Це дуже нагадує розбирання російських матрьошок. Відкриєш одну, а всередині – ще одна. Радім Фіала – депутат парламенту від руху «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури – співпрацював з молодим чоловіком російського походження, що публікувався на дезінформаційних сайтах. Цей молодик колись зв’язав лідера партії «Справи громадські» (Věci veřejné) Віта Барту з Піратською партією. Батько згаданого молодого чоловіка є колишнім офіцером Радянської армії. Як партія Окамури пов’язана з путінською Росією?

„Вимкніть мобільник та вийміть батарейку. Не робіть ніяких нотаток. Будемо тільки розмовляти».

Так почалася зустріч з моїм джерелом – людиною, що працювала в одній з чеських спецслужб. У кав’ярні в центрі Праги ми сиділи у вересні минулого року – розмовляли про те, як у вітчизняній політиці запускає коріння російський шпіонаж.

На той час це здавалося мені темою з іншої планети.

Я щойно завершував роботу над книгою про Андрея Бабіша, і голова в мене була повною розмотування справи п’ятдесятимільйонної дотації на ферму «Лелече гніздо». Але в колишнього офіцера спецслужб на душі було інше. «Інтереси Росії в нашій країні – переважно політичні. Вони не хочуть захоплювати Чехію танками, як у 1968 році. Наразі їм достатньо мати в політиці своїх людей» – сказав він мені. А потім – наскільки я пам’ятаю – додав: «Їхня загальна мета – поділити Європу міграційною кризою та за допомогою націоналістичних партій дестабілізувати політичну систему країн ЄС. А також через Вишеградську четвірку надломлювати єдність Європи.

Потім почав розповідати про конкретні випадки, коли російські спецслужби намагаються встановлювати контакти з людьми, близькими до політиків, – включаючи імена, назви фірм, банків та наведення конкретних сум. «У гібридній війни діє: чим гірше в Європі, тим краще для Путіна».

Я заперечив, що Мілош Земан та його проросійські радники не залишаться в Празькому Кремлі навіки, але колишній офіцер тільки махнув рукою та сказав: «Справа не тільки в Празькому Кремлі. Вони в це грають, як у шахи, продумуючи кілька ходів – тобто на кілька років – наперед. Хочуть мати своїх людей у виконавчій владі, дипломатії, парламенті. Результати жовтневих виборів у Палату представників багато що підкажуть».

Після виборів у жовтні 2017 р. я пригадав цю дискусію з колишнім офіцером розвідки. Партія Томіо Окамури «Свобода та пряма демократія» стала четвертою найвпливовішою партією Чехії. SPD називають екстремістським або націонал-популістським угрупуванням, і її позиції близькі до тих, які поширює російська пропаганда. З підтримкою 10,64 відсотка голосів виборців SPD отримала 22 мандати в Палаті представників (з 200 депутатів – прим. перекл.).

У подальшому її депутати потрапили в провідні комітети, включаючи керівництво деяких з них. Такої участі в парламентській владі раніше не було в жодної подібної партії (у 90-і роки – «Республіканці» Мірослава Сладека, а не так давно – перше формування Окамури «Світанок» (Úsvit).

***

Через кілька днів після парламентських виборів – 24 жовтня 2017 р. – чеська спецслужба BIS оприлюднила свій річний звіт. У ньому детально описувалися різноманітні методи «активних заходів», що практикуються спецслужбами путінської Росії.

«Російський шпіонаж від розсварювання Заходу в стилі Холодної війни перейшов на більш високий рівень. Так само, як російські хакери всередині інтернету створюють мережі ботнетів (коли спеціальне програмне забезпечення в різні способи зламує інші комп’ютери та мережі – прим. ред.), російські розвідувальні служби, по суті, намагаються створювати подібні мережі із західних політиків, у мислення яких вони «проникають, розуміють та заволодівають ним» – такий підхід чудово вписується в усю систему гібридної війни» – пише BIS. А потім згадує слова колишнього російського шпигуна В. І. Трубникова, який зараз працює першим заступником міністра закордонних справ РФ.

«Отримати засекречений документ, що містить цілком секретну інформацію, сьогодні немає проблем. Головне – це проникнути в мізки тих, хто керує державами. Офіцер розвідки повинен досягти рівня Мікеланджело. Найкращий розвідник – це ренесансна людина» – так, за джерелами BIS, заявив Трубников у червні 2016 р.

У наступній частині BIS підтвердила те, про що мені у вересні 2017 р. казав контакт з розвідувальної спільноти. «В інтересах Росії було впливати на внутрішню суспільно-політичну цілісність Чехії, послаблюючи в такий спосіб ЄС та НАТО. Якщо підсумувати російську активність за останні роки в кіберпросторі, пропаганді, операції в Україні, Сирії, викрадення офіцера естонської розвідки з Естонії в Росію, російські прикордонні операції в Європі – стає очевидним, що ЄС та НАТО протистоять російській гібридній кампанії» – наводить спецслужба BIS.

***

Невдовзі після виборів ЗМІ почали вивчати профілі новообраних законодавців. Виявилося, що ряд депутатів від SPD постив у соцмережах посилання на сайти, що систематично поширюють дезінформацію. Депутат SPD Радек Котен був членом Facebook-групи, що підтримує референдум про вихід Чехії з ЄС, а також підписником сторінки з назвою «Хочемо геть з НАТО та ЄС, Росія – наш справжній друг» (Chceme pryč z NATO a EU – Rusko je náš opravdový přítel).

У листопаді 2017 р. Котен заявив, що не є російським агентом. «Ніяких зв’язків з Росією в мене немає. Я навіть не дезінформатор та не російський шпигун. Імовірність того, що як директор фірми з якогось там Ждірця над Доубравоу я міг контактувати з російськими громадянами, тим більше з паном Путіним, є дуже незначною», – заявив Котен серверу Aktuálně.cz.

Незважаючи на свою діяльність, Котен був обраний головою важливого комітету з питань безпеки. Крім того, він став членом комісії з контролю за застосуванням підслуховувань.

При цьому, як вже згадувалося, він – не єдиний представник SPD, який у Палаті представників нового скликання отримав значний вплив. Томіо Окамура є заступником голови Палати, а його права рука та заступник голови партії Радім Фіала керує економічним комітетом. Крім того, вони обіймають різноманітні посади в органах, пов’язаних з безпекою держави. Мілослав Рознер є головою комісії з контролю за Національним бюро безпеки. Радован Віх є заступником голови комітету з оборони, членом комітету з безпеки та членом постійної комісії з контролю за військовою розвідкою. Заступник голови депутатської фракції SPD Радек Розворал є членом постійного комітету з контролю за спецслужбою BIS. Інші депутати від SPD є членами постійної комісії з контролю за Фінансово-аналітичним відділом (Зденєк Подал) та Генеральною інспекцією корпусів безпеки (Лубомір Шпанєл) (орган, що розслідує злочини працівників правоохоронних органів – прим. перекл.)

Тоді я почав детальніше вивчати SPD. Поставлене питання було наступним: чи може партія Окамури перебувати під російським впливом і, таким чином, являти собою ризик для держави – чи вона отримала прокремлівське тавро безпідставно?

Після кількох тижнів пошуків мені здавалося, наче я тримаю в руках матрьошок – російських дерев’яних лялечок, порожніх усередині. Всередині однієї історії знайшов ще одну примітну фігуру, після чого вся формула повторювалася – історії вписувалися одна в одну, як розмальовані лялечки.

Найменшою з матрьошок виявилося ім’я, що стало відомим на початку цього десятиріччя – Віт Барта. Бо історія SPD починається саме з цього колишнього політика та колишнього власника охоронного агентства ABL.

Матрьошка 1 – Віт Барта

Віт Барта з червня 2010 р. до квітня 2011 р. був міністром транспорту в уряді Петра Нечаса. А до 18 квітня 2012 р. – також головою депутатської фракції партії «Справи громадські», за лаштунками якої – як виявилося згодом – знаходилися деякі празькі «хрещені батьки», аби втримати владу та вплив. Низка скандалів урешті-решт змусила Барту піти з уряду, він опинився під слідством та був засуджений за передачу грошей у конвертах власним депутатам, проте вирок так і не вступив у законну силу, а пізніше обвинувачення з Барти було знято.

Важливим є те, що десь у травні 2012 р. (невдовзі після оголошення вироку) розчарований політик захопився молодим студентом Інституту економіки Серґеєм Павлюком. На той час Павлюку був двадцять один рік, і в інтернет-дискусіях він вирізнявся цікавими поглядами. «Сьогодні мене зацікавила стаття про пряму демократію в блозі Серґея Павлюка – студента економіки. Мене цікавить і Ваша думка щодо прямої демократії. Буду вдячний за її надіслання» – пише Барта своїм однопартійцям за «Справами громадськими» в травні 2012 р.

Матрьошка 2 – Серґей Павлюк

Про що тоді писав Павлюк у своєму блозі? Завів тему прямої демократії, яка згодом стане однією з провідних тем Томіо Окамури.

«Навіщо зберігати наявну систему, якою реально задоволений тільки сам політик, а не перейти до прямої демократії? До системи, якої корупціонер боїться, як вогню, системи, виникненню якої всі покоління наших політиків завжди так опиралися? Чому б такі речі не вирішувати на референдумі?»

І в наступному розділі Павлюк зазначає:

«Референдуми не винищать усі види корупції та не вирішать усіх системних проблем. Проте вони додадуть нам гідності. Ми відчуємо, що від нашого рішення в цій державі багато залежить. Знатимемо, що наше рішення діє. Це не те, щоб когось обрати, а той потім робитиме, що хоче, особливо якщо він корумпований якоюсь зацікавленою групою».

У серпні 2012 р. на одному з сайтів, що вважаються дезінформаційними – Euportál.cz, – Павлюк оприлюднив текст з назвою «ЄС – вбивця та могильник нашої цивілізації». Десь у той самий період студент російського походження став радником Віта Барти та почав шукати підтримки і в інших політичних партіях.

При цьому в публічному секторі інтернету можна знайти інформацію про те, що на рубежі 2012/2013 рр. Павлюк виступав посередником при перемовинах з Піратською партією.

Дев’ятнадцятого листопада 2012 р. Павлюк зустрівся з заступником голови Піратської партії Мікулашем Фер’єнчіком. Той про це написав доповідь у публічному форумі – бо всі члени партії зобов’язані прозоро повідомляти в інтернеті про контакти з політиками та підприємцями. «Це росіянин, на його візитівці написано «Радник д-ра Віта Барти» – пише Фер’єнчік про Павлюка у зведенні. Та додає: «Це був молодий хлопець, третьокурсник вишу».

«Нинішні «Справи громадські» – начебто праволіберальна партія, близька до SSO («Партія вільних громадян» – прим. ред.). Її мета – посадити нинішніх політичних лідерів у в’язницю» – описує Фер’єнчік свою зустріч з Павлюком. «Він хотів від мене домовитись з Іваном Бартошем (голова Чеської піратської партії – прим. перекл.), аби той зустрівся з Вітом Бартою».

Дев’ятого січня 2013 р. лідер Піратів Іван Бартош повідомив про те, що зустріч з Бартою відбудеться. «За результатами зв’язку з помічником Віта Барти Серґеєм Павлюком у четвер 10. 01. 2013 р. о 16:30 відбудеться зустріч з Вітом Бартою в його офісі. При обговоренні вирішили, що участь візьму я та заступник голови Якуб Міхалек. Первісно заявлену тему – оновлення Закону 106 («Про вільний доступ до інформації» – прим. ред.) – збираємося дотримати та викладемо «Справам громадським» наші вже наявні пропозиції щодо змін до цього Закону» – повідомив Бартош.

«На підставі інших непрямих свідоцтв вважаю, що Віт Барта промацує підґрунтя інших суб’єктів, включаючи неполітичні (наприклад. Голешовська відозва), і це якимось чином пов’язано з демонстраціями, що мають проводитись близько дати самоспалення Яна Палаха» – додає Бартош.

Іван Бартош згодом на піратському форумі описує зустріч з Бартою наступним чином: «Хоча запрошеними були ми, Барта почав з питання – навіщо ми хотіли з ним зустрітися? Я заперечив, а Павлюк, який спершу звертався до Мікулаша (Фер’єнчіка), пояснив йому, про що йдеться. Хоча Барта не мав уяви, про що говориться в Законі 106, він хотів чути наш відзив – чи сходимося ми зі «Справами громадськими» та в чому конкретно. У другій частині говорив про якусь координацію антиурядових організацій, його взаємодію з Голешовською відозвою, Дж. Боком тощо. Зі сказаного ним пам’ятаю кількаразове застосування вислову «відкупорити корок». У цьому плані я висловився досить скептично – в Іспанії маніфестували сотні тисяч, і нічого не сталося, а на Вацлавську площу стільки людей навряд чи вийде… Висновок: Проти обміну інформацією або висунення наших пропозицій не заперечуємо. Якщо хтось не бажає іншого, до заходу «відкупорення корку» краще не приєднуватися».

Матрьошка 3 – Радім Фіала

Перемовини з Піратами тоді закінчилися неуспіхом, і Барта врешті-решт об’єднався з Томіо Окамурою. А в 2013 р. став лідером списку «Світанку» в Пльзеньському краї. Але обраний не був.

Проте Павлюк з політики не зник. Він увійшов у партапарат руху «Світанок» та працював помічником депутата Радіма Фіали.

Фіала був другою за значенням фігурою партії після Окамури. А також одним з небагатьох, що залишилися вірними Окамурі при розколі «Світанку» після фінансового скандалу в 2015 р. Після цього Окамура з Фіалою створили саме партію «Свобода та пряма демократія». Разом з Фіалою до неї перейшов і Серґей Павлюк.

Павлюк залишався активним в інтернеті. Наприклад, під час президентської кампанії виступав проти Карела Шварценберґа. 17 серпня 2013 р. ще на одній підозрілій веб-платформі ePortál.cz він написав статтю з назвою «Я стверджую, що Карел Шварценберґ – більшовик».

«Як називати людей, що в ім’я абстрактного ідеалу демократичного вибору допускають конкретну дійсність у вигляді об’єктивно поганих урядів та десятків мільйонів людських жертв по всій планеті? Я їх називаю «брудом від правди та любові» – пише Павлюк.

Депутат Радім Фіала та Павлюк явно розуміли один одного. І зрослися також у бізнесі. Причому саме в період, коли розколовся рух «Світанок», і Окамура з Фіалою заявили про створення нової партії «Свобода та пряма демократія» (SPD).

Радім Фіала – колишній політик Громадянської демократичної партії (ODS), що належав до сфери впливу «синіх хрещених батьків». І навіть донині підтримує стосунки з останнім з могікан цієї ери лобістського впливу – Томашем Грдлічкою.

Значна частина бізнесу Фіали діє в районі Простєйова, звідки він родом. Його фірми пропонують різні прибиральні та охоронні послуги, займаються торгівлею, управлінням нерухомістю, а також продажем чистячих засобів.

Шістнадцятого липня 2015 р. Павлюк став членом правління фірми IF Holding. Тут він пропрацював до квітня 2016 р. У той самий період Павлюк був директором фірми Facility Professional (зараз IFP Servis). Фактичним власником обох компаній виступав саме Радім Фіала – через належну йому фірму B.S. Kings.

Примітно, що в квітні 2015 р., коли починала формуватися партія SPD, ще в одну фірму Фіали – Lifragin – увійшов новий інвестор – фірма Venture Capitals.

З 2009 р. одноосібним засновником Venture Capitals був якийсь Іво Цвітановіч з Острави. Проте цікавий слід являє собою особа директора, що приймав рішення від імені компанії в 2011–2014 рр. Його ім’я – Денис Казанцев. Ця людина постійно проживає в Москві. Його ім’я згадується в Торговельному реєстрі також як члена керівництва фірми Pilsen Steel – колишнього підприємства металургійного заводу Škoda в м. Пльзень; цей спадкоємець славетного заводу Škoda разом з іншим провідним підприємством Škoda Kovárny в 2004 р. був проданий – і ці два підприємства як одне ціле ввійшли до складу російської компанії ОМЗ. У 2007 р. пльзенські підприємства об’єдналися під однією маркою – Pilsen Steel.

Нинішнім власником є російський концерн United Pilsen. Це підприємство повністю контролюється російським олігархом Ігорем Шамісом. Казанцев працював директором фірми Pilsen Steel у період, коли головою ревізійної комісії компанії був саме олігарх Шаміс. За повідомленнями російських ЗМІ, цей неоднозначний бізнесмен має репутацію людини, пов’язаної з президентом Росії Володимиром Путіним.

Проте слід додати, що «російський слід» у цій частині історії – лише непрямий. Кадрові збіги, пов’язані з колишньою фірмою Радіма Фіали, можуть бути випадковими – так само, як і підозрілий збіг у часі: як вже згадувалося, новий інвестор прийшов у тогочасну фірму Фіали в період утворення партії SPD.

Серґей Павлюк заперечує, що був якоюсь значною рушійною силою SPD та посередником у відносинах з Росією. «Я був простим помічником депутата. Членом партії не був. Був тільки ланкою технічного персоналу. Чому це вас, власне, цікавить? Я – звичайний хлопець, що працював помічником та допомагав у питанні соцмереж» – роздратовано реагує Павлюк на серію питань. Та підкреслює, що помічником Фіали перестав працювати на рубежі липня-серпня 2017 р. «Я пішов з політики та почав займатися бізнесом» – наводить Серґей Павлюк.

Депутат Фіала виявився не надто схильним до спілкування. Тільки підтвердив, що з Павлюком ніяких відносин більше не підтримує. На решту питань вже не відповів.

Матрьошка 4 – Олег Павлюк

Серґей Павлюк став мешканцем Чехії в 1997 році, коли йому було сім років. Бо сюди переїхали його батьки. Батька звуть Олег Павлюк. Народився в липні 1958 р. у колишньому СРСР, а після переїзду до Чехії оселився в Остраві.

Син Олега Серґей Павлюк підтвердив, що обидва його батьки працювали в армії. «Батько був офіцером Радянської армії. Мама також служила в Радянській армії. Але в той період, коли ми переїхали в Чехію, вони, зрозуміло, в Радянській армії вже не служили» – заявив Серґей Павлюк

Його батько Олег в армії був військовим журналістом. «У нас у кожному військовому окрузі була своя газета. А таких округів у Радянському Союзі було десь близько дванадцяти. Я працював у багатьох місцях. Нас переводили з одного в інше. Був у Середній Азії, а потім – у всіх можливих місцях» – розповів журналу Reportér Павлюк-старший.

На питання, чи перебував він у контакті з розвідувальними службами Росії, Олег Павлюк відповів: «На жаль – або на щастя – не перебував. Добре це, чи погано – не знаю».

На зауваження, що через можливість контактів з російськими шпигунами він потрапив у центр уваги чеських розвідувальних служб, Олег Павлюк відповів: «Розумію. Кожен робить свою роботу. Та робить висновки на підставі чогось… Але правда – не там».

Якою ж тоді є правда? «Так, суто теоретично: я для них цікава людина, як колишній журналіст та людина з військовою освітою міг би їм стати в пригоді. Мабуть, тому чеські спецслужби вважають це можливим. Я б на їхньому місці теж зробив таке припущення. Але, як я казав – ніхто зі мною не зв’язувався» – повідомив Олег Павлюк.

Матрьошка 5 – Володимир Васильєв

Павлюк-старший у Чехії займається бізнесом. Є співвласником експедиційно-транспортної фірми East Express.

Остання спеціалізується на перевезенні товарів у Росію, Білорусь та Україну. Співзасновником виступає його брат Вадим – також колишній офіцер Збройних сил СРСР, що служив у ВМФ, а потім переїхав у США.

У декількох інших фірмах Олег Павлюк виступав засновником разом з іншим колишнім офіцером Радянської армії Володимиром Васильєвим (за даними публічних реєстрів – Vasilev або Vasilyev). З ним Павлюк познайомився в Казахстані. «Ми служили на китайському кордоні. Я був журналістом, а він – командувачем танкової роти. А познайомилися ми тому, що його рота була однією з найкращих. Писав про них репортаж» – розповідає Олег Павлюк. «Мені відомо, що Васильєв був у Казахстані, а потім його перевели в Німеччину. Пізніше він приїхав у Чехію, оселився в Остраві, і ми почали свій бізнес. Зараз у нас вже нічого спільного немає. Розійшлися десь у 2011 році» – додає він.

Ніяких відносин зі спадкоємцями радянської спецслужби – ГРУ – Васильєв, мовляв, також не підтримує. «Принаймні, наскільки мені відомо, до 2011 року, коли в нас ще був спільний бізнес, нічого подібного не було» – повідомляє Олег Павлюк.

За даними джерел у чеських спецслужбах, люди, близькі до цих двох колишніх офіцерів Радянської армії, активно виступали в Остраві як діячі рухів, що підтримують захоплення Криму Росією. А також вони пов’язані з діяльністю байкерів «Нічні вовки», що користуються підтримкою президента Володимира Путіна.

Матрьошка 6 – Нела Ліскова

Відомою фігурою цих сумно відомих груп є Нела Ліскова. (До речі, Ліскова в Остраві мешкає приблизно в 300 метрах від квартири, де спочатку проживав вищезгаданий колишній офіцер РА та підприємець Васильєв.)

Ліскова – одна з головних дійових осіб ініціативи «Національна самооборона», яка, за даними її сайту, має кількадесят філій по всій країні (їхні назви, – наприклад «Взвод Драґунов» та «Батальйон Моравія»); їхня офіційна мета – підготуватися до оборони перед очікуваною навалою «сотень тисяч» ісламських іммігрантів. Як говориться на сайті ініціативи, члени «Народної самооборони» мають право «носити на формі шеврон» організації – у формі, зрештою, фотографувалася й Нела Ліскова.

Ліскова відома також тим, що деякий час тому оголосила про створення «консульства ДНР» в Остраві (міжнародно невизнане утворення на сході України, контрольоване проросійськими бойовиками за підтримки путінської Росії). Її «консульство» влітку минулого року закрив суд.

Ліскова недовгий час була активною в Соціал-демократичній партії (ČSSD), у 2014 р. на муніципальних виборах виступала лідером остравського списку тогочасної партії Їржі Пароубека «Лев 21». На одному з відео на YouTube Ліскова заявляє: «Єдиним політиком, якого я поважаю, є президент Мілош Земан».

Матрьошка 7 – слов’яни та Кремль

Серґей Павлюк тим часом зайнявся бізнесом. У травні 2017 р. створив фірму Videoefekt. У ній продовжив те, що вже робив для «окамурівців». Його фірма займається створенням та адмініструванням пабліків у соцмережах та сайтів.

Павлюк готує відео, презентації, робить поглиблені аналізи та аудити онлайн-зв’язку. А також моніторинг інтернету. «У бізнесі мені ведеться добре. Роблю соцмережі для десятків різних клієнтів. Це набагато цікавіше» – стверджує Серґей Павлюк. Та намагається показати, що з SPD та політикою більше не має нічого спільного.

Videoefekt декларує наявність майже двадцяти клієнтів. Серед них фіксуються компанія, пов’язана з сім’єю Віта Барти, фірма колишнього нардепа від «Справ публічних» Міхала Бабака, а також компанія, частка в якій до минулого року належала Томіо Окамурі.

Цікавим клієнтом Videoetekt’у є ресторан Dašické sklepy. Той самий, що належить підприємцям з Закарпатської України. Його власники входять у керівництво Світової ради підкарпатських русинів; колишніх лідерів цієї організації Україна звинувачувала в підриві єдності держави в інтересах путінської Росії.

При зустрічі в м. Дашіце в 2013 р. русини ухвалили дати свої голоси за Земана, бо той, мовляв, не робить різниці між Америкою та Росією. Власники ресторану Dašické sklepy в листопаді 2017 р. були запрошені до складу бізнес-місії, яку Мілош Земан узяв з собою на офіційну поїздку в Росію.

Згадані клієнти Videoefekt’у активні також у міжнародній неурядовій організації «Всеслов’янський комітет», що просуває «взаємодопомогу слов’янських та патріотичних організацій, а також слов’янських народів».

Знавець ситуації в Росії та критик путінського режиму Алексей Келін, що є членом Ради уряду ЧР з питань національних меншин, розповів журналу Reportér про те, що влітку нинішнього року в Празі планується скликати світовий всеслов’янський з’їзд.

«У його завдання, поміж іншим, входить створення Союзу слов’янських держав, до якого з ЄС має перейти цілий ряд держав зі слов’янським населенням» – так Келін описує, до чого можуть дійти намагання активістів, що контактують з Мілошем Земаном та SPD.

***

У результаті – чи можна казати, що партія Окамури отримала ярлик прокремлівської організації безпідставно? Вищеописана система матрьошок, до складу якої входить SPD, система, де замішані дезінформаційні сайти, колишні радянські офіцери – нинішні російські підприємці, а також рухи самооборони, є принаймні дивними. Дуже дивними.

---

Автор: Ярослав Кмента
Джерело: Reportermagazin.cz, 21. січня 2018 р.
Переклад з чеської мови: Сватослав Щиголь