Команда редакції InformNapalm не раз вже повідала про проблемні місця та второвані “Стежини Хо Ши Міна” не тільки зоною АТО, але й крізь російський кордон до нас.
Постійні сигнали нашим постам на державній межі про «діри у тині» дають наразі кволі плоди. І найважче з цим склалось в Луганській області.
Терористична діяльність Росії у підтримці бойовиків на нашому Сході поволі виростає у пряму воєнну інтервенцію, коли цілі колони зброї та військової техніки без завад сочаться в українські землі.
Поблизу кордонного посту Ізварине (Краснодон, Луганська обл.) ночами точиться без упину перекидання терористів на тентованих КамАзах. Останніми днями там помічають і БТРи. Крім того, неподалік залізничного мосту, що повз ізваринську сторожу, бойовики вже наразі змурували можну твердиню й щодалі міцніють.
Біля Станиці Луганської цю ніч зауважили переміщення плавного транспортера ПТС-3, що на озброєнні РФ. Його створено для перекидання десанту, десантної переправи артсистем, колісних та гусеничних тягачів, бронетранспортерів, автомобілів, різноманітних вантажів та особового складу через водні перепони. Нагадаємо, що цими місцями тече доволі повновода річка Сіверський Донець, яка подекуди йде межею України з Росією.
Тут рясніє фактами на підтвердження того, що операція з умовним іменем “Сито” триває. Потайна, неоголошена війна з Росією набирає обертів, доки світова спільність криє очі на ці події, хитаючи головою, а українські сильники точать дальшу борню із гідрою, яка по стинанні однієї голови, ростить собі з десяток нових…
Не схильні ми чинити паніки, проте й замовчувати ці тяги уважаємо за хибу. Сьогодні першим ділом слід «зашити» український кордон у дірах просякання російської військової техніки та посіпак з бойовиків т. зв. “ДНР/ЛНР”. Як рече нам епос, голову гідрі належно припалити, а не лише зітнути…
4 червня 2014 року
За матеріалами Roman Burko
(с) При передруку та використання матеріалу посилання на автора та наш проект обов’язкове
Переклад на українську мову Геннадія Шевченка
