Представляємо цікавий матеріал, підготовлений друзями спільноти InformNapalm із групи «ІС» («Інформаційний спротив»). Група «ІС» дякує за допомогу в підготовці матеріалу Андрію Донцю, співробітникам контррозвідки СБУ та воїнам полку НГУ «Азов».

Будь-які боєприпаси є тим ключовим елементом, без якого вести бойові дії просто неможливо. Всі збройні системи, будь-яких калібрів і будь-яких типів, мають одну тільки мету – забезпечити цільове використання боєприпасів за призначенням – уразити ворога.

Патрони. Здавалося б, чим вони такі особливі? У кожного бійця вони є, і все, що від них вимагається, це, по можливості, «ніколи не закінчуватися». Але щоб вести бойові дії довгий час, потрібне регулярне й  безперебійне постачання боєприпасів. На Східному фронті російсько-Української війни функція постачання терористів боєприпасами цілком і повністю лежить на плечах російських військових постачальників, адже навряд чи хтось серйозно може стверджувати, що бойовики два роки ведуть бойові дії, використовуючи «віджаті у ЗСУ» боєприпаси. Росіяни вимушені вагонами завозити стрілецькі боєприпаси, бо це матеріал, який найбільше використовується на війні. Від початку російської агресії в Україну почали постачати боєприпаси, вироблені в РФ після 1991 року. Чи то через вичерпані запаси радянських патронів на складах РФ, чи то через халатність самих постачальників – зараз не важливо. Важливо те, що це ще один з елементів доказової бази агресії РФ проти України. У хронологічному порядку ми пропонуємо читачам коротко ознайомитися з низкою матеріалів, включно з відкритими, про російський патронний «воєнторг» 2014-2015 рр.

Читайте також: ТОП-5 лютневих поставок ЗС РФ на Донбас

Для початку слід сказати, що орієнтуватися ми будемо на маркувальні позначення на патронній тарі, принципи нанесення маркування однакові в Україні і в Росії, бо застосовуються ще з радянського періоду. Основні дані на упаковці, які ми розглянемо нижче, це умовне позначення періоду виробництва патронів і їхніх виробників. Ці дані позначаються на упаковці одним рядком і містять три компоненти: номер партії виготовлених патронів, рік виготовлення патронів (останні дві цифри) і умовний цифровий код заводу-виробника боєприпасів.

Так от. Липень 2014 року. Звільнення українськими військовими міста Слов’янська. На відео «5 каналу» серед різних трофейних боєприпасів «гіркінців» показали упаковку він найновіших російських патронів СПП калібру 9х39 під зброю типу Вал чи Гвинторіз. Зброя цього калібру стоїть на озброєнні українських спецпідрозділів, але представлена на скріншоті із відео упаковка є виключно російською. Патрони 9х39 СПП (снайперські, підвищеної пробивальності) були запатентовані в РФ тільки в 2006 році, і того ж року почалося серійне виробництво.

Партія, рік і виробник вказані на дерев’яному ящику шифром М46-07-539, де М46 – це партія виробництва патронів, 07 – рік виробництва, тобто 2007-й, а 539 – це умовний код виробника патронів – Тульського патронного заводу.

Зовнішній вигляд деактивованого патрона 9х39 СПП.

Серпень-вересень  2014 року. Район Слов’янська. Українські «сутінки» (бійці ГУР) показали співробітникам контррозвідки СБУ кілька пачок трофейних патронів 9х39 СП5, на яких не було маркувальних позначень ні на упаковці, ні на гільзах. Але ці трофейні патрони 9х39 СП5 можна приблизно датувати за іншими ознаками. Ці патрони також винятково російського виробництва,  адже патрони 9х39 в біметалевих гільзах виробляють на Климівському спеціалізованому патронному заводі (раніше шифр заводу був №711) і період їх виробництва з такими гільзами охоплює близько 15 років – з другої половини 1990-х до кінця 2010-х. Тож ці патрони також виключно пострадянського періоду виробництва.

Читайте також: Топ-10 доказів участі РФ у війні на Донбасі (інфографіка)

Фото деактивованих трофейних патронів 9х39 СП5 виробництва КСПЗ і їхня упаковка.

Крім боєприпасів спеціального призначення, найбільш масово йде постачання патронів штатних калібрів, зокрема автоматних патронів 5,45х39.

15 січня 2015 року. Штурм проросійськими бойовиками Донецького аеропорту. Російський кореспондент Семен Пегов телеканалу ЛайфНьюз веде ефір з території ДАПу й коментує дії бойовиків безпосередньо з місця подій. Посилання на повне відео: https://www.youtube.com/watch?v=49hEoTrrdnU

При цьому практично безперервно з 3:21 до 3:53 на відео він «позує» на фоні російського «цинку» патронів калібру 5,45х39 з кулею ПС виробництва Барнаульського патронного заводу № 17 випуску 1993 року, що, як бачимо, жодним чином не може бути «цинком», захопленим у ЗСУ.

Зблизька бачимо маркувальні позначення на упаковці – вказані дані російського виробника цих боєприпасів.

Умовне позначення А98-93-17, де А98 – це номер партії боєприпасів, 93 – скорочене позначення року виробництва патронів, тобто 1993 рік, а 17 – це шифр заводу-виробника, тобто Барнаульського патронного заводу.

14 липня 2015 року. Проросійський бойовик із Севастополя Андрій Родіонов на власній сторінці соцмережі «ВКонтакті» виклав групову фотографію бойовиків роти «Фенікс», що структурно входила до бригади «Прізрак» під керівництвом покійного нині ватажка Олексія Мозгового.

Посилання на фото з профілю Родіонова (архів)

На фотографії, крім самого Родіонова (другий справа), бачимо патронний ящик від патронів 5,45х39, на якому також ці умовні позначення російських боєприпасів, відрізняються тільки партією виробництва. Той же 1993 рік, той же Барнаульський патронний завод № 17, але партія виробництва патронів А66.

Серпень-вересень 2015 року. Розвідники полку «Азов» у районі Широкиного захопили велику кількість трофеїв – різних стрілецьких боєприпасів, серед яких були боєприпаси сучасного російського виробництва. Нижче представлено фото одного з трофейних «цинків» російських 5,45-мм боєприпасів 1993 року виробництва партії А90.

На основі наведеної вище інформації можна зробити однозначний висновок про масове постачання російсько-терористичних військ боєприпасами сучасного російського виробництва. При цьому поставки, щонайменше, автоматних патронів калібру 5,45х39  проводяться по всьому периметру зони протистояння. На Луганському напрямку (терористична організація «ЛНР», рота «Фенікс») – 5,45-мм патрони партії А66; на Донецькому напрямку (ДАП) – патрони серії А98; у секторі «М» (район Широкиного) – патрони серії А90. З огляду на те, що одна виробнича партія патронів включає в себе кілька сотень тисяч одиниць, неважко уявити гігантські обсяги поставок російського «воєнторгу».

Крім 5,45-мм патронів Барнаульського виробництва, бійці «Азову» також захопили 5,45-мм російські боєприпаси інших виробників та типів. На фото нижче представлені деактивовані зразки трофейних патронів 5,45х39 (згори донизу):

— патрон з кулею ПС з клеймом 17 93 (з описаної вище упаковки);

— патрон з кулею ПС з клеймом 7 95 (Амурського патронного заводу № 7, виробництва 1995 року);

— патрон з модернізованою трасуючою кулею 7Т3М з клеймом 3 00 (Ульянівського патронного заводу № 3, виробництва 2000 року).

Група «ІС» дякує за допомогу в підготовці матеріалу Андрію Донцю, співробітникам контррозвідки СБУ та воїнам полку НГУ «Азов».