Удар по British American Tobacco та «тютюновий трильйон» РФ

Економіка війни: удар по British American Tobacco та «тютюновий трильйон» російського бюджету

7 вересня російські дрони атакували велике діюче виробництво British American Tobacco у Прилуках. Після удару російський Z-канал-мільйонник «Рыбарь» назвав тютюнову фабрику «примечательной целью». InformNapalm проаналізував цей інформаційний маркер у ширшому контексті російських ударів по цивільній економіці та дослідив зворотну економічну асиметрію: у самій РФ щороку виробляють понад 200 млрд сигарет, міжнародні корпорації залишаються великими гравцями ринку, а федеральний бюджет очікує у 2026 році понад 1 трлн рублів тютюнових акцизів.

Удар по діючому виробництву

Вдень 7 вересня російські безпілотники атакували Прилуцьку тютюнову фабрику BAT Україна у Чернігівській області. British American Tobacco офіційно підтвердила атаку та повідомила, що оцінює пошкодження виробничих і складських приміщень.

За свідченнями працівників, після удару загорівся дах сигаретного цеху. Галузеве міжнародне видання Nicotine Insider також описало подію як удар безпосередньо по виробничій частині фабрики.

Це принципове уточнення для подальшого аналізу. Йдеться не лише про складську чи допоміжну інфраструктуру, а про пошкодження виробничих приміщень великого підприємства, яке продовжувало працювати під час повномасштабної війни.

У 2026 році BAT повідомляла, що в Україні має близько 800 працівників, понад 400 з яких працюють у Прилуках, а продукція підприємства експортується до ЄС, країн Близького Сходу та Центральної Азії.

Для розуміння економічного масштабу: за власними даними BAT, у 2024 році українські структури компанії сплатили до бюджету понад 38 млрд грн податків і зборів. Ця цифра стосується BAT Україна загалом, а не лише юридичної особи фабрики у Прилуках.

Хронологія ударів. Не перша атака на тютюновий сектор

Удар по BAT не є першим випадком, коли російська зброя уражає активи тютюнової промисловості України.

Хронологія підтверджених у відкритих джерелах випадків виглядає так:

3 травня 2022 року — Philip Morris, Харківщина. На території підприємства після російського обстрілу виникла пожежа в адміністративній будівлі. У судових матеріалах зафіксовано пошкодження приміщень приблизно на 800 м² та кримінальне провадження щодо порушення законів і звичаїв війни.
28 травня 2023 року — Imperial Tobacco, Київ. Під час масованої російської атаки постраждала будівля діючої Київської тютюнової фабрики Imperial Tobacco. За даними Forbes, було зруйновано щонайменше одну стіну в торцевій частині підприємства. На той момент фабрика працювала і, крім власних брендів, виконувала замовлення Philip Morris, яка не могла використовувати своє підприємство на Харківщині.
30 січня 2026 року — знову Philip Morris, Харківщина. Російська ракета влучила у складську будівлю, пожежа охопила понад 5000 м². Виробництво на цій фабриці було зупинене ще 24 лютого 2022 року. Philip Morris згодом оцінила збитки приблизно у $16 млн.
8 липня 2026 року — Philip Morris, Київ. Під час масованої російської атаки було повністю знищено склад готової продукції. Компанія назвала це вже четвертою атакою на свої активи від початку повномасштабного вторгнення.
ніч на 5 серпня 2026 року — JTI та Imperial Brands. Російська атака знищила склад готової продукції JTI Україна у Київській області. Imperial Brands Ukraine повідомила про втрату своєї продукції на складах дистриб’юторів і торговельних партнерів.
7 вересня 2026 року — BAT, Прилуки. Російські дрони уразили велике діюче підприємство; BAT офіційно підтвердила пошкодження виробничих і складських приміщень, а працівники повідомили про пожежу в районі сигаретного цеху.

Таким чином, удар по BAT варто розглядати не як ізольований епізод. Від початку повномасштабної війни російські атаки вже неодноразово зачіпали виробництва, склади та логістичні активи Philip Morris, Imperial Tobacco, JTI та British American Tobacco.

Профільні медіа вже помітили повторюваність

Серійність таких епізодів почали помічати не лише українські медіа.

Профільне міжнародне видання Nicotine Insider почало матеріал про Прилуки словами: “Russia’s latest attack on Ukraine has hit the tobacco industry again” —фактично поставивши BAT в один ряд із попередніми атаками, які зачепили JTI, Imperial Brands та Philip Morris.

Показовою є і реакція російського провоєнного інформаційного середовища.

Великий Z-канал-мільйонник «Рыбарь» у своїй хроніці за 7 вересня заявив про російську «серию точечных ударов», а тютюнову фабрику у Прилуках окремо назвав «примечательной целью», наголосивши на масштабі підприємства.

Це важливий інформаційний індикатор: російський провоєнний сегмент не трактує пошкодження фабрики як побічний епізод, а виділяє його серед результатів ударів і позитивно маркує як помітне ураження.

Удар по BAT у ширшій тенденції атак на цивільну економіку

З лютого 2022 року російські удари регулярно знищують цивільні склади, розподільчі центри, торговельні об’єкти та великі цивільні виробництва в Україні. Та в 2026 ця тактика ще більш масштабувалась.

Forbes уже назвав ситуацію «новою фазою війни» для українського бізнесу: після масштабних втрат компанії вимушені розосереджувати запаси, дублювати логістичні ланцюги та переглядати саму модель складської інфраструктури.

3 вересня російські дрони пошкодили завод Coca-Cola поблизу Києва. Reuters отримав підтвердження від президента Американської торговельної палати в Україні Енді Гундера.

А вже вранці 8 вересня, наступного дня після удару по BAT, російські війська знову атакували Прилуки — цього разу влучили у торговельний центр «Епіцентр». Поліція прямо назвала це «черговою атакою російських військ по цивільній інфраструктурі». Цей же торговельний центр уже зазнавав російського удару 19 травня 2026 року.

Тієї ж ночі російський удар пошкодив торговельні павільйони найбільшого промтоварного ринку України «7-й кілометр» біля Одеси. За даними місцевої влади, постраждали троє людей.

Отже, удар по BAT варто розглядати одразу у двох площинах:

як черговий епізод у серії уражень тютюнових активів в Україні;
як частину ширшого розширення воєнного ризику на цивільне виробництво, торгівлю та логістику.

Дзеркальне питання: яким є масштаб тієї самої галузі у самій Росії?

За даними Росстату, у 2025 році підприємства РФ виготовили 209 млрд сигарет — на 7,5% більше, ніж у 2024 році. Це приблизно 573 млн сигарет на добу.

За січень–липень 2026 року Росстат зафіксував виробництво ще 120 млрд сигарет.

Отже, йдеться про масовий споживчий ринок із виробництвом у сотні мільярдів одиниць продукції на рік. При цьому значний сегмент російського тютюнового ринку досі контролюють міжнародні корпорації.

JTI: понад 40% сегмента традиційних тютюнових виробів

Japan Tobacco International сама називає себе лідером російського тютюнового ринку. У звітності JT Group за I квартал 2026 року зазначено, що JTI контролювала 41,2% російського сегмента традиційних тютюнових виробів і 35,6% тютюнового ринку загалом з урахуванням нагрівальних продуктів.

На російському ринку JTI має чотири виробничі майданчики: дві фабрики готової тютюнової продукції та два підприємства, пов’язані з переробкою тютюнової сировини.

Це означає, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни одна міжнародна корпорація все ще контролює понад дві п’ятих російського сегмента традиційних тютюнових виробів.

Philip Morris: Росія досі забезпечує близько 6% глобальної виручки

Philip Morris International також не вийшла з Росії.

На власному сайті PMI вказує близько 3200 працівників і два російські виробничі підприємства. Компанія зазначає, що всі сигарети PMI, які продаються на російському ринку, виробляються локально. Росія не стала для PMI маргінальним ринком.

У звітності компанії за 2025 рік і за перше півріччя 2026-го зазначено: у 2025 році РФ забезпечила приблизно 9% глобального обсягу поставок сигарет і нагрівальних тютюнових виробів PMI та близько 6% глобальної чистої виручки.

Особливо показовою є податкова складова. У своїй офіційній річній звітності до американської SEC Philip Morris повідомила, що лише податку на прибуток у Росії у 2025 році сплатила $348 млн.

Для порівняння, у серпні 2023 року НАЗК, вносячи PMI до тодішнього переліку «Міжнародні спонсори війни», наводило суму понад $136 млн російського податку на прибуток за 2022 рік. У власній звітності за 2025 рік PMI уже повідомила про $348 млн такого податку.

BAT та Imperial Brands: важливе уточнення щодо Росії

British American Tobacco завершила продаж російського та білоруського бізнесу консорціуму місцевого менеджменту у вересні 2023 року. BAT офіційно заявила, що після угоди більше не матиме присутності в цих країнах і не отримуватиме фінансової вигоди від подальших продажів.

Колишній бізнес BAT продовжив існувати вже як російська ITMS Group.

Imperial Brands завершила передачу російських активів місцевим інвесторам у квітні 2022 року. У річній звітності компанія зазначила, що операцію було завершено 27 квітня, а активи передано за £20 млн.

Отже, коли йдеться саме про актуальну пряму присутність міжнародних корпорацій на російському тютюновому ринку, ключовими для аналізу залишаються передусім PMI та JTI.

«Тютюновий трильйон»: скільки отримує бюджет РФ

Найбільш промовиста цифра міститься не в корпоративній звітності, а в російському федеральному бюджеті.

За бюджетними розрахунками РФ, у 2026 році надходження від акцизів на тютюнову продукцію, реалізовану всередині країни, мають становити приблизно:

1,036 трлн рублів

Для порівняння, на 2025 рік прогнозувалося близько 981,9 млрд рублів. Тобто очікувані надходження зростають приблизно на 5,5%.

Окремо ще близько 46,6 млрд рублів прогнозується отримати від акцизів на імпортовану тютюнову продукцію.

Чинний російський бюджет передбачає у 2026 році близько 40,283 трлн рублів федеральних доходів.

Отже, прогнозовані внутрішні тютюнові акцизи відповідають приблизно:

2,57% усіх запланованих доходів федерального бюджету РФ;
приблизно кожному 39-му рублю федеральних доходів.

На відкритий бюджетний розділ «Національна оборона» у 2026 році закладено близько 12,9305 трлн рублів.

Отже, 1,036 трлн рублів тютюнових акцизів — це сума, співставна приблизно з 8% величини відкритого бюджетного розділу «Національна оборона».

Тютюновий ринок створює для російської держави великий, передбачуваний і регулярно відновлюваний фіскальний потік. Бюджет є системою сполучених посудин: один трильйон стабільних цивільних доходів — це один трильйон ресурсів, які державі не потрібно шукати в іншому місці.

За даними Reuters, дефіцит федерального бюджету РФ за січень–липень 2026 року досяг 2,8% ВВП, тоді як офіційний орієнтир на весь рік становить 1,6% ВВП.

А скільки це у «Калібрах»?

У жовтні 2025 року «Мілітарний» опублікував дані отриманих ним російських закупівельних документів. Згідно з ними, Міноборони РФ уклало контракти ще на 450 крилатих ракет 3М14 «Калібр» для поставок у 2025–2026 роках, а розрахункова контрактна вартість однієї ракети становила близько 168 млн рублів.

Якщо використовувати цю контрактну ціну винятково як одиницю порівняння масштабу, то:

1,036 трлн рублів (приблизно $12,02 млрд) ≈ контрактна вартість близько 6170 ракет «Калібр».

Це не означає, що Росія може фізично виготовити 6170 таких ракет за рік. Не означає це й того, що тютюнові акцизи безпосередньо спрямовуються на ракетні контракти.

Ракетне виробництво обмежене виробничими потужностями, компонентами, персоналом і строками виконання контрактів.

Але порівняння дозволяє побачити масштаб: річний фіскальний потік від легального російського тютюнового ринку вимірюється сумою, величезною навіть у координатах військових закупівель РФ.

Окремо варто пам’ятати: лише PMI повідомила про $348 млн податку на прибуток у РФ за 2025 рік. Це інший податок, не акциз, тому механічно додавати ці суми некоректно.

Що означала б нестабільність російського тютюнового ринку

Водночас було б помилкою виходити з формули «зупинилася фабрика — бюджет автоматично втратив відповідну частину акцизів».

Якщо споживач замість продукції одного легального виробника купує сигарети іншого, держава продовжує отримувати акциз. Великі компанії мають запаси, альтернативні канали постачання та можливості перебудовувати логістику.

Фіскально відчутним стає не одиничний збій, а тривале системне порушення нормальної роботи ринку. Воно може означати:

вищі витрати на логістику, страхування, резервні склади та фізичну безпеку;
падіння ефективності й корпоративної прибутковості;
перетікання частини попиту в нелегальний сектор, де бюджет втрачає акциз і ПДВ;
зростання цін та інвестиційних ризиків для компаній, які продовжують працювати у РФ.

Масштаб російського ринку водночас означає значний запас адаптивності. Тому було б перебільшенням стверджувати, що проблеми одного чи кількох підприємств автоматично позбавили б бюджет усього «тютюнового трильйона».

Концентрація виробництва тютюнової продукції у РФ

Великі потужності російського тютюнового сектору зосереджені у відносно невеликій кількості великих підприємств, значна частина яких розташована в європейській частині РФ.

Лише JTI та PMI разом мають у Росії шість виробничих майданчиків. При цьому ними галузь не обмежується: на ринку працюють також великі російські оператори та підприємства, що виникли після виходу частини західних корпорацій.

InformNapalm свідомо не наводить у цьому матеріалі точних адрес, координат чи технічних характеристик виробничих об’єктів. Для економічного аналізу достатньо розуміти масштаб і структуру ринку.

Саме концентрація виробництва — разом із величезним споживчим ринком та високим податковим навантаженням — робить тютюновий сектор показовою моделлю економічної залежності.

Тютюн на війні: масовий товар для армії

У тютюнової галузі є ще один вимір, який не зводиться до податків і федерального бюджету. Сигарети та інші нікотиновмісні продукти залишаються масовим товаром повсякденного споживання серед військовослужбовців.

Російські дані дозволяють частково оцінити масштаб цього явища.

З 1 серпня 2026 року штатна чисельність Збройних сил РФ становить 2 426 130 одиниць, з яких 1 535 000 — військовослужбовці. Йдеться саме про штатну, а не фактичну підтверджену чисельність.

Окремо 12 червня Путін заявив, що російське угруповання, залучене до війни проти України, налічує понад 700 тисяч осіб. Незалежно перевірити цю цифру неможливо.

У 2026 році в російському журналі «Общественное здоровье» було опубліковано дослідження споживання тютюнової та нікотиновмісної продукції серед учасників війни проти України. Автори опитали 1135 учасників так званої «СВО» в офісах державного фонду «Защитники Отечества».

Результати:

67,2% респондентів вживали тютюнову або нікотиновмісну продукцію;
лише 5,9% заявили, що почали її вживати вже під час участі у війні;
у 60,2% зафіксували високий ступінь нікотинової залежності;
51,6% споживачів заявили, що хотіли б відмовитися від цієї звички.

Отже, війна, судячи з цього дослідження, не створила нікотинову залежність у більшості респондентів — значна частина прийшла з нею в армію. Але в умовах тривалих бойових дій така залежність робить тютюн і нікотинові продукти стабільним товаром повсякденного попиту для значної частини особового складу.

Порівняння з цивільним населенням

За репрезентативними російськими даними за 2024 рік, будь-яку тютюнову або нікотиновмісну продукцію споживали близько 36,5% чоловіків.

Для учасників війни в дослідженні 2026 року відповідний показник становив 67,2%.

Ці вибірки не можна механічно прирівнювати: опитування 1135 учасників війни не є репрезентативним переписом чинного російського угруповання. Але різниця демонструє, чому цивільний середній показник не варто автоматично переносити на військове середовище.

Для розуміння порядку величини можна зробити лише умовний розрахунок.

Якщо застосувати цивільний чоловічий показник 36,5% до заявленого російського угруповання чисельністю 700 тисяч осіб, це становило б приблизно 256 тисяч споживачів тютюну або нікотину.

Якщо механічно застосувати показник 67,2% із дослідження учасників війни — близько 470 тисяч.

InformNapalm не пропонує вважати жодну з цих цифр фактичною кількістю курців у російському угрупованні. Вони демонструють лише порядок величини: потенційно йдеться про сотні тисяч військових споживачів.

Попит, який складно просто закрити

Нікотинова залежність має і суто економічний вимір.

Російське дослідження економічної доступності сигарет, опубліковане у 2026 році у журналі «Вопросы статистики», оцінило еластичність продажів сигарет за доступністю на рівні 0,36.

Автори дійшли висновку, що при погіршенні доступності частина російських споживачів не відмовляється від сигарет, а переходить на дешевші марки та шукає дешевші канали придбання.

Для великої армії з високою часткою нікотинозалежних це означає, що проблеми з нормальним ринком не обов’язково ліквідують попит. Вони можуть трансформувати його у:

перехід на дешевшу продукцію;
зростання неформальних каналів постачання;
ширший попит на контрафакт і нелегальний тютюн;
додатковий побутовий фактор невдоволення серед військових та цивільних споживачів.

Таким чином, тютюн для Росії — це одночасно джерело понад трильйона рублів бюджетних акцизів і масовий товар повсякденного попиту, зокрема у військовому середовищі.

Висновок

Росія може підвищувати ціну війни для українського споживача та бізнесу. Але вона не може гарантувати, що ця ціна назавжди залишатиметься односторонньою. Війна має властивість повертатися до агресора — через економіку, логістику, інвестиції, повсякденний добробут і суспільну втому.

Удар по BAT сам по собі ще не доводить існування окремої російської кампанії проти тютюнової індустрії. Але він продовжує вже довгу серію уражень тютюнових активів і вписується у значно ширше розширення воєнного ризику на цивільну економіку України.

Для самої Росії ця логіка має виразну асиметрію: понад 200 млрд сигарет річного виробництва, більш як трильйон рублів прогнозованих тютюнових акцизів, великі міжнародні оператори та потенційно сотні тисяч споживачів тютюну й нікотину лише у військовому середовищі. Москва може підвищувати економічну ціну війни для України, але не може гарантувати, що породжені нею правила ескалації назавжди працюватимуть лише в один бік.

Публікацію підготував Ештон Берсон спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.

InformNapalm працює понад 12 років, досліджуючи та документуючи російську агресію. Ми не отримуємо фінансування від урядів, грантових програм чи великих донорів. Роботу сайту та проєктів спільноти забезпечують волонтери.

Якщо ви вважаєте нашу роботу важливою, можете долучитися до InformNapalm як волонтер або підтримати нашу діяльність щомісячними чи разовими внесками через Patreon, BuyMeACoffee чи зробити криптовалютний переказ через WhitePay.

Ваша підтримка допомагає нам зберігати незалежність, розвивати напрям OSINT- і CYBINT-досліджень, підтримувати операційну діяльність та продовжувати документувати російську агресію для української й міжнародної аудиторії.

Економіка війни: удар по British American Tobacco та «тютюновий трильйон» російського бюджету