Нагадуємо, що 6 листопада на сайті команди InformNapalm було опубліковано матеріал з відеозверненням військовослужбовця в/ч 30616-6 (523-й гвардійський навчальний мотострілецький полк) сержанта російської армії Євгенія Тура (докладніше можна ознайомитися тут: https://informnapalm.org/ua/v-merezhu-potrapylo-video-rozpovidi-serzhanta-zs-rf-pro-vijnu-v-ukrayini/).

Відео під назвою «Я в Слов’янську!!!» Євгеній Тур опублікував на своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакті» (https://vk.com/id106286824) 5 листопада.

Також в нашому розпорядженні є повна версія інтерв’ю з Євгеном. На жаль, якість пристрою звукозапису не дуже хороша, тому є спотворення голосів:

Наша публікація мала досить широкий суспільний резонанс, і відео зі сторінки російського сержанта швидко розлетілось у вітчизняних та закордонних ЗМІ, щоправда, дехто додав йому скандального відтінку, назвавши відео «Зверненням російського військового до Путіна». Та це вже питання порядності окремих ЗМІ, а не нашого каналу. На відео сержант не звертався до Путіна, а просто відповідав на запитання людини за кадром.

Через те що наявність відео, знятого на фоні вокзалу в Слов’янську, не залишила для російської пропаганди шансу оголосити, що військових РФ в Україні немає, то пропагандисти вдалися до більш вишуканого прийому, назвавши цього військовика актором, а його сторінку – фейковою.

Що ж, звернемося до додаткових фактів.

Йдемо спостерігати за сторінкою сержанта в соціальній мережі «ВКонтакті». Ні, нас не цікавить, що пише він чи хтось від його імені, нас цікавить, що пишуть про нього:

Простежимо за коментарями до допису і до відео. Перших два коментарі до відео:

Дивимося сторінки користувачів:

1. Федір Конюхов (http://vk.com/id24373052)
   2. Олена Діденко (http://vk.com/enka_penka)

Обидві сторінки жителів Володимира, які, судячи з коментарів, знають Євгенія особисто. Сторінки не фейкові.

Коментарі до посту:

1. Михайло Новіков (http://vk.com/mike_angel), знову з Володимира. Запевняє, що особисто знайомий з Євгенієм:

Сторінка користувача вочевидь не фейкова. Перший запис 12 січня 2009 року.
Йдемо далі. Дедалі цікавіше.
Ось ще один коментар від  Анатолія Майорова (https://vk.com/id133881308):

Ось, власне, й сам Анатолій.

Та це тільки для затравки. Далі – більше.
До нас потрапили списки одного з підрозділів, де Євгеній Тур служив (у списку під №22):
Ми вирішили пройтися по цьому списку і знайти його товаришів по службі в соцмережах. Ось дехто з них:

1. Карелін Єгор Сергійович (https://vk.com/senninha)
2. Васильєв Михайло Вікторович (https://vk.com/id13178578)

3. Кочнєв Віктор Сергійович (https://vk.com/id18087663)

4. Звєздєнков Дмитро Вікторович (https://vk.com/id24781759)

5. Аліскендеров Рустам Абулайтамович (https://vk.com/id45863494)

6. Арбузов Євгеній Сергійович (https://vk.com/id63647228) – він, до речі, зробив репост відео зі сторінки Євгенія Тура:
7. Садков Михайло Михайлович (https://vk.com/id133400159)

8. Врублевський Михайло Сергійович (https://vk.com/id154964979)

9. Алієв Зейнітдін Кічібекович (https://vk.com/sershant94) – любить робити селфі.

10. Багандов Магамед Расул (https://vk.com/rbagandov)

11. Іванов Анатолій Владиславович (https://vk.com/id240481444)

12. Поздєєв Євгеній Андрійович (https://vk.com/id247619503)

Під час пошуку доказів ми паралельно провели невелике соціологічне дослідження, під час якого виявили, що в середовищі російських військових процвітає девіз:
«Кидай товариша в біді і в будь-якій незрозумілій ситуації ховай голову в пісок».
На пряме запитання: «Ви знаєте Євгенія Тура?» – тільки Расул сказав, що знає, інші починали віднєкуватися, хоча підніше Арбузов навіть зробив репост відео із Слов’янська зі сторінки Євгенія.

Цікаво, що РФ нагороджує терористів на Донбасі різними грамотами і медальками, але кадрових військових, які потрапили  полон чи загинули, просто забуває, відмовляючись від них як через офіційні рупори пропаганди, так і з допомогою дрібних тролів.

Ну що, кадровий сержант ЗС РФ Євгеній Тур Батьківщині не потрібен? Якщо, за словами його російських знайомих, його немає, то й суду немає. Запам’ятайте, російські борці, ви тільки інструмент, безмозке м’ясо, за яке ваша Балькывщина не дасть і щербатої копійки…
Євгенію пощастило, він потрапив у полон до «укропів» і тепер п’є каву й розмірковує, що треба було «слухатися мами». Деяким його товаришам пощастило менше – вони стали удобренням в плодючій українській землі.
Вибір є завжди…

(с) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm, при передруці та використанні матеріалу посилання на автора і наш проект обов’язкове