коментарями представників спецслужб, засновник та головний редактор сайту спільноти InformNapalm Роман Бурко також провів бліц-опитування серед читачів у твіттері, яким задав таке ж питання: чи звільнення Цемаха є «зрадою інтересів України» чи «багатоходівкою». Опитування тривало 1 добу, в ньому прийняли участь 1833 читачі, з них абсолютна більшість – 83% відповіли, що це дійсно «зрада» і тільки 14% оптимістично сподіваються, що за таким рішенням може ховатися якась багатошарова гра спецслужб або української влади разом з міжнародними партнерами. Решта в коментарях висловлювалась, що це може і «Багатоходівка», проте в одні ворота на користь Кремля.
#Україна #MH17
Звільнення #Цемах‘а з-під арешту під «чесне слово» на вашу думку це:— Roman Burko (@newsburko) 5 вересня 2019 р.
І це вже навіть не анонсоване Зеленським підчас виборчої компанії «домовитись десь посередині хоч з самим чортом», це цугцванг, в який потрапляє Україна завдяки недалекоглядним чи прямо злочинним рішенням політичної верхівки.
6 вересня журналіст видання Цензор.нет Віолетта Кіртока також повідомила на своїй сторінці у Facebook, що спецоперація українських спецслужб по евакуації Цемаха, як цінного свідка для міжнародного суду не пройшла безкровно. За даними журналістки, підчас операції загинув Народний Герой України, розвідник Олександр Колодяжний. Крім того важко поранений був ще один спецпризначинець, прізвище якого не називається.
Проте, в соцмережах є і «адвокати Диявола», які знаходять виправдання звільненню Цемаха і висловлюють думку, що за заручників Кремля можна заплатити будь-яку ціну та апелюють до матерів політичних бранців, як до останньої інстанції. А деякі закидають, нібито ЄС та окремо Нідерланди не треба слухати взагалі, бо вони «самі йдуть на поступки Москві і обговорюють торгівлю». Це цинічна маніпуляція та емоційний шантаж, яким намагаються перекинути увагу суспільства від справжніх причинно-наслідкових зв’язків і загнати українців у пастку логічної помилки. Таки пастки росіяни дуже часто та вправно використовують в інформаційній війні. Якщо йти на поводу забаганок Путіна, то сьогодні це буде видача Москві на тарілочці Цемаха, завтра – визнання Криму «російським», а післязавтра – статус колонії РФ та взагалі втрата суверенітету? Невже задля цього на цій гібридній війні РФ проти України вже загинули тисячі українців, мільйони родин постраждали від агресії чи окупації, а «мир» на умовах Кремля представляють як політичну перемогу. Такий «мир» можна вважати лише каптуляцією, такою ж гібридною, як і вся ця війна.
В серпні 2016 року найвідоміший український політичний в’язень Олег Сенцов в своєму листі з російської тюрми вже писав про такі пастки, які може використовувати російська влада і попереджав:
«Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться. Використовувати нас як зброю проти ворога – так. Знайте, що ми – не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами в кришку труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що ці цвяхи не зігнуться».
Радіємо разом, але попереджаємо про ризики
7 вересня Росії віддали Цемаха та інших шпигунів, зрадників та терористів, через яких загинуло багато українських військових. Але натомість Україні віддали і деяких відомих політичних бранців Кремля. Ми, безумовно, радіємо локальній перемозі. Радіємо, що Сенцов, Балух та інші бранці, за яких всі ці роки волонтери InformNapalm тримали кулачки та писали статті з вимогою їх звільнення з полону Кремля, перекладаючи багатьма мовами, тепер на свободі.
Волонтери InformNapalm також проводили партизанські акції у Криму на підтримку захоплених українських моряків і добре, що вони тепер на волі.
Але присмак “зради” та відчуття програної більш масштабної битви відчувається у повітрі. Бо Росія спромоглася, щоб на великій політичній арені її стали представляти не в якості агресора та окупанта, а в якості «миротворця», а Путіна – людиною, з якою нібито можна домовлятись. Проте, насправді жодні договори, підписані з агресором не коштують навіть паперу, на якому вони написані. І на які ще поступки пішла влада заради політичного піару покаже час.
Вже зараз експерти прогнозують, що далі влада може піти на прийняття умов РФ по Донбасу, зняти блокаду Криму та поступово змінити прозахідний вектор на зручний для РФ формат буферної зони та території геополітичного впливу Росії. Сумно, але нехтуючи життями тисяч українців та їх боротьбою офіційний Київ показав, що він може піти на поступки Кремлю. Він показав союзникам, що готовий приймати будь-які умови Москви і попередні 5 років боротьби на міжнародному дипломатичному рівні були перекреслені. Це бентежить, бо у тактичної перемоги звільнення лише частини бранців (більша їх частина все ще в полоні), є присмак стратегічного програшу, який може призвести до ще більших втрат, бо поступки Путіну були зроблені дуже швидко, нехтуючи проханнями союзників.
Читайте також: Порівняння звітів ООС та ОБСЄ за 5й тиждень “перемир’я” на Донбасі (Інфографіка)
