Новина про початок бомбардувань Сирії з території Ірану заскочила багатьох зненацька. Але інформація про перекидання російської авіації – Су-34 та Ту-22, та інших військових вантажів з Росії на іранську базу Хамадан поступала вже давно, з осені 2015 року.

Кілька днів російські ЗМІ захлинаючись повідомляли про масовані бомбування Сирії російськими ВПС, зокрема, і з бази Хамадан. При цьому саме на використанні цієї бази наголошували у російській пресі. 

Водночас чимало спостерігачів зауважили одну особливість – майже вся інформація приходила з російської сторони, Іран мовчав. Російські ЗМІ активно писали про те, що досягнута домовленість з Іраном та Іраком про коридори для польотів бомбардувальників у Сирію, а також коридор для крилатих ракет.

У світових ЗМІ замиготіли жахливі кадри злочинів російських ВПС у Сирії – розбомблені школи, лікарні, житлові квартали міст, кадри скидання касетних та фосфорних бомб, люди, які постраждали від хімічних атак.

І раптом сьогодні, 22 серпня, надійшли повідомлення, що Іран заборонив Росії використовувати базу в Хамадані для операцій проти Сирії.  Що ж сталося?

Бомбування російських ВПС були вкрай брудними й варварськими. Дуже страждало цивільне населення. На Заході недвозначно натякнули, що перебування російських літаків та російської зброї в країні – це порушення санкцій проти Ірану на постачання в цю країну зброї, введених Радою Безпеки ООН. Тільки недавно з Ірану почали знімати багаторічні санкції та нафтове ембарго, що душило економіку країни. Ембарго ж зняли ще не повністю, і його не важко повернути.

Навіщо ж Путіну потрібно було так підставляти свого союзника?

Тільки недавно з Ірану зняли частину санкцій на постачання нафти за кордон. Ціни на нафту на світовому ринку, попри всі стрибки та спроби Росії їх втримати, мають одну жорстку тенденцію – до зниження. Для путінської Росії це смерть. Тому в Москві прийняли рішення підвести свого союзника під нову хвилю санкцій, сподіваючись, що нафтове ембарго проти Ірану повернуть, і ціни на нафту підвищаться. Крім цього, база Хамадан розташована на півдні Ірану, недалеко від узбережжя Перської затоки. Шлях російських ракет та бомбардувальників проходить вздовж кордонів найбільших нафтодобувних країн регіону, а на узбережжі в них розташовані й нафтотермінали, резервуари з величезними запасами нафти; Перською затокою ходять танкери.

Факт польотів російської авіації з бомбами на борту та крилатих ракет, які мають властивість часто не долітати до цілі, вздовж найбільшої нафтотранспортної артерії світу, без сумніву, вплинув би на світові ціни на нафту. І справді, ціни на нафту на світових біржах почали підніматися.

Саме спроба підвищити ціни на нафту стала основною причиною, що спонукала Росію почати використовувати авіабазу в іранському Хамадані. РФ розгорнула одночасно максимальну піар-кампанію в пресі та по дипломатичних каналах. Російська преса розписувала всі вигоди від використання бази, наголошуючи на дешевизні: мовляв, шлях з Ірану в Сирію коротший, ніж із баз у РФ. Та чи так це насправді? Адже для того, щоб перекинути в Хамадан величезну кількість вантажів і, передусім, боєприпасів, потрібно витратити дуже велику кількість палива. А з баз у Тартусі та Латакії, які вони могли створити там з тими ж витратами – ще ближче.

Але Росія створила базу саме в Ірані, і не на північному-заході країни, де відстань до Сирії значно коротша і вантажі можна доправити суднами Каспійським морем, а вибрали довший шлях морем навколо Європи або вантажними літаками.

Відповідь на це питання одна – база в Хамадані розташована близько до районів великих нафропромислів і до шляхів транспортування нафти. 

Висновок

Саме спроба підвищити світові ціни на нафту, а не близька відстань від бази Хамадан до зони бойових дій, стала причиною, що спонукала Росію почати використовувати цей військовий об’єкт, віроломно підставляючи свого єдиного союзника в регіоні під можливі економічні санкції.

Читайте також матеріали на цю тему:

ПКС РФ легалізують нову авіабазу для терору Сирії з території Ірану

Військово-політичні аспекти використання ПКС РФ іранської авіабази Хамадан

Матеріал підготував Сергій Репін спеціально для InformNapalm