З початком активної фази бойових дій проти України, 24 лютого 2022, буденністю для російських регіональних та федеральних ЗМІ стали повідомлення про поховання російських військових. В перші дні в російському інформаційному просторі була повна тиша – це можна пояснити дуже просто. Для поховання перших російських військових їх спочатку потрібно привезти до Росії, оформити, доправити до місця поховання – на це йде кілька днів. Також відомо, що РФ або не бажає, або не встигає всіх забирати. Проблеми з логістикою для перевезення “Груз 200” у російської армії такі ж самі, як і проблеми з тиловим забезпеченням передових сил вторгнення. Тому в російській пресі з’являються новини про загиблих росіян з “тижневим” або навіть 2-3 тижневим запізненням і про втрати перших днів повномасштабної війни ЗМІ стає відомо тільки зараз. В цій публікації міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm демонструє OSINT-приклад, як можна перевірити чия статистика втрат ЗС РФ відповідає дійсності. Допоможе нам в цьому “медальний залік”. Детальніше читайте у дослідженні.
Втрати росіян в перший тиждень
В перші дні Україна одразу звітувала про тисячі вбитих росіян. Росіяни мовчали про втрати аж до 2-го березня – в цей день МО РФ вперше і поки востаннє офіційно відзвітувало про втрати: 498 вбитими, 1597 пораненими. Тут треба зробити ремарку. Конашенков є представником МО РФ – він говорить про втрати російської армії та частин підзвітним Міністерству (оборони) нападу. Але у війні проти України також бере участь Росгвардія – це Міністерство внутрішніх справ. Спецпризначенці з підрозділів “Альфа” чи “Вимпєл” та російські прикордонники – це ФСБ РФ. Втрат по цих відомствах поки не називають взагалі.
Отже, повернемось у 2-ге березня. Тоді Україна заявила про російські втрати на рівні 5840 військових. Фактично це втрати росіян за перший тиждень війни. Ці “показники” дуже не сподобались навіть російським лібералам, що всіляко намагаються критикувати українські офіційні повідомлення.
В останні тижні ми почали аналізувати повідомлення з російської регіональної преси та соціальних мереж. Ми передивились сотні новин про поховання, сотні відео зі шпиталів та тисячі повідомлень у соціальних мережах. Що ми змогли побачити?
Ваня, тобі медаль чи орден?
Чітко прослідковується методика нагородження залучених до війни з Україною російських військових. Всі загиблі отримують посмертно Орден Мужності, іноді цей Орден отримують важко поранені старші офіцери та окремі військові за звитягу – але це поодинокі випадки. Здебільшого Орден Мужності зараз видається посмертно.
Окремим вищим офіцерам за важкі поранення чи посмертно видають зірку Героя Росії. Так “героєм” став поранений при штурмі Каховки командир 11-ї гв.ДШБр ПДВ Денис Шишов – його “подвиг” був 25-го лютого, а новини про нагородження з’явилися лише через два тижні. Просто зацитуємо:
“десантник из Бурятии с ранением в голову отразил семь атак противника во время спецоперации по защите Донбасса”
Дійсно, тільки поранена в голову людина буде захищати Донбас під Каховкою.
Знищений в Україні командир 331-го ПД костромського полку ПДВ полковник Сергій Сухарєв отримав Зірку Героя посмертно.
Але молодші офіцери та солдати нагороджуються простіше. Поранені військові отримують медаль За Відвагу (копія радянської “Медаль за Отвагу”) – це можна побачити практично на всіх відео зі шпиталів.
Ось Шойгу у шпиталі роздає нагороди:
Ось заступник Шойгу роздає нагороди:
Ось Золотов нагороджує Росгвардійців:
Іноді поранені отримують “Орден Мужества”, але здебільшого за поранення російському військовому “світить” всього медаль.
Бувають курйозні вручення нагород – так пораненим бійцям Росгвардії губернатор Підмосков’я вручив знак (навіть не орден чи медаль (!) ) Московської області з пафосною назвою “За доблесть и мужество”.
Це не є державною чи відомчою нагородою, а просто кольоровий значок з бантом з рук місцевої влади.
Орден “За Мужество” (посмертно)
Але як оцінити кількість виданих нагород? Частина російських солдатів та журналістів викладає фотографії нагородних документів (“орденська книжка”), де можна роздивитись номера нагород та день підпису наказу про нагородження.
Приблизно так виглядає типовий некролог російського військового після відвідин України:
Зазначимо, що цей орден за наказом від 3-го березня має номер 78487.
А ось ще посмертні Ордени Мужності за 3-є березня – номер 78546 (лінк на ВК-сторінку):
Рудаченко, номер 83281 (посилання на статтю у МК):
Відразу впадає в очі те, що велика кількість нагороджень стосується указу президента РФ підписаного 3-го березня – це приблизно тиждень після початку повномасштабної війни проти України. Тобто, в цей список нагороджених потрапили ті, хто загинув в перші дні. Саме в цей день росіяни вперше і востаннє повідомили про свої втрати.
Мінімальний номер “посмертного” “Ордену Мужества” за наказом від 3-го березня 2022, який ми змогли знайти: 78487
Максимальний номер: 83281.
Різниця між ними: 4794 ордени. Це дуже загальна оцінка, адже кожен день ми знаходимо нові номери, і ці показники будуть коректуватись в бік збільшення російських нагород за наказом від 3-го березня. Більшість нагород за цей день видано “посмертно”, бо за звичайне поранення дають тільки “Медаль за Отвагу”.
Тобто цей показник виписаних посмертно нагород приблизно збігається з даними, що публікує Україна про втрати росіян в перші дні війни.
Як йде нумерація російських нагород?
Після початку війни на Донбасі з 2014 року нумерація Орденів Мужності коливалась в діапазоні 70xxx…77xxx – ми неодноразово писали про нагородження цим Орденом за участь у війні на Донбасі. Найбільший номер, який ми зустрічали до цього був 77741.
Ми виходимо з того, що нумерація Орденів Мужності з початку повномасштабної війни стартує від номерів більших за 78ххх. Але, як показують наші OSINT-дослідження, нумерація росіян за перші дні війни вже перевалила за 83 тисячі.
Орден Мужності видають також цивільним особам – наприклад за окремі звитяги на пожежах, народним артистам чи вченим, але це поодинокі нагородження. В більшості своїй це типова військова нагорода, активність видачі якої корелює з початком військових дій – Чечня, Сирія, Донбас-Крим-2014 та інші.
Бувають випадки, коли нагорода з меншим номером виписується новим наказом – можливо мова йде про нагородження зниклих безвісти, яких офіційно визнали загиблими. Або з більшим номером за давнім наказом – це так само поодинокі випадки, можливо якісь відомства резервують собі номерні слоти для нагороджень. Але здебільшого є загальний тренд збільшення номерів.
Перша чеченська і до кінця 90-х, це нумерація від 0 до 30000. Друга Чеченська і до захоплення Криму та війни на Донбасі – номери від 30000 до 60000 тисяч. “Українська” кампанія для російської армії – це номери, що починаються з 7xxxx.
І явно окремо виділяється “путінське” масове нагородження від 3-го березня, коли тисячі росіян посмертно стали “медалістами”.
Українська армія вручить “Орден Мужества (посмертно)” кожному російському окупанту!