Пролог

Коли читаєш матеріали наших колег, військових експертів і аналітиків, створюється враження, що автори надають перевагу ідеологічному цькуванню замість адекватній оцінці ризиків і небезпек. Такий метод підходить для домогосподарок і для кухонного ура-патріотизму, але є шкідливим для структурного аналізу та прогнозування дій супротивника.

Не варто забувати, що керують бойовиками фахівці російських спецслужб, а не алкоголіки, що маячать в ефірах, та позують на камеру. Певна частина бойовиків, безумовно, є закінченими наркоманами, бандитами та маніяками, випущеними на вільні хліба, але до командування таких не підпускають. В основному війна ведеться все ж таки проти російських спеціалістів і найманців, інакше вона б давно скінчилась, незважаючи на усі бездарні дії «весільних генералів» та чиновників. Ніколи не варто недооцінювати ворогів, навіть якщо вони спішно залишають свої укріплені райони. Бойовики залишили позиції, які сили АТО могли б завойовувати ще з роки два… Якщо зараз знайдеться хоч одна людина, яка скаже, що Гіркін «злився» зі Слов’янська внаслідок того, що на нього сильно надавили ЗСУ, ми змушені її розчарувати. У Слов’янську можна було сидіти й дотепер, особливо якщо врахувати той факт, що не був перекритий рух бойовиків через Василівську Пустинь й далі на Краматорськ і Дружківку. Окрім цього, до міста веде багато під’їзних доріг, відомих лише мисливцям так рибалкам. Це до того, що якщо терористи і ходять атакувати місто Попасна, то це їм вигідно, а чим – ми довідаємося пізніше, коли будуть нанесені удари з району Гольмівского та Стаханова під дих українським силам у район Дебальцеве. Якщо врахувати, що ми не змогли навіть утримати північну окраїну Шахтарська, мотивуючи це «тактичним відступом», то говорити про якийсь котел у районі Дебальцеве у випадку прориву туди терористів принаймні недалекоглядно. Що ж, залишимо лірику і спробуємо розібратися в тому, що ж відбулося за минулий день…

Хід АТО

Триває нарощування сил супротивника в Сніжному, Луганську, Алчевську, Стаханову й Донецьку. Нарощування бронетехніки, а саме танків, свідчить про накопичення сил для ударів за міською смугою. Перша Чеченська компанія показала Росії, що танки в місті – зброя малоефективна. Тому в найближчому майбутньому можна чекати ударів по угрупованню сил АТО в районі Дмитрівки та Маринівки. При цьому сам удар буде нанесений з району Залісового (між Сніжним та Міусинськом) по лівому берегу ріки Міус в район Дмитрівки. А другий по напрямку: Мануйлівка-Петровське-Донецький Кряж-Маринівка. І от якщо там «випадково» трапляться якісь групи ЗСУ, тоді ми отримаємо ситуацію, подібну до події в Червонопартизанську. Ми вже неодноразово вказували на необхідність знищення шляхів сполучення, використовуваних бойовиками. Необхідно знести мости через ріку Горіхова в районі Мануйлівки, що дозволить відсікти підкріплення від Сніжного, де у супротивника кількість танкового угруповання наближається до 50-ти одиниць. Місцевість там труднопрохідна, річок на шляху зі Сніжного в Петровське, хоч і невеликих, але вистачає, і цього цілком достатньо для створення перешкод для проходження важкої техніки бойовиків. Але це актуально, лише в випадку, якщо супротивник не встигнув ще влаштуватись в заповіднику Донецький Кряж, а судячи з того, що з вершини Савур-Могили нашим силам довелося відійти, то саме там він і перебуває. До речі, уночі почався удар саме по одному з напрямків, описаних нами раніше.

Що стосується Донецька, там тривають артилерійські дуелі. При цьому сили АТО намагаються влучити в об’єкти терористів, які розташовані далеко від місць проживання мирних жителів. Терористи ж, окрім відповідей на залпи сил АТО, обстрілюють ще й частину житлових кварталів, швидше за все, щоб на наступному «брифінгу» вже в нікого не виникало сумнівів в гуманітарній катастрофі в регіоні. Триває накопичення бойовиків на Маріупольському напрямку, тому ймовірність контрудару убік моря залишається досить високою. Тішить тільки те, що сили АТО вже не намагаються входити в місто з боку Мар’їнки, скоріше за все почавши перегруповуватись по більш небезпечних напрямках. На півночі Донецька сили АТО не проявляють великої активності, тут дійсно немає сенсу продовжувати наступ на Ясинувату, й далі, витягаючись у вузький коридор між Горлівкою та Донецьком, поки не вирішена проблема Макіївки та Харцизька. Тому що таким коридором супротивник може легко нанести розколювальних ударів. Чекаємо, поки командування дозріє для удару в напрямку Дебальцеве-Єнакієве і далі на Макіївку. Швидше за все, цього ж чекають і терористи, судячи з того, що з ранку почали відстрілюватись артилерією з Донецька в напрямку Макіївки: чи то пристрілюються, чи то панікують, і думають, що сили АТО там ведуть наступ. Змінився якісний склад бойовиків. Місцеві мешканці кажуть, що на вулицях з’явились нові персонажі. З Горлівкою теж не все так просто. Наявність великої кількості польових доріг між Горлівкою та прилеглими населеними пунктами дає можливість терористам потайки переміщатись, виходячи з-під ударів ЗСУ. Первомайськ залишається неприступним, терористи постійно наносять контрудари убік Попасної, тим самим відтягаючи частину сил АТО з інших напрямків (наприклад, Шахтарська). До того ж, продовжується накопичення сил у Стаханові. Про резерви ставки в Алчевську та Перевальску ми вже писали у вчорашньому зведенні. Актуальність контрудару по Дебальцевому із Брянки та Алчевська, де зібрані досить великі сили бойовиків, також зберігається.

Що стосується Луганська, сюди і надалі триває надходження живої сили та техніки супротивника з населеного пункту Донецьк (Ростовська область, РФ). Терористи чинять опір силам АТО, які ведуть наступ з північного напрямку, періодично наносять артилерійські удари по Лутугинському угрупованню українських сил. Однак слід враховувати, що наявність шляхів сполучення між Щастям і Луганськом через Малинське лісництво може призвести до оточення сил, що наступають на Луганськ з півночі. Ми не будемо заперечувати, що ця думка виглядає досить зухвалою, але не слід забувати, що війна йде з нерегулярними збройними формуваннями, тактика яких переважно й зводиться до несподіваних маневрів. А якщо врахувати особливості місцевості на правому березі Дінця, то можна чекати точкових ударів по тилам наступаючих сил. Нас періодично запитують, чому ми так рідко тішимо читачів гарними новинами і наші прогнози завжди є досить скептичними. Вважаємо, що під час, коли на сході йде війна, а більша частина України ще не відчуває всієї відповідальності за майбутнє та свободу нашої країни, недоречно займатись замилюванням очей читачів міркуваннями про неминучу швидку перемогу. Час мобілізувати усі зусилля і усвідомити нарешті, що ми ведемо війну не з купкою зайд, що тероризують міста на сході, а зі спеціально навченими найманцями, які забезпечуються зброєю, технікою та підкріпленням з Російської Федерації. І грань між повномасштабним вторгненням і постійним вливанням нової крові практично стирається. Яка різниця, чи є у військовому квитку стріляючого в тебе терориста запис, що він служить у ЗС РФ або такого запису немає?! Результат той самий, на нашу свободу та незалежність зазіхнули, і ми повинні відповідати на це зазіхання блискавично, жорстко та безкомпромісно. У цій війні ставка більша, ніж життя, ця ставка – майбутнє наших дітей…

Слава нації – смерть ворогам!

Переклад: Irina Krash