Публікуємо першу частину нового OSINT-розслідування білоруської редакції міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm про ідентифікацію екс-бійців розформованого українського спецпідрозділу «Беркут», які продовжили службу в білоруській міліції і тепер придушують акції протесту проти режиму Лукашенка вже в Республіці Білорусь.

---

Уточнення раніше ідентифікованих даних

У результаті першого OSINT-розслідування, проведеного білоруської редакцією InformNapalm у 2017 році, були виявлені троє втікачів екс-бійців «Беркуту» на службі в міліції Білорусі: Микола Стогорняк, Сергій Гавриляк та Сергій Панасенко. Всі вони тепер співробітники ОМОН ГУВС Мінського міськвиконкому.

У ході нового розслідування були не тільки підтверджені дані фігуранта попереднього матеріалу Сергія Панасенка, але також встановлено його повне ім’я, точна дата і місце народження.

Панасенко Сергій Сергійович

Народився 01.02.1988 року в с. Ганнівка Березанського району Миколаївської області УРСР. Проживав у селі Улянівка Миколаївського району тієї ж області. Після закінчення строкової служби в армії був прийнятий в роту міліції особливого призначення (РМОП) «Беркут» при УМВС України в Миколаївській області.

У листопаді 2013 року в складі миколаївського підрозділу Панасенко був відправлений до Києва. Після перемоги Революції Гідності втік до Білорусі. Від режиму Лукашенка він отримав громадянство і службу в мінському ОМОНі.

Після публікації результатів попереднього розслідування Панасенко змінив назву свого облікового запису в соціальній мережі «VK» на «Сергій Чернобаєв», видалив фотографії та кілька десятків контактів зі списку друзів. Він також скористався можливістю соціальних мереж зробити свій аккаунт приватним і закрив доступ до нього. Однак його профіль повністю збережений в сервісах веб-архіву. Всі вилучені контакти були вивчені, що дозволило встановити особу ще кількох фігурантів цього розслідування.

Сергій Панасенко впізнаний на груповій фотографії, на якій також зафіксований фігурант попереднього розслідування, колишній «беркутівець» і чинний співробітник мінського ОМОНу Микола Стогорняк.

Бійці миколаївського «Беркуту» в місці свої постійної дислокації.  Під №1 – Сергій Панасенко, №2 – Микола Стогорняк

На фото на обмундируванні Панасенка видно погони, які свідчать про його належність до сержантського складу. Ймовірне звання – старший сержант.

У результаті розвідки відкритих джерел інформації (OSINT) встановлено, що Сергій Панасенко дав свідчення на суді проти одного з лідерів національно-демократичного руху Білорусі Дмитра Дашкевича. 31 грудня 2016 року Дашкевич був затриманий біля свого будинку і доставлений у відділення Первомайського РУВС Мінська. За його словами, це сталося без пояснення будь-яких причин з боку міліції. У цей день Дашкевич і його соратники планували зустріти Новий рік у центрі Мінська під біло-червоно-білими прапорами.

З огляду на багаторічну практику репресій у Білорусі, як правило, щодо громадських активістів під час судових засідань показання дають співробітники міліції, які їх затримували. Згідно з постановою про адміністративне правопорушення, проти Дашкевича свідчив саме Сергій Панасенко, зі слів якого, активіст нібито не підкорився законним вимогам співробітника міліції (ст. 23.4 КоАП РБ), у результаті чого Дашкевич був оштрафований на 50 базових величин (1150 рублів).

Фотокопія постанови №6/96-17 від16.01.2017 р. по справі про административне правопорушення щодо Дмитра Дашкевича

Характерно, що під час затримання Дашкевич робив відеозапис, який повністю спростовує слова Панасенка.

Також встановлено, що Сергій Панасенко брав безпосередню участь у фантасмагоричній історії із затриманням двох братів, мінчан Олександра і Віктора Кувшинових. Обидва окремо прибули до будівлі ЦВК 15 липня 2020 року, щоб подати скаргу на нереєстрацію кандидатів у виборчій кампанії. Після того, як прийом скарг було припинено, Олександр Кувшинов на велосипеді поїхав додому, але не зміг проїхати через оточення на проспекті Незалежності, яке виставив ОМОН. Його затримали і помістили в ізолятор тимчасового утримання на вулиці Окрестіна.

Момент затримання Олександра Кувшинова бійцями ОМОНу, які помістили його в автозак «способом повітряного перельоту».

Його брат Віктор Кувшинов був затриманий недалеко від будівлі Головпоштамту, куди він збирався подати скаргу поштою після закриття Центрвиборчкому. Обидва брати в результаті опинилися в одному автозаку.

Примітно, що Панасенко, який затримав Кувшинових, спочатку повідомив суду неправильне місце їхнього фактичного затримання. Відстань між місцем (вул. М’ясникова, 26), вказаним ним у протоколах про адміністративне правопорушення, і місцем фактичного затримання (пр. Незалежності, 11) становить півтора кілометра. Виходить, що Сергій Панасенко за шість років свого перебування в Мінську і служби в лавах столичної міліції так і не вивчив центр столиці Білорусі.

Селфі Олександра і Віктора Кувшинових в автозаку

Справа була відправлена судом в Московське РУВС Мінська на доопрацювання, після чого Олександр і Віктор Кувшинови були засуджені до 10 і 11 діб арешту відповідно. На всіх судових засіданнях Панасенко не був, за словами командира ОМОН ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитра Балаби, він нібито перебував у відрядженні за межами Мінська, проте якимось чином зміг дати свідчення про свою помилку, що стосується місця затримання братів.

З матеріалів адміністративної справи випливає, що до Олександра Кувшинова він застосував фізичну силу. У справі є і протокол опитування Сергія Панасенка.

Цей документ дає фактологічне підтвердження не тільки раніше виявлених точних ініціалів і дати народження Панасенка, а також є документальним свідченням служби цього екс-бійця «Беркуту» в рядах мінського ОМОНу. За деякими даними, Сергій Панасенко, ймовірно, служить в 5-й оперативній роті ОМОН ГУВС Мінського міськвиконкому.

Додаткові докази про службу в мінському ОМОНі були виявлені також в іншого фігуранта попереднього розслідування, колишнього «беркутівця» Сергія Гавриляка.

Гавриляк Сергій Миколайович

Народився 06.02.1984 р. в селі Зелене Миколаївської області УРСР. Після проходження строкової служби в армії був прийнятий в РМОП «Беркут» при УМВС України в Миколаївській області. Відряджений до Києва у складі миколаївського підрозділу в листопаді 2013 року. Після перемоги Революції Гідності разом з родиною втік до Білорусі.

Встановлено, що 21 вересня 2017 року Сергій Гавриляк і ще один мінський омонівець, Денис Шарець, брали участь у затриманні анархіста Романа Халілова. За словами Халілова, омонівці зупинили його на вулиці для з’ясування особи, але, хоч він дав їм свій паспорт, його затримали і доправили в РУВС.

Роман Халілов у суді / svaboda.org

Гавриляк і Шарець у суді Заводського району Мінська дали свідчення, що Халілов нібито хапав їх за форму, чинив опір і намагався спровокувати бійку. Ці свідчення стали підставою для звинувачення Халілова в непокорі вимогам міліції (ст. 23.4 КоАП РБ) і накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 15 базових величин.

Цікаво, що Сергій Гавриляк після розкриття інформації про його службу в МВС РБ змінив нікнейм свого аккаунту в соцмережі «VK» на «Олексій Кравченко», видалив інформацію про своє навчання в Миколаївському національному університеті, а також видалив з контактів практично всіх друзів і не залишив жодної фотографії.

Нові фігуранти розслідування

Завдяки зачистці Сергієм Панасенком свого аккаунту «VK» та аналізу видалених ним контактів зі списку друзів, були виявлені нові фігуранти розслідування – бійці спецпідрозділу «Беркут», які переїхали не тільки в Білорусь, а й на територію окупованого РФ українського Криму.

Примак Анатолій Анатолійович

Народився 23.04.1990 р. в селі Іванівка Арбузинського району Миколаївської області УРСР. Після проходження строкової служби був прийнятий в роту міліції особливого призначення «Беркут» при УМВС України в Миколаївській області. Разом зі своїми товаришами по службі втік до Білорусі після перемоги Революції Гідності. Боєць ОМОН ГУВС Мінського міськвиконкому.

В поле зору Анатолій Примак потрапив як колега «беркутівця» Миколи Стогорняка. Саме в цьому статусі останній позначив його у списку контактів свого аккаунту в «VK». Згаданий вище аккаунт Анатолія Примака на даний момент перебуває в замороженому стані, доступу до нього немає.

Під ніком аккаунта приведена інформація з розділу «освіта», з якої видно, що Анатолій Примак навчався в Національній академії внутрішніх справ України.

У результаті проведення ретельного аналізу акаунтів бійців миколаївського «Беркут» і зіставлення їх з контактами, видаленими Сергієм Панасенком, були виявлені ще два профілі Анатолія Примака, один з яких підписаний псевдонімом «Станіслав Семенюк» і на момент проведення розслідування був активний (1, 2) .

Після публікації в 2017 році інформації про виявлених у Білорусі «беркутівців», цей акаунт був зачищений, з нього було видалено приватне фото Примака, численні пости, а зі списку друзів – практично всі акаунти співробітників МВС РБ. Однак попередню версію акаунта вдалося виявити в кеші російської пошукової системи «Яндекс».

Збережений в кеші пошукової системи «Яндекс» акаунт Анатолиі Примака

Як аватарку для цього акаунту Примак використовував власне фото, зроблене поруч з кумедною скульптурою «Банщику» (народна назва «Веселий Вася») біля лазні №7 на вулиці Московській у Мінську.

Один з уже видалених постів у стрічці цього акаунту Анатолій Примак зробив 19 січня 2017 року. У ньому він розмістив спільне фото учасників спортивних змагань.

У результаті розвідки відкритих джерел інформації встановлено, що 17 та 18 січня 2017 року на базі Центру фізичної підготовки особового складу (ЦФПЛС) Мінміськвиконкому проходив чемпіонат з рукопашного бою серед співробітників мінської міліції. За даними державного пропагандистського видання «СБ. Білорусь сьогодні» і сайту БФСТ «Динамо», друге місце у найважчій ваговій категорії (понад 90 кг) посів боєць мінського ОМОНу Анатолій Примак (1, 2).

Ці інформаційні ресурси також опублікували фотографії з чемпіонату. Одна з них практично ідентична фотографії, розміщеній Примаком у його акаунті, тільки зроблена з іншого ракурсу.

Анатолій Примак – крайній справа / sb.by

На іншому фото Примак зображений під час суддівства результатів його спарингу, з, імовірно, співробітником ЦФПЛС.

Анатолій Примак цього разу не переміг / dynamo.by

Встановлено, що Анатолій Примак є учасником пабліка «Політика | ПМОП «Беркут» оплот спокою країни». У травні 2016 року адміністрація цього пабліка, щоб з’ясувати, хто серед її учасників був бійцем «Беркуту», розмістила спеціальне опитування. Ігноруючи всі заходи безпеки, на нього дав відповідь і Анатолій Примак, він також повідомив, що служить в спеціальному взводі ОМОНу.

За інформацією з власних джерел, у структурі Мінського ОМОНу є щонайменше два окремих взводи.

Нижче наводимо додаткові фото Анатолія Примака, зроблені до його втечі з України в Білорусь після перемоги Революції Гідності. Вони можуть допомогти виявити співробітників МВС, які, можливо, причетні до скоєння протиправних дій.

Цікаво, що прізвище цього миколаївського «беркутівця» фігурувало 6 березня 2020 року під час розгляду судом Центрального району Мінська адміністративної справи відомого громадського активіста і анархіста Білорусі Миколи Дедка за участь в акції «Свобода політв’язням» 26 лютого цього ж року в Мінську. Примака викликали до суду як свідка разом з іншим співробітником ОМОНу, але на засідання не з’явився – нібито через хворобу.

У ході проведення розслідування в поле зору потрапив ще один товариш по службі, екс-боєць спецпідрозділу «Беркут» Дмитро Анцупов. Він був виявлений серед контактів бійців миколаївського «Беркуту», а також чинних співробітників поліції України, які позначили його як колегу.

Анцупов Дмитро Ігорович

Народився 13.10.1975 року в м. Вольськ Саратовської області РРФСР. Проживав у Миколаєві. Один з ветеранів РМОП «Беркут» в Миколаївській області, на службу в цей підрозділ був прийнятий ще в 1990-ті роки.

 

 

Після перемоги Революції Гідності став офіцером нового спецпідрозділу міліції, сформованого з колишніх «беркутівців». Ймовірно, навесні або влітку 2014 року втік до Білорусі. Служить в ОМОН УВС Мінського облвиконкому.

Дмитро Анцупов під час практичної стрільби на полігоні, Україна

У результаті вивчення акаунтів соцмереж бійців миколаївської роти «Беркуту» Анцупов виявлений та ідентифікований на спільних фотографіях його товаришів по службі.

У місці дислокації миколаївського «Беркуту». Дмитро Анцупов – перший зліва. Фото зроблене не раніше листопада 2008 р.

На цьому фото також зафіксований останній командир миколаївського «Беркуту» підполковник міліції Дмитро Куликов (крайній праворуч), поруч з ним – його заступник, капітан міліції Анатолій Горбунов, який також може ховатися на території Білорусі (докладніше про нього в наступних частинах розслідування).

Вперше в джерелах відкритого доступу як співробітник міліції Білорусі Дмитро Анцупов був виявлений у матеріалі видання «СБ. Білорусь сьогодні». У публікації наведено інформацію про нараду в УВС Мінського облвиконкому, яка відбулася в липні 2018 року і була присвячена підбиттю підсумків роботи обласного загону міліції особливого призначення за перше півріччя. У нараді взяли участь заступник начальника УВС полковник міліції Віталій Козлов і командир мінського обласного ОМОНу майор міліції Сергій Белькевич. Екс- «беркутівець» Дмитро Анцупов впізнаний на опублікованій фотографії з цієї наради.

Дмитро Анцупов позначений червоним кругом / sb.by

Крім цього, Дмитро Анцупов був зафіксований у сюжеті державного телеканалу «СТВ» про складання іспиту на право носіння чорного берета бійцями ОМОНу, який проходив 20 листопада 2019 року. Сюжет опублікований на відеохостингу YouTube. На хронометражі, починаючи з 2:25 в епізоді з коментарем омонівця Івана Кудіна про складання іспиту, на задньому плані ліворуч видно чоловіка в цивільному, який разом з іншими спостерігає за спарингом бійців ОМОНу і озирається назад, наче аналізуючи ситуацію.

Кадри з видеосюжету телеканалу «СТВ». Дмитро Анцупов позначений червоним кругом

Цієї миті було достатньо, щоб об’єктив камери чітко зафіксував особу Дмитра Анцупова.

Ідентифікація Дмитра Анцупова методом порівняльного аналізу розкадровки відеосюжету «СТВ» з фотографіями з його акаунтів у соціальних мережах

Слід додати, що відеофіксація Анцупова була здійснена безпосередньо в місці дислокації мінського ОМОНу (вулиця Героїв 120-ї дивізії, 42).

З даних, опублікованих 26 жовтня 2020 року в телеграм-каналі «Кібер-Партизани», випливає, що Дмитро Анцупов є інспектором відділу спеціальної підготовки ОМОН міліції громадської безпеки УВС Мінського облвиконкому. Ця інформація заслуговує на довіру, оскільки вказана в ній дата народження фігуранта повністю збігається зі встановленою в результаті розслідування.

Представлена хактівістами посада Анцупова в Мінському обласному ОМОНі відповідає тій, яку він займав у миколаївському спецпідрозділі.

Встановлено, що станом на квітень 2014 року Дмитро Анцупов був заступником командира новосформованої спецроти і старшим інспектором бойової службової підготовки спецроти міліції Миколаєва, мав звання капітана міліції.

24 квітня 2014 року він взяв участь у тактико-спеціальних навчаннях на блокпосту для відпрацювання необхідних дій особового складу свого підрозділу по забезпеченню громадського порядку та недопущенню збройних конфліктів у Миколаєві, а також по фільтрації транспортних засобів та вжиття необхідних заходів у разі можливого прориву.

Дмитро Анцупов під час проведення навчань на блокпосту, квітень 2014 р., Миколаїв / news.pn

На питання журналіста про настрої в загоні Анцупов запевнив, що бійці мають патріотичні погляди і готові захищати свою Батьківщину і країну. Варто зазначити, що на момент цього інтерв’ю вже був окупований Крим, а на Донбасі півтора тижні в рамках повномасштабної антитерористичної операції йшли бої з російськими підрозділами.

Поки ми з’ясовуємо причини, чому Анцупов був змушений втекти в Білорусь, зрадити присязі на вірність Україні й вступити на службу в силове відомство Білорусі. Світло на це, однак, можуть пролити його власні повідомлення в акаунті соцмережі «ОК».

Через кілька місяців після сказаних ним слів про патріотизм і захист Батьківщини він, очевидно вже перебуваючи в Білорусі, вирішив відкрито заявити про своє ставлення до воєнної агресії Росії проти України:

Встановлено, що акаунт Анцупова – учасник пабліків, присвячених «Антимайдану», терористичному утворенню «Л/ДНР», а також прославлянню “величі і могутності Росії”. Крім репосту повідомлень з цих пабліків, Анцупов поширює тексти проросійського сепаратистського пабліка «За Одесу-маму».

Стрічка акаунта насичена штампами і наративами російської пропаганди про «карателів», «геноцид народу Донбасу», «київську хунту», «героїв-ополченців».

Чи був Анцупов завербований російськими спецслужбами і чи міг він, як представник командування одного з ключових силових підрозділів, виконувати поставлені перед ним завдання під час здійснення Росією на території Миколаївщини гібридної воєнної агресії в рамках проекту «Новоросія», має визначити українське слідство.

Випадок з Анцуповим – яскраве свідчення того, що попри переатестацію колишніх співробітників «Беркуту» та інших підрозділів, у МВС України можуть продовжувати нести службу щирі прихильники «російського світу».

Тож на сьогодні опублікована фактологічна інформація вже про 5 бійців розформованого українського спецпідрозділу «Беркут», яким диктаторський режим Білорусі не тільки надав притулок і громадянство, але і найняв їх на службу для власного захисту.

По суті, режим Лукашенка стає в один ряд з державою-агресором РФ, для якої демократичні перетворення в Україні та Білорусі є екзистенційною загрозою. Саме заради нейтралізації цієї загрози Росія інтегрувала в свій силовий репресивний апарат більшу частину втікачів «беркутівців».

Кількість же виявлених бійців «Беркуту» в Білорусі – не остаточна, у наступних частинах розслідування вона буде тільки зростати.

Денис Івашин, редактор InformNapalm Беларусь

---