
25 березня 2018 року патріотична спільнота Білорусі святкує велику дату – 100-річчя з дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. Офіційна влада вперше за багато років дала дозвіл на проведення масових святкових заходів, багато з них пройдуть у центрах білоруських міст. Це спричинило неприховану лють і шовіністичні спазми як в адептів «російського світу» в Білорусі, так і в їхніх старших товаришів у Російській Федерації. Незліченна кількість чорносотенних інформаційних ресурсів протягом останнього місяця вибухають обвинувальними та гнівними спічами на адресу Білорусі. В цих спічах наша країна набуває вельми виразного і такого знайомого нам з російської пропаганди про Україну образу ворога. Це змушує непокоїтися і проводити аналіз потенційних загроз, бо за цими ознаками неприхованої ненависті до нашої держави може ховатися підготовка до провокацій, в результаті яких можуть постраждати люди.
Культурно-масові заходи відіграють велику роль у національному і патріотичному вихованні людей, передусім молоді. Залучення молодого покоління до національних скарбів, культури, історії власної країни, формування патріотизму, формування відповідального громадянина – все це має основоположне значення. Вперше за довгий час святкування ювілейного Дня Волі матиме загальнодержавний масштаб, учасниками стануть десятки тисяч людей по всій Білорусі. Авторитарний режим не зміг протидіяти та ігнорувати цю дату, бо через фізичне відчуття дедалі більшої загрози з-за східного кордону і через життєве зацікавлення в самозбереженні здатний піти на тимчасове ситуативне послаблення для патріотичних сил. На наших очах відбувається конвергентна еволюція двох протидіючих таборів.
Певна річ, чинник зміцнення в Білорусі патріотичних позицій є певною перешкодою для реалізації будь-якого з можливих сценаріїв вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації щодо залучення військово-технічного та людського потенціалу Білорусі для реалізації своїх стратегічних воєнних цілей. Для забезпечення виконання цих планів, проти Білорусі можуть використати різні заходи, як інформаційно-психологічні, так і диверсійно-терористичні дії, які Росія безупинно використовує від початку воєнної агресії проти України.
Велике застереження викликає шквальна інформаційна атака на Білорусь впродовж останніх місяців з боку цілого пантеону російських деструктивних засобів інформаційно-психологічного впливу. Маємо справу з агресивною інформаційною кампанією проти нашої країни на кшталт тієї, яку проводила Російська Федерація проти України напередодні та під час окупації Криму та активної фази бойових дій на Донбасі. Тригером для початку білоруської кампанії став напевно офіційний дозвіл святкувати соту річницю проголошення незалежності БНР у Мінську. Російська пропагандистська машина у ставленні до нашої країни не створювала нову стратегію дій, а активно почала застосовувати вже підготовлену й відпрацьовану в Україні методику з аналогічним набором ідеологем і сенсових конструкцій. Головним об’єктом впливу російської агресивної пропаганди є переважно внутрішній споживач, а також проросійські сили Білорусі. Помітне активне нагнітання антибілоруських настроїв і спроба створити з Білорусі образ ворога. Для цього використовують вже звичні по українській кампанії пропагандистські ідеологічні штампи:
«поширення в Білорусі ідеології русофобії», «відрив від загальноросійської історії», «протиставлення братніх народів», «зведення фашистських катів у ранг покровителів», «знеславлення пам’яті батьків і дідів», «забуття заповідей наших батьків і дідів, що полягли в боротьбі з нацизмом», «прогітлерівська БНР», «русофоби перебувають на вершині білоруської влади <…> нищення російського духу в Білій Русі – їхня головна ціль і суть діяльності», «Велика Європа» демонстративно будує звичайний ліберально-фашистський антихристиянський Євросодом <…> саме в ці цінності й має намір занурити макєєвська бригада «Білорусь – це Європа», «спроба реабілітації злочинів гітлерівських поплічників», «симбіоз чиновників і націоналістів – знайома пісня», «криваві серійні маньяки Бандера і Шухевич стають національними білоруськими героями».
Колаж з назв російських пропагандистських матеріалів
У рамках ворожої пропагандистської кампанії створено безліч нових активних фейків і продуктів суцільної дезінформації:
«і білоруські й українські прапори з’явились в цей час за наказом окупаційних військ кайзера Вільгельма»; «біло-червоно-білий прапор БНР треба прирівняти до нацистської символіки, бо під цим прапором колаборанти брали участь у голокості»; «білоруський націоналізм – це неонацистська ідеологічна течія, яку вигодовує Захід для протидії ідеї Російського світу», «через два тижні після оголошення незалежності БНР, концтабори обгородили колючим дротом, і в кожен з них загнали по три тисячі білорусів. Після цього в багатьох містах відкрили будинки розпусти і туди заганяли молодих жінок і дівчат, щоб веселили німецьких солдатів та офіцерів».
Здійснюється пряме ототожнення Білорусі з Україною заради об’єднання і закріплення в масовій свідомості носіїв «російського світу» загального образу ворога:
«білоруський націоналізм скинув вже непотрібну маску і набув традиційного необандерівського образу»; «все як на Україні — легалізація владою місцевих націоналістів-необандерівців йде за чіткими й давно розписаними лекалами»; «…закріпити за білоруськими націоналістами значок необандерівці, адже ідеологічно та організаційно вони стають просто білоруським філіалом українських «лісових братів»; «політична недовіра до офіційного Мінська росте» (архів), «на Україні і в Білорусі політична еліта сама зробила все можливе, щоб націоналісти/неонацисти зміцніли і почали говорити.Зроблено це на противагу нашій спільній історії і для забезпечення особистої влади, яка зміцнюється ціною розриву спільної пам’яті і спільних традицій східнослов’янських народів-братів»; «і ось саме на прикладі Криму/Донбасу в Білорусі спостерігається рух в прямо протилежних напрямках: якщо одні хочуть виключно в Росію і себе від неї не відділяють, то в інших дуже популярні «розумні розмови» про особливу історичну спадщину і навіть «свою інтеграційну місію».
Штатні російські пропагандисти не тільки створюють з Білорусі образ ворога, але вже переходять безпосередньо до залякування та відкритих погроз:
«дозволяючи святкувати століття БНР у центрі Мінська, білоруська влада йде на поводу у того механізму, який сама і створила <…> цей тренд проник уже не тільки в МЗС, а й у МВС, і в міністерство оборони. Нічим хорошим це не закінчиться»; «сумний приклад українського колеги Віктора Януковича, який теж вирішив погратися в націоналізм і євроінтеграцію, його (Лукашенка – прим.авт.) не вразив», «якщо в Мінську думають, що в Москві такі перспективи когось лякають, то вони глибоко помиляються. Такі загравання з бандерівцями і відвертими ворогами Російського світу викликають тільки зворотній ефект»; «не може бути майбутнього в держави, громадяни якої здатні на зраду і знаходять десятки виправдань своїй поведінці»; «поширення протиборчих ідеологій при загальній пасивності держави може спричинити громадянський конфлікт в білоруському суспільстві», «апелювання до тематики БНР може підштовхнути сусідів Білорусі до історичного ревізіонізму та наміру переглянути кордони».
До білорусофобської кампанії приєднався й один з головних рупорів російської пропаганди – медіагігант Russia Today, що є ще одним досить тривожним сигналом. У матеріалі, опублікованому 9 березня, зроблено не тільки особливий акцент на тому, що ідеологія БНР мала нібито «ранні форми фашизму», але й також лунає неприхована погроза:
«потурання націоналістам не віщує нічого хорошого білоруським керівникам».
Слід особливо підкреслити, що згадані вище приклади агресивної антибілоруської пропаганди – тільки частина масиву безпрецедентної ворожої кампанії, розгорнутої проти Білорусі тільки впродовж минулого місяця. Це нагнітання антибілоруської істерії, цілком можливо, може спричинити або бути частиною можливих запланованих російськими спецслужбами, а також членами проросійських деструктивних сил, диверсій і провокацій під час запланованих масових святкових заходів 25 березня у нашій країні.
Після аналогічної інформаційно-психологічної обробки власного населення та проросійських сил, Російська Федерація почала проти України пряму воєнну агресію з активним використанням терористичних дій. Члени терористичних організацій і диверсійно-розвідувальних груп здійснили на території України десятки терактів, спрямованих передусім проти офіцерів і солдатів силових відомств, публічних осіб, штабів та офісів волонтерських та благодійних організацій, регіональних управлінь спецслужб, об’єктів інфраструктури, транспортних комунікацій, військових складів боєприпасів на ін. Одними з найбільш резонансних і жахливих за своїми наслідками безперечно є теракти, здійснені російськими диверсійними групами в громадських місцях і під час культурно-масових заходів. Україна стала для окупантів полігоном для випробування нових методів і прийомів терору.
9 листопада 2014 року в центрі Харкова в приміщенні кав’ярні рок-пабу «Стіна» внаслідок теракту постраждали 13 людей. Для багатьох активістів харківських патріотичних організацій і волонтерів ця кав’ярня була як координаційний штаб для узгодження своїх дій і збору допомоги українським добробатам.
Бригади швидкої допомоги евакуюють поранених з місця теракту / tsn.ua
Вибуховий пристрій був закладений у приміщенні кав’ярні диверсантами терористичної організації «Харківські партизани», які діяли за завданням спецслужб Російської Федерації. Більшість членів організації українські громадяни, частина з них учасники «Антимайдану». Вони пройшли тактичну, вогневу підготовку в Росії, отримали звідти матеріальне та технічне забезпечення. Станом на грудень – здійснено 12 терактів, вдалося запобігти виконанню 9 терактів.
22 лютого 2015 р. у Харкові на проспекті Петра Григоренка відбувся черговий теракт, спрямований проти Маршу єдності на вшанування пам’яті героїв Небесної сотні.
У результаті вибуху вибухового пристрою, що складався з протипіхотної міни та приладу радіокерування, загинуло 4 людини: відомий харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов, підполковник міліції Вадим Рибальченко, 15-річний Данило Дідик, 18-річний студент Микола Мельничук, ще 9 людей було поранено. Вибухівка в тротиловому еквіваленті 2 кг була закладена в кучугурі снігу напередодні вночі. За інформацією СБУ, деякі із затриманих терористів проходили підготовку на території Російської Федерації.
2 липня 2015 р. в центрі Одеси стався вибух біля кав’ярні «В Ангелових», тільки завдяки щасливому збігу обставин тоді ніхто не постраждав. Це була вже друга спроба теракту, цього разу вдала.
Теракт в Одесі 2 липня 2015 р. / timer-odessa.net
Першій спробі, що відбулася 22 лютого 2015 року, вдалося запобігти, вибухівку, яку терористи підклали під двері, виявили, сапери її знешкодили. Ця кав’ярня стає об’єктом для терористів передусім тому, що належить сім’ї місцевих українських патріотів та активістів «Євромайдану», учасників волонтерського руху на підтримку солдатів на фронті.
Через безліч скоєних російськими спецслужбами терористичних актів, зокрема збиття літака малайзійських авіаліній рейсу МН17, обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, обстріл пасажирського автобуса неподалік Волновахи – Україна подала позов до Міжнародного суду ООН, щоб притягти Російську Федерацію до відповідальності. У позові також йдеться про надання Росією підтримки терористичної діяльності на державному рівні.
Через відсутність з боку Білорусі будь-якої прикордонної охорони білорусько-російського кордону і цілковитий контроль над кордоном з боку Прикордонної служби ФСБ і Федеральної митної служби РФ, яку очолює генерал-полковник В. Булавін, колишній заступник директора ФСБ, для російських спецслужб існує безліч можливостей для організації каналів постачання озброєння, вибухових речовин, перекидання розвідувально-диверсійних груп. Для здійснення своїх злочинних намірів російські спецслужби можуть також вербувати громадян Білорусі, які виїжджають на територію Російської Федерації, з наступним інструктуванням, вишколом, фінансуванням і озброєнням. Всі ці питання мають стратегічне значення і безпосередньо стосуються системи національної безпеки Білорусі.
На перший план зараз виходить забезпечення безпеки культурно-масових заходів, на яких очікується участь десятків тисяч людей по всій Білорусі. Це великий простір для будь-яких можливих провокацій. Організатори мають передбачити й створити безпечні умови для всіх запланованих масових заходів, що проводяться просто неба.
Пріоритетним є створення служби безпеки з добровольців, які разом з органами правопорядку будуть виявляти і локалізувати потенційні джерела загроз, попереджати і негайно припиняти протиправні дії.
Служби, які забезпечують правопорядок і безпеку, мають розробити з організаторами схему проходу учасників на територію, їхнє розгрупування і пересування. Для безпеки учасників СБ має забезпечувати контроль за їхнім переміщенням по всій території заходу і, в разі досягнення критичної кількості людей в певній локації, проводити терміново розгрупування. Правоохоронні органи мають обладнати пункти входу на захід необхідною кількістю металодетекторів і забезпечити, щоб процедуру контролю пройшов кожен учасник, щоб запобігти перенесенню холодної зброї та інших небезпечних речей.
У разі виникнення в ході підготовки або проведення заходу передумов здійснення терористичних актів, екстремістських дій, заворушень та інших небезпечних дій, організатори негайно і терміново мають повідомити про це командуванню підрозділів правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку, надати їм допомогу і виконувати їхні доручення.
Мають бути підготовлені і записані звернення до учасників заходу на випадок термінової евакуації, розроблені стратегія і план евакуації.
Людське життя є найвищою цінністю і прерогативою. Максимальна пильність, взаємодія, відповідальність і дисципліна кожного учасника під час святкування може значно зменшити можливості для здійснення будь-яких провокацій і диверсій, які організовують деструктивні сили для залякування і дестабілізації ситуації. Дбаймо про себе і тих, хто поруч, проявляймо солідарність і взаємодопомогу!
Матеріал до публікації підготував редактор білоруської служби міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Денис Івашин.
При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )
No Responses to “25 березня виповнюється 100 років з дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки”