Публікуємо для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm цікаву статтю Катерини Кістол, експертки з безпекових студій, міжнародних відносин та інформаційної безпеки, University College London Alumni.

Для тих, хто слідкує за подіями в Литві. І хто не слідкує теж. Це важливо, і не лише через неспокійну ситуацію в дружній Литві, бо стосується і нас теж.

З початку червня Литва протидіє атакам, зоркестрованим режимом Лукашенка за підтримки Кремля. Здавалось би, останніми днями ситуація дещо стабілізувалася, вдалося призупинити потік на кордоні і навіть поставити на паузу трафік рейсів, що прибувають до Мінська. Проте, вівторок видався особливо важким – до ситуації на кордоні й в таборах мігрантів, на тлі якої відбувається планомірна агресивна дезінформаційна кампанія, додався ще один осередок дестабілізації. Спробую розкласти по черзі.

По-перше, що відбувалося в Сеймі і біля Сейму?

У вівторок, 10 серпня, Сейм (Парламент) Литви збирався на позачергову сесію, на якій планувалося прийняття рішень по двом пакетам з найнагальніших питань. Сесія анонсувалася десь з тиждень, питання обговорювалися активно в громадському просторі.

Зранку вівторка біля будівлі Сейму почали збиратися «протестувальники», які виступали проти політики обов’язкової вакцинації і обмежень, які передбачено для невакцинованих. Зі слів тих, хто зібрався на протест, рішення Сейму порушували би права людини. Біда в тому, що на сесії того дня не обговорювалося жодного питання, яке стосується пандемії та протиепідемічних заходів. Перший пакет, який розглядав Сейм, стосувався зведення фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю. Другий – щодо надання розширених повноважень збройним силам в нинішніх умовах з метою ефективнішого врегулювання ситуації.

Формально, мітинг перед Сеймом був санкціонованим до 17 год, а все що відбувалося після – точно мітингом не назвеш. «Протестувальники» (насправді, місцевий люмпен) оточили Сейм, таким чином забарикадувавши парламентарів в будівлі. Близько 21 год, коли «протест» остаточно переріс в сутички, на місце підтягнулися riot police officers і ще п’ять екіпажів Служби громадського порядку (VST), було задіяно сльозогінний газ. Вбік поліції й журналістів летіло каміння, скляні пляшки, сигнальні ракети. В ході сутичок було поранено близько двадцяти поліціянтів і працівників VST. Станом на ранок середи, затримано 26 осіб, розпочато досудове розслідування. Як з’ясувалося сьогодні, більше третини затриманих – із судимостями.

По-друге, для чого був потрібен мітинг?

Ви ж розумієте, що зазвичай литовські протести проходять не так? Ну от зовсім не так. І що час для збору біля Сейму було теж обрано не випадково. Отже, активізувалися два дестабілізуючі осередки, при чому, вони були синхронізованими. До слова, ввечері того ж дня, на полігоні Rūdninkai, де знаходиться табір нелегальних мігрантів, знову відбулися сутички. Двадцятеро людей втекли з табору, одинадцятьох вдалося знайти.

Третє. Інформаційна складова.

Що по інструментах? Класична пропаганда, дезінформація і маніпуляція з метою дискредитації уряду, намагання розхитати ситуацію до масштабів політичної кризи. Основні джерела – російські, білоруські та проросійські «медіа», включно з такими як RuBaltic, Sputnik.by и Sputnik.lt, Baltnews, Lenta.ru, Belta.by, Ont.by. Нагадаю, що покрокова і цілеспрямована дискредитація уряду розпочалася вже давно. Наприклад, на проросійському RuBaltic стаття з назвою «Штурм Вильнюса и отставка правительства: к чему ведет миграционный кризис в Литве» з’явилася ще 28 липня.

Що по техніках? Навскідку, в інформаційних атаках проти литовського уряду і суспільства простежуються принаймні такі:

– Name calling (до об’єкта прив’язують гучну назву, символ, що викликає сильні негативні емоції; застосовують сарказм). Приклад: слово «фашисти», що звучить на адресу уряду просто беззупинно, було і на плакатах вчорашніх «мітингувальників». До речі, у випадку Литви, за сценарієм кремлівських пропагандистів, «фашисти» регулярно виходять на сцену вже протягом, напевно, десятиліття, в різних сценах і на тлі різних декорацій.

– Transfer (безпідставне використання символів, що в свідомості людей здатні пов’язати одне явище з іншим). Приклад: «протестувальники» були в костюмах заручників конц.табору з наліпленими жовтими зірками Давида, інсценували гето, таким чином намагаючись показати, що невакциновані люди вимушено опиняються в «гето». Це не що інше, як намагання натиснути на дуже болючу для литовського суспільства точку. Також – порівняння сутичок біля Сейму з «Майданом у Вільнюсі», як його висвітлювали пропагандистські джерела.

– Labeling (навішування ярликів). Приклад: вже згадані «звєрства фашистів», порівняння з «нацистами». Намагання видати «протест» за мирну акцію, а дії органів влади – за жорстокість проти «мирних протестувальників».

– Outright lie (відверта брехня). Приклад: кілька топорних фейків про нібито вбитого іракця і навіть проведення пікету біля посольства Литви в Мінську; нібито вагітну знепритомлену жінку, яку, за легендою, литовські прикордонники силою «повернули» на білоруську сторону; численні історії про звірства литовських прикордонників і навіть собак литовських прикордонників! Ці вигадані історії (всі згадані тут фейки спростовано) просуваються з однією дуже простою метою – дегуманізації влади.

– Band wagon (спонукання слідувати за натовпом без належної аргументації, принцип «роби як всі»). Тут, напевно, ясно і так. Коли йдеться про мітинг проти вакцинації, – принаймні, як його було подано, – аргументи зайві.

Три з наведених тут технік входять до переліку «Семи приладів пропаганди», що їх «вписали» у головний підручник з пропаганди Альфред М. Лі та Елізабет Б. Лі ще у 1939 році.

Нарешті, мушу сказати, що навмисно не називаю те, що відбувається протягом цього літа в Литві «кризою мігрантів». Саме так зазвичай пишуть про цю ситуацію медіа. Тут, мені здається, варто бути дуже обережним в дефініціях, принаймні з трьох міркувань:

1. Хоча б через те, що не можна приймати термінологію агресора, бо за нею неодмінно тягнеться шлейф ворожих наративів. І крапка.
2. То не є класична (органічна, якщо хочете) “migrant crisis” в звичайному її розумінні: самі по собі потоки нелегальних мігрантів не сформувалися, літаки з Іраку просто так не заповнились, і маси людей не почали рухатися через Білорусь до литовського кордону, – аж поки для реалізації цієї схеми і її підживлення не було створено належних умов. Створено і підтримано – структурами білоруської влади за втручання Кремля. Тому, я би сказала, що це не що інше, як атака проти державності Литви з чіткою метою дестабілізації політичної ситуації, поляризації суспільства, зменшення його стійкості і можливості чинити опір.
3. Цю атаку також варто розцінювати комплексно – і як атаку проти ЄС та НАТО в цілому, адже її мета – продемонструвати на прикладі Литви, яка наразі приймає удар на себе в силу своєї географічної розташованості, – загалом нібито неспроможність країн Заходу врегулювати політичну кризу. Показати, що «демократія не працює». Показати, що демократія вразлива. І що «ось що буде відповіддю на ваші санкції». Плюс, не забуваємо, що Лукашенко почав озвучувати погрози вбік України. Тому, ця «демонстрація сили» розрахована і на нас з вами теж, мовляв «подивіться, як впорається могутній ЄС і союзники по НАТО, і тоді подумайте добряче, хто прийде на допомогу вам у подібній ситуації».

До слова, на вчорашній позачерговій сесії Сейму таки було затверджено обидва пакети, які Сейм розглядав протягом дня. Перший дозволяє зведення фізичного бар’єру на кордоні з Білоруссю. В планах – закінчити будівництво вдвічі швидше, тобто, до літа 2022. На ділянці довжиною 508 км має з’явитися 4-метровий укріплений паркан. Коштуватиме ця захисна споруда близько 152 млн євро. Також, прийнято рішення щодо надання ширших повноважень збройним силам в умовах екстремальної ситуації. (Наприклад, право зупиняти для перевірки і затримувати осіб).

Автор: Катерина Кістол, Експерт з безпекових студій, міжнародних відносин та інформаційної безпеки, University College London Alumni.

Карикатура Сергія Єлкіна
на тему ситуації на білорусько-литовському кордоні / DW.com

Читайте також інші тематичні матеріали на InformNapalm

Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Українські сторінки спільноти InformNapalm в соцмережах: Facebook / Тwitter / Telegram.

InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільности та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів чи підтримати розвиток унікального волонтерського розвідувального ресурсу InformNapalm внесками через Patreon.