У декількох країнах ЄС останніми роками з’являються різні угрупування самооборони, підтримувані Російською Федерацією, – одна з таких груп діє, наприклад, у Болгарії. Центральна Європа також не залишилася осторонь цієї підривної діяльності ворожої держави. Цей текст присвячено виникненню та діяльності так званого «ополчення» в Чехії та Словаччині.

Для того, аби зрозуміти нинішні події в Центральній Європі в розширеному контексті, необхідно сягнути до порівняно далекого минулого – початку 1990-х років, коли за ініціативою тогочасної влади з країн Вишеградської групи, включаючи Чехію та Словаччину, було виведено радянські війська. Згаданий пореволюційний період був сповнений сподівань та певної ейфорії, проте в метушні, що настала, про багато важливих речей забули. Велику проблему являла собою тимчасову відсутність чеської та словацької розвідки, оскільки колишню «Державну безпеку» (StB), підпорядковану Москві, розформували практично без попередження, а нову організацію аналогічного типу будували на порожньому місці – створювалася тогочасна федеральна служба безпеки FBIS, яка після розпаду ЧСФР (Чехо-словацької федеративної республіки) трансформувалася в чеську BIS та словацьку SIS.

У той самий період мало місце цілком успішне виведення радянських військ, проте при цьому зовсім забули про розгалужену радянську агентурну мережу, яка в Чехословаччині, а згодом – у Чехії та Словаччині залишилася, більш-менш безперервно працюючи і в подальшому. У дев’яності роки певні радянські, а пізніше – російські агенти брали участь у «прихватизації» та розкраданні державних підприємств. Після 2000 р. ситуація на деякий час угамувалася – аж до 2004 р., коли Чехія вступила до ЄС. У той самий період тодішній чеський уряд розпочав перемовини з США про розміщення на території Чехії радара протиракетної оборони. Це дуже не сподобалося Росії, і приблизно в 2006–2007 рр. діяльність російської розвідки в ЧР значно активізувалася, що врешті-решт вилилося у вплив на громадську думку не на користь розміщення радара через об’єднання громадян «Ні військовим базам», кероване Посольством РФ у ЧР. Розміщувати радар у Чехії США нарешті передумали.

До 2011 р. тривав не дуже довгий період відносного спокою, коли діяльність російських спецслужб проходила більш-менш підспудно, – наприклад, у вигляді впровадження агентів до різних громадських та безприбуткових організацій. Приблизно у 2012 р. у Чехії створюється Facebook-група, а згодом – громадська ініціатива «Чехословацькі військові запасу проти війни, планованої командуванням НАТО». Організація діє переважно в соцмережах, час від часу влаштовуючи для своїх членів своєрідні військові навчання. У 2013 р. у Словаччині створюється угрупування «Словацькі призовники» (Slovenskí branci). Членами цієї платформи є переважно молоді чоловіки у віці 17–19 років. «Призовники» пройшли спеціальне навчання в Росії прямо у спецназі ГРУ, а після повернення в Словаччину продовжують навчання, інколи – під керівництвом військового інструктора, що нерегулярно приїздить у Словаччину, викладаючи, поміж іншим, російське бойове мистецтво «Система». Важливо згадати також проект «Оріон», що маскується під платформу, спрямовану на здоровий спосіб життя, у дійсності відіграючи роль прикриття для вербування інших бойовиків. Про діяльність «Словацьких призовників» розповідав журнал Týden ще у 2015 р.

У Чехії тим часом розпадається організація «Чехословацькі військові запасу…».. Майже одразу після цього створюється нова організація під назвою «Національна самооборона» (Národní domobrana). Лідером організації є офіцер Армії ЧР у відставці, ветеран Афганістану – доктор медицини Марек Обртел. Раніше доктор Обртел входив і до складу керівництва «Чехословацьких військових запасу…» Проте доктор Обртел – це лише обличчя для піару, у дійсності організацією керують інші люди – не дуже відомий громадськості активіст Владімір Прокеш та активістка-«народник» Соня Чіффари. Двоє вищезгаданих підтримують особистий контакт з лівим активістом Міхалом Улвром, прямо пов’язаним з Посольством РФ у ЧР, про що він не соромиться відкрито казати чеським ЗМІ (журнал Respekt від 29 березня 2015 р.). Крім того, наявні зв’язки з політичною партією «Національна демократія» (Národní demokracie) сильної націоналістичної орієнтації, лідером якої є громадянський активіст та «народник» Адам Беньямін Бартош. «Національна самооборона» дуже активна в соцмережах. Навесні нинішнього року «Національна самооборона» направляє свою делегацію на сепаратистські території Східної України. Про перебіг візиту детально інформує на своєму Facebook, включаючи відео з прес-конференції, доступне російською мовою. Під час візиту делегація чеських ополченців, поміж іншим, «вчилася захищати сепаратистську республіку». Після повернення з неконтрольованих територій на сході України «Національна самооборона» оприлюднила прес-реліз, в якому заявила про відкриття Інформаційно-культурного центру ДНР/ЛНР в м. Острава, позаштатним консулом якого було призначено Нелу Ліскову – піар-обличчя організації «Національна самооборона» (повідомлення на сайті «Міністерства закордонних справ ДНР», відео з прес-конференції – додано перекладачем). При цьому за адресою «центру», яку вдалося розшукати, знаходиться напівзруйнована будівля в поганому технічному стані, де ніякого культурного центру явно немає. Таким чином, з усією ймовірністю має місце суто піар-акція. В емблемі організації «Національна самооборона» – вовча голова, як і в болгарської організації того ж ґатунку. І хоча діяльність «Національної самооборони» справляє враження лише медіа-операції, ніхто не здатний спрогнозувати, в якому напрямку ця ворожа підривна діяльність РФ у Чехії відбуватиметься в майбутньому. А організація «Словацькі призовники» – ще більш небезпечна, враховуючи той факт, що її члени вже пройшли військові навчання у спецназі.

Чеські та словацькі політики проблему ополчення воліють краще взагалі не коментувати, а якщо це й роблять, то лише побіжно та дуже ухильно. Ще одна проблема – популізм деяких чеських та словацьких політиків, які користуються тим, що громадськість боїться біженців, та своїми популістськими заявами часом підігрують російській пропаганді. А структури безпеки обох країн – як поліція, так і спецслужби – у цій ситуації більш-менш безпорадні.

Статтю підготувала до публікації волонтер організації «Празький майдан» Маркета Крнянска спеціально для InformNapalm.

Головне фото: Novinky.cz

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при передруку або використанні матеріалу активне посилання на автора та наш проект обов’язкове.

Переклад: Сватослав Щиголь