Волонтер міжнародної спільноти InformNapalm Nadiia Boiko взяла інтерв’ю в українського воїна Ігоря Муратова, добровольця, який брав участь в Антитерористичній операції на сході України. 19 червня 2016 року Ігор Муратов прибув до Болгарії для лікування й реабілітації.

Ігор Муратов: «Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах» − наша відповідь російським агресорам

Ігор Муратов – громадський активіст, волонтер, патріот, який без зайвих роздумів ще в березні 2014 року добровільно мобілізувався, щоб стати на захист рідної землі. Молодший сержант 15 бригади ЗСУ розповів про свою участь у російсько-українській війні й майбутнє тимчасово окупованих українських територій.

– Коли для Вас особисто почалася російсько-українська війна? Які були Ваші перші кроки?

Ігор Муратов: Як активіст, спочатку брав участь в організації загонів самооборони у Броварах, коли в Києві відбувалися події Революції гідності. А пізніше, коли в березні 2014 року Росія нахабно анексувала АР Крим, почалася мобілізація, і я, як батько двох дітей і дядько 10-ти племінників, вважав своїм обов’язком захистити їх та свою Батьківщину. Не думав і не вичікував, що це має зробити хтось інший.

– Що насправді, на вашу думку, стало причиною російської агресії в Україні?

Ігор Муратов: Росії не потрібен успішний та непідконтрольний їй сусід. Якщо Україна розквітне економічно, то росіяни почнуть ставити незручні питання господарю Кремля. А це рано чи пізно призвело б до кінця режиму Путіна. Після анексії Криму особистий рейтинг Путіна досяг максимальної позначки. Йому було вкрай необхідне наземне сполучення з анексованим півостровом, бо морський шлях дуже проблематичний, саме це й підштовхнуло Путіна розпочати війну на сході України. Зазомбовані кремлівською пропагандою росіяни переконані, що він їх захищає від якихось «бендер» і «правосеків».

– У яких військових операціях довелося брати участь?

Ігор Муратов: Оскільки я зв’язківець, а тоді, навесні 2014 року, очікувалося введення військового стану, то спочатку долучився до виконання завдання з налагодження спецзв’язку. Після оголошення АТО нас відправили до Краматорська, де ми забезпечували охорону та оборону Краматорського аеродрому. Разом із бригадою брав участь у звільненні Дебальцевого у 2014 році, пізніше, зайнявши оборону на Дебальцівському плацдармі, виконували різні завдання: патрулювання міста, чергування на постах, довезення на інші блокпости боєприпасів та ін. У середині жовтня 2014-го стан мого здоров’я дуже погіршився (почалося віднімання правого боку тіла та сильні головні болі) і мене відправили у шпиталь.

– Уже ні для кого не є секретом, що російська армія є ядром, ударною силою так званих “ДНР/ЛНР”. Чи стикалися особисто з ними?

Ігор Муратов: Наприкінці серпня 2014-го під Дебальцевим були знешкоджені окремі частини Вітебської дивізії. Це – військовослужбовці строкової служби, які виконують (звісно, злочинні) накази вищого російського командування. Вони їхали на навчання, а потрапили на справжню війну та ще в іншу державу. Цих ще якось можна зрозуміти (хоча й важко), але не розумію місцевих, які за гроші, горілку чи наркотики взяли в руки зброю і вбивають своїх співвітчизників. Серед цього контингенту багато дітей, яким пропаганда промила мізки.

– Чи змінилося щось за останні 2 роки в Українській армії?

Ігор Муратов:

Можна сказати, що до 2014 року Українська армія була тільки на папері, було скасовано строкову службу, розформовано військкомати й багато військових частин (мабуть, це й був план Януковича-Путіна). Ніхто з нас не очікував, що Росія так підступно вдарить нам у спину. Дуже прикро, що країни-підписанти Будапештського меморандуму не виконують узятих на себе зобов’язань щодо збереження територіальної цілісності й державного суверенітету України. Проте своїм безпрецедентним патріотизмом українці довели не тільки російському агресору, а й цілому світу: Батьківщина − священна. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що Збройні Сили України відроджуються! Безперечно, говорячи про відродження Української Армії не варто забувати про величезний внесок волонтерів. Армія стала більш професійною, як порівняти з початком війни. Зараз забезпечення хоча й далеке від ідеального, але треба розуміти, наскільки важко відроджувати армію в умовах війни.

– Яке Ваше бачення майбутнього Донеччини? Як і коли повертатимемо Крим?

Ігор Муратов: Щойно Росія забере своїх військовослужбовців і припинить спонсорувати тероризм, тоді на тимчасово окупованих територіях Донеччини й Луганщини встановиться мир. Попри те, що всі втомилися від війни, та ніхто не готовий віддати ці землі загарбнику. Краще загинути стоячи, ніж жити на колінах. Повернення Криму − питання часу. У Криму до людей нарешті приходить просвітління, вони починають усвідомлювати, що їхнє і майбутнє їхніх дітей залежить тільки від них. Повернення Криму залежить від успішності реформ в Україні, від того, наскільки швидко українській владі вдасться упоратися з кризою й підняти економічний і життєвий рівень кожного українця. Завдяки економічній стабільності в Україні, «зелені чоловіки» зникнуть швидше, ніж з’явилися!

– Наскільки успішною була реабілітація в Болгарії?

Ігор Муратов: Реабілітація проходить добре, не можу очікувати якихось швидких і фантастичних результатів після дуже складної операції на хребті. Але, безперечно, покращення є й за це велика вдячність болгарським друзям!

– Що будете робити після реабілітації?

Ігор Муратов: Разом зі своїми побратимами створили громадську організацію учасників АТО «Авангард АТО Бровари», у якій маю честь бути головою правління. Основні напрямки діяльності нашої організації: допомога родинам загиблих, вирішення соціально-економічних питань учасників АТО, провідування поранених у реабілітаційному центрі «НОДУС», проведення заходів патріотичного виховання молоді (відвідування шкіл, підтримка дитячих будинків). Багато часу проводжу у військкоматі, зустрічаюся із хлопцями та проводжу з ними просвітню роботу. Чим можемо, тим допомагаємо волонтерським групам, щоб наші побратими на фронті мали все потрібне. Разом з іншими громадськими й ветеранськими організаціями проводимо заходи соціальної адаптації тих хлопців, що повернулися з фронту, і тих, хто пережив поранення чи полон.

Світлини для статті надав  InformNapalm з власного архіву український воїн Ігор Муратов.

Nadiia Boiko спеціально для InformNapalm

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Ми закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів у публічну площину може переломити хід інформаційного та бойового протистояння.