За останні тижні у Польщі відбулися протести фермерів, невдоволених аграрною політикою уряду. Протести проявилися передусім у блокуванні доріг та уповільненні дорожнього руху. На цю ситуацію відреагувало Міністерство сільського господарства та розвитку села, організовуючи низку зустрічей з представниками невдоволеної суспільної групи (зокрема з Федерацією галузевих спілок виробників сільськогосподарської продукції та групами власників худоби). З повідомлень медіа, у середовищі протестувальників утворилася (неформальна) організація під назвою Спільнота споживачів і фермерів “Агросоюз”. Особою, яка претендує на місце лідера “спільноти”, є Міхал Колодзєйчак. Він досить раптово з’явився у польському медіапросторі, швидко отримав прізвисько “нового Анджея Леппера” (суперечливий польський політик, що трагічно помер, – міністр сільського господарства, віце-спікер Сейму, віце-голова Кабінету міністрів).

Після прочитання інформації на польських інформаційних порталах, складається враження, що “Агросоюз” та його лідер зовсім не поспішають знаходити компроміс з урядом. До того ж, “Агросоюз” ставить вимоги дещо стратегічного характеру (наприклад, нормалізація економічних відносин з Російською Федерацією). Сам лідер також має серйозні амбіції – цитата: “Нашою метою є створення набагато сильнішої за політичну партію організації, ми хочемо впливати на відповідні рішення політиків, незалежно від того, яку політичну сторону вони представляють”.

Ця організація нині є єдиною впізнаваною в медіа групою, яка заявляє про наміри проведення подальших актів протесту. “Агросоюз” також несе відповідальність за організацію відомих подій з 06.02.2019 р., які медіа охрестили “облогою Варшави”. Цей та попередні протести стали приводом до написання низки цікавих статей, що мають характер пропаганди та можуть бути спробою маніпуляції суспільною думкою.

Інформація про протести та вимоги фермерів дійшла також і до Росії. У російських медіа цю подію було представлено як масові акції польських фермерів, невдоволених політикою уряду Польщі (питання економічних відносин з Україною та Росією). На основі слів лідера “Агросоюзу” Міхала Колодзєйчака росіяни сформулювали  меседж, згідно з яким польські фермери вимагають від уряду припинення підтримки України (політичної, фінансової та в питанні імпорту українських сільськогосподарських продуктів до Польщі), а також нормалізації відносин з Російською Федерацією (можливість експорту польських товарів на російський ринок).

Заголовок: “Напруга зростатиме”: чому польські фермери вимагають, щоб Варшава перестала надавати підтримку Україні?”

Витяги зі статті: “Багато фермерів вважають, що однією з головних причин цієї ситуації є конкуренція з боку українського імпорту”. «Я не розумію нашу дипломатичну політику. Польща захищає Україну, яка нас не поважає, а після багатьох років торгівлі з Росією переговори з нею раптово припиняються». «Ми не хочемо співати російські патріотичні пісні, ми вважаємо цих людей давніми діловими партнерами. А сьогодні держава навіть не розмовляє з ними, – підкреслив Колодзейчак”. “Попри високі рейтинги зараз, підтримка правлячої партії “Закон і Справедливість” з часом зменшиться через політику, яку проводять консерватори”.

Заголовок: “Польські фермери заявили про свою передвиборчу повістку”

Фермери звинувачують нинішню владу в тому, що через  санкції проти Росії скоротився ринок збуту їхньої продукції, що Польщу відкрили для постачання продовольства з України.

Наведені приклади демонструють, як спритно російські медіа (зокрема контрольована Кремлем “RT”) використовують ситуацію для зміцнення наративів, які вони вже давно розповсюджували у власному інформаційному просторі. Протести фермерів та відповіді М. Колодзєйчака послужили машині російської пропаганди для зміцнення таких меседжів:

– Поляки невдоволені проукраїнським та антиросійським курсом уряду.

– Полякам набридли українці – всередині країни наростає конфлікт між поляками та заробітчанами.

– Поляки хочуть покращення стосунків з Російською Федерацією до такого ступеня, що можуть паралізувати дії чинного (антиросійського) уряду.

Інформація про протести фермерів не пройшла повз увагу польської редакції російської інформагенції Sputnik. Окрім серії матеріалів про самі протести, Sputnik опублікував принаймні два інтерв’ю з лідером “Агросоюзу”.

Заголовок: “Чи “Агросоюз” і “новий Леппер” ощасливлять польських фермерів?”

Цитата: “… нас хвилює те, що відбувається, що говориться про міжнародні відносини, про стосунки з Україною, Росією, про політику “на колінах” перед Західною Європою та Сполученими Штатами.” “А поведінка польського міністра, який їздить до Китаю та по цілому світу шукає ринків збуту, а над Росією, мабуть, навіть літаком не пролетить, лише оминає її, бо він русофоб, є для нас образливою, ми за цю його нерозумну політику багато платимо. Ми не вміємо протистояти Євросоюзу і риториці, нав’язаній Сполученими Штатами, яку повторюють наші керманичі, що ведуть антиросійську політику.”

Міхал Колодзєйчак представив журналісту Sputnik образ політичної лінії польського уряду, який ідеально підходить під наративи росіян. Особливо цікавим є фрагмент, у якому лідер “Агросоюзу” називає представників польського уряду “русофобами”, які проводять антиросійську політику. Черговою темою, вартою уваги, є частина про “політику на колінах” щодо США та Євросоюзу. Ці слова зливаються з наративами, пов’язаними з кремлівським баченням світу, в якому Польща є країною-сателітом США, що не має можливості вести проросійську політику, навіть якщо цього прагне польське суспільство (оскільки США проти). У частині російських медійних меседжів таке бачення поєднується з міфом про міцну русофобію, закорінену в польських політичних елітах. Згідно з цим наративом, русофобія не є розповсюдженою серед пересічних громадян Польщі, які навіть симпатизують російському народу (міф братерства слов’ян і т. п.).

Варто підкреслити, що медійні донесення про протести у досить цікавій формі з’являються також на польських порталах, які вважаються незалежними, правими, патріотичними і т. д. Добрим прикладом розповсюдження повідомлень, які намагаються маніпулювати суспільною думкою, є стаття, наведена нижче, опублікована на порталі Kresy.pl. Стаття була передрукована на “Niezależny Dziennik Polityczny”, відомий розповсюдженням матеріалів польської редакції Sputnik.

Заголовок: “За дружбу ПіС з Україною польські фермери заплатять мільярди злотих”

Ця стаття, хоч і не розповідає безпосередньо про протести, концентрується на ідеї, що продовження польським урядом проукраїнської політики принесе лише негативні наслідки. Згідно зі змістом статті, за “безумовну” підтримку України заплатять польські фермери. Публікація не лише підсилює у читачів невдоволення діяльністю уряду, але й спрямовує їхні негативні емоції в бік України. Тут варто зазначити, що розбурхування антагонізмів між поляками та українцями лежить у зоні інтересів Російської Федерації.

Цікавим є також факт заангажування так званих альтернативних порталів у будову масового напруження довкола протесту фермерів. Низка порталів, які вважаються малодостовірними (як наведений нижче), можливо, лише задля розширення кола читачів, публікує тексти, що роздувають значення протестів (“сенсація”) та представляють їх як переломну подію (наприклад, селянська революція).

Заголовок: “З останньої миті. Жахливі сцени у Варшаві! Фермери атакують поліцію, з’явилася голова свині”

Цитата: В Бога не вірять, честі не мають, а батьківщину давно продають, – скандує один з протестувальників. Погрожують, що виб’ють двері до Канцелярії голови Ради міністрів. Протест гучний, без перерви дзвонять клаксони і дудки, промовці не можуть стримуватися. Протестувальники обурюються відсутністю договорів контрактації, обіцяних Міністерством сільського господарства. Вони закидають уряду, що той дозволяє змішувати польські сільськогосподарські продукти з імпортними, серед них – з українськими. У випадку вад отриманої продукції втрати несуть передусім поляки.

Приділяючи увагу “Агросоюзу” та Міхалу Колодзєйчаку, так звані альтернативні портали формують переконання про силу і масовість руху. Креація позиції цієї організації та її лідера в інформаційному просторі може мати сильний вплив на суспільну думку. Внаслідок таких дій (координованих чи ні) читач ставиться до “Агросоюзу” як до організації, яка має сильну підтримку свого середовища, а до її лідера як до поважної особи (з медійної точки зору). У цьому контексті переконання, висловлені М. Колодзєйчаком, для читачів можуть виглядати як думка більшості (або значної частини фермерів). У кінцевому залишку, адресат цих меседжів переконується, що правляча партія майже спеціально нищить польське сільське господарство (вплив на виборчі переконання читачів), а Україна, яку поляки неодноразово підтримували, “встромляє ніж у спину” польській економіці. Тут варто зазначити, що низка так званих альтернативних порталів, які продемонстрували такого роду активність, у минулому регулярно розповсюджувала пропаганду польської редакції Sputnik. Згідно зі спостереженням авторки тексту “Російську пропаганду розповсюджують польські портали. Ми знайшли 23 такі сторінки!”, такі дії мають на меті “зламати бар’єр недовіри польських читачів”. Під цим слід розуміти, що поляки мало довіряли інформації з російського порталу у Польщі (Sputnik), однак сприймали ті ж меседжі, розповсюджені в ідентичних статтях на так званих альтернативних порталах (що претендують на візерунок патріотичних, правих, націоналістичних, і т. д.).

Протести невдоволених суспільних груп є природним явищем у політичному житті демократичних держав. Акції протесту та супутні їм події можуть, однак, використовуватися іншими державами для реалізації власних цілей. Нам важко ствердити, наскільки лідер “Агросоюзу” усвідомлює процеси, про які тут написано. Зрозуміло, однак, що його слова були використані для розповсюдження у Росії і Польщі корисних для Кремля наративів. Його суперечливі твердження, висловлені агенції Sputnik, та слова, які цитує RT, викликають занепокоєння. Мотивація так званих альтернативних порталів, яка штовхає їх на публікацію матеріалів, корисних для керівництва Росії (наприклад, підкреслення ролі українських товарів у ніби то “знищенні польського сільського господарства”), або ж таких, що створюють атмосферу напруження (свідоме перебільшення значення подій) також залишається таємницею.

Міхал Марек спеціально для InformNapalm. 
При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )
Тисніть репост і діліться з друзями
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук / Твіттер